9
Близько півтисячі предметів, речей митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького віднайшов і зібрав протягом кількох десятиліть ієромонах УГКЦ Севастіян Дмитрух. Уся ця унікальна колекція стане експозицією музею Андрея Шептицького, над створенням якого вже працюють у Львові.
Колекцію ієромонах Севастіян Дмитрух почав формувати ще у радянський час. Тоді він навіть не усвідомлював, що створить справді унікальну збірку речей не лише митрополита Андрея Шептицького, але й сакральних. Все у житті складалось із випадковостей. Він знаходив ікони, картини, скульптури, книги, предмети вжитку по горищах, дзвіницях, коморах. Якось прийшов до братів-монахів і побачив, що один із ченців підготував мощі святих для спалення і, як виявилось, це були нетлінні останки святих, які у 1903, 1909, 1919, 1923 роках привозив у Галичину з Ватикану митрополит Андрей Шептицький.
У цьому колишньому монастирському приміщенні буде музей Андрея Шептицького
«Я все це забрав і переховував, навіть у курнику, де викопав там яму і замурував. На початку 90-х викопав, і ці мощі ми виставляли до почитання. Це є автентика, реліквії, які особисто привіз митрополит Андрей і монахи їх довший час переховували», – каже отець Севастіян.
За життя для митрополита дуже цінними були мощі святого Василія Великого, які йому подарував бельгійський єпископ. Після смерті митрополита Андрея Шептицького, 1 листопада 1944 року, його особисті речі забрали монахи, які за ним доглядали і переховували всі предмети у роки підпілля УГКЦ. Можливо, брат митрополита Андрея, блаженний Климентій, попросив їх про це. Адже отець Климентій розумів, що прихід радянської влади у 1944 році приніс лише лихоліття і нещастя, як і перша радянська окупація в Галичині у 1939–1941 роках.
Підпис митрополита Андрея Шептицького
«Коли я запитував монахів і монахинь, для чого вони зберегли речі митрополита, то чув у відповідь, що це був святий чоловік. Є збережена палиця і хусточки митрополита Шептицького. Його секретар отець Володимир Грицай зберігав це особисто і потім передав братові Мирославові Грицаю, а він вже мені. Цю палицю отець трішки підкоротив під свій зріст. Один із монахів передав мені пасмо волосся. Я запитав у нього: для чого він брав? Почув від нього, що митрополит святий, і тому він відрізав після смерті трішки бороди і зберігав як реліквію. Монахи, світські люди ставились із великим трепетом до митрополита. Коли греко-католики приходили на богослужіння в собор святого Юра, коли там вже правило духовенство Російської церкви, то старались ставати під проповідницею, бо знали, що під нею у крипті похований Андрей Шептицький. Крипта у радянський час була закрита і завалена всяким непотребом», – розповів отець Севастіян.
Монахи-студити зберегли спеціальні ноші, на яких переносили хворого митрополита. Владика мав зріст майже 2 метри і 10 сантиметрів. Коли важко хворів, не піднімався з ліжка, монахи, перестеляючи постіль, переносили митрополита на лляних ношах. Після ліквідації УГКЦ на псевдособорі у 1946 році, коли представники православної церкви оселились на Святоюрській горі, у митрополичих палатах, багато речей винесли на горище. Меблі, частина ікон залишились у палатах.
Палиця митрополита Андрея Шептицького. Лондон, початок ХХ століття
«Багато збереглось ужиткових предметів, наприклад, посуд, яким користувався митрополит. Православні не нищили речі. Меблями користувались. Є ікони, написані Яблонським, різьблені предмети Шкрібляка. До слова, підсвічники майстра Шкрібляка 1900 року стояли були біля труни Андрея Шептицького, і вони збереглись. Стіл, за яким сидів митрополит, у палатах, крісло – у Святоюрському соборі. Шафи в Унівському монастирі», – розповів він.
Однак до сьогодні так і залишається таємницею зникнення у 2001 році з митрополичих палат меблів Андрея Шептицького. Антикварні шафи, крісла з червоного дерева, оздоблені гербом Шептицьких, столи, а також ікони і картини вивезли перед візитом папи Римського в Україну на реставрацію поблизу Львова. І донині правоохоронці та слідчі прокуратури так і нічого не з’ясували, а кримінальна справа – закрита.
У колекції отця Севастіяна Дмитруха – печатки митрополита Шептицького з гербом, а також одяг владики. А це його білий лляний плащ, головні убори, пояси, омофор. Щодня митрополит Андрей молився у каплиці у палатах, використовуючи Євангеліє XIX століття, видане у Москві церковнослов’янською мовою. Коли у квітні 1945 року НКВС заарештував греко-католицьких єпископів, Євангеліє знайшла на смітнику двірничка і принесла особистому секретареві митрополита отцю Володимиру Грицаю. Так він і зберіг святу книгу. Нині вона в колекції отця Севастіяна Дмитруха.
Особисті речі митрополита Андрея Шептицького
Чимало предметів, які належали митрополитові Андрею, отцю Климентію, були Шептицьким подаровані родиною Лінинських, яка мріяла про музей Андрея Шептицького. Чимало речей зберігаються у фондах львівського музею історії релігії.
«Частина архіву з Прилбич, речі є в родини Шептицьких у Польщі. Брат митрополита Леон, якого з дружиною Ядвігою розстріляли більшовики у 1939 році, мав 9 дітей, і їх вивезли вчасно у Польщу, в Олександра було 6 дітей. Це є ті дві гілки Шептицьких. Можливо, як ми створимо у Львові музей Андрея Шептицького, дещо з речей чи архівів вони захочуть передати. Митрополит Андрей Шептицький – син українського і польського народів, бо по маминій лінії він із родини Фредрів, служив Божому люду. Для нього не було національностей, для нього були важливі люди, він служив Божому народові. Це потрібно збагнути – ким він був», – наголосив отець Севастіян.
Волосся митрополита Андрея Шептицького
Два роки тривають розмови про створення у Львові в колишньому монастирському приміщенні, яке належить сьогодні МВС, музею Андрея Шептицького і сакрального мистецтва. Зараз питання про передачу приміщення УГКЦ на розгляді в уряді. Але вже частину будівлі передано в оренду.
«Для мене важливо, щоб був створений музей, щоб вся колекція була представлена, а не лежала по кутках. Я присвятив багато років, щоб це віднайти, реставрувати, привіз багато ікон з Європи, США, Канади, які люди подарували, а свого часу вивезли з України. Для мене важливо зберегти українську ікону, яка була свідком тих лихоліть в українській історії. Митрополит збирав твори мистецтва, створив Національний музей у Львові і у 1913 році передав всі збірки в дар українському народові. І ми маємо віддати данину такій великій постаті, як владика Андрей, який заслуговує, щоб був його музей», – каже отець Севастіян Дмитрух.
Власне, відкриття такого музею Шептицького спонукає до віднайдення ще речей, які йому належали. Є припущення, що навіть в управлінні СБУ у Львові є два предмети з митрополичих палат, дзеркало і годинник.
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/monitoring/kaleido_digest/69391/
