Присутній на зустрічі Олексій Миргородський, який воював у сформованому на початку війни в Харкові 22-му окремому мотопіхотному батальйоні, навів архієпископу приклад. На Покрову, коли зібралися разом побратими, чоловік, який до війни був "повним пофігістом", виголосив тост: «Я за те, щоби слово Батьківщина писати з великої літери, а сало – з маленької». Адже для багатьох, хто хотів, але не вдалося "відкосити" від армії, на війні реально змінилась система цінностей. Сало, пиво і "тусня" скотились у низ з топ-позицій цінностей пересічних громадян. А згори висвітлилися літери «Бог і Україна».
Про те ж мовив священик-капелан о.Федір Сіпейкін: війна допомогла іноді навіть тим, кому за 40 років, змінити "диванну психологію" на справжній чоловічий гін.
Усі учасники зустрічі -- офіцери, рядові, волонтери -- зазначали, що війна навчила по-справжньому цінувати життя і родинний світ, загострила відчуття відповідальності за країну і дала розуміння, що без віри в Бога, без Церкви і молитви війну з окупантами не виграти, а систему постсовково-кримінальну не зламати.
Також усі зійшлися на тому, що ветерани цієї війни мають активніше займатись виховною, просвітительською і громадсько-політичною роботою в суспільстві -- тоді й влада зміниться, бо вона є відображенням духовного стану суспільства.