6
"У 2017 р. в Любечі пройшли місцеві вибори. Новий голова поставив питання про передачу музейного приміщення ОТГ «для адміністративних послуг». Сьогодні було проведене засідання селищної ради, директора музею С.Заліського на засідання не пустили, як не пустили і на погоджувальну раду. Депутати потайки сказали, що розглядалося питання з клопотанням до Обласної Ради передачі усіх (!) приміщень музею місцевій владі (в усякому разі так це звучало з голосу). А це Кам‘яниця Полуботка XVII ст. та печери Антонія Печерського також?" - описує ситуацію науковець Ігор Кондратьєв з Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка.
Археологічна спільнота у своєму листі до обласної ради висловлює "глибоку стривоженість" звісткою, що новообраний голова Любецької ОТГ (об'єднаної територіальної громади) поставив питання про передачу музейного приміщення «Історико-археологічного музейного комплексу «Древній Любеч» (відремонтованого за рахунок спонсорських коштів, спрямованих саме на створення музею) «для адміністративних послуг».
На думку вчених, такий намір голови Любецької ОТГ порушує Закон України «Про музеї та музейну справу». Зазначається, що Любеч відомий за літописними згадками та завдяки тривалим історико-археологічним дослідженням, а також має значний науковий потенціал.
Колекція музейного комплексу «Древній Любеч» містить багато археологічних матеріалів, які поновлюються за рахунок нових досліджень та знахідок, у тому числі і на Кам’яниці Павла Полуботка та Ближній печері св. Антонія. На базі «Древнього Любеча» регулярно проводяться міжнародні наукові конференції.
Нинішня ситуація "ставить під загрозу" й реалізацію транскордонного проекту щодо об’єднання музеїв регіону туристичними маршрутами, фінансованого Європейським Союзом. Не визначеним залишається також подальше функціонування музейного комплексу та історико-культурної зони, що входить до «Древнього Любеча».
Інститут археології НАН України просить посадовців сприяти збереженню у всій повноті «Історико-археологічного музейного комплексу «Древній Любеч», зважаючи на його науковий, культурний та туристичний потенціал і значення для культурної спадщини держави.
Про ситуацію з «Древнім Любечем» Інститут археології НАНУ проінформує Адміністрацію Президента України та Міністерство культури України, зазначено у листі за підписом директора Інституту археології В. П. Чабая.
