3
«До ініціативи Президента України і влади загалом щодо помісної церкви ставлюся дуже позитивно, - сказав він. - Ми всі давно мріяли про це, але й розуміли, що якби й хотів Вселенський Патріарх дати нам автономію, це було дуже непросто зробити, зважаючи на втручання Росії. Адже тепер, коли це буде визнана канонічна Церква, туди почнуть переходити парафії та єпархії УПЦ (МП), а це був важливий фактор впливу Росії на Україну, останній бастіон, щоб утримати її в своїх геополітичних інтересах».
Ієрарх також відзначив питання, на які ще треба відповісти учасникам процесу з надання томосу про автокефалію.
«Цей крок давно очікуваний, але й певною мірою несподіваний. Мають бути враховані інтереси не тільки УАПЦ і УПЦ Київського Патріархату, але й тої частини УПЦ (МП), яка виявить бажання підтримати нову церкву. Також постане питання, хто очолить нову церковну структуру. Адже це не обʼєднання чи приєднання, а нова структура – Помісна Церква, в яку входять єпископи з єпархіями. Треба йти один одному назустріч, щоб усе успішно завершилося. Як сказано в Євангелії: «молоде вино у старі міхи не наливають», бо й міхи порвуться, і вино розіллється. Тож, щоб не зіпсувати цю прекрасну ідею, доленосну, бо може такої нагоди більше не буде, – треба врахувати найменші деталі».
