9
На сенсаційну знахідку наштовхнулися реставратори Андріївської церкви, коли розбирали престол у вівтарі. Під скляним ковпаком та металевими окладами, які ніхто не знімав десятиліттями, знайшли ціле послання прийдешнім поколінням. Про це повідомляє ТСН.
Вхід до Андріївської церкви нині дозволений лише вченим та реставраторам. Вже кілька років там тривають реставраційні роботи. Вся увага істориків нині прикута до престолу. Востаннє цей престол розбирали в 1954 році, тоді ще Андріївська церква не була музеєм. Довгі десятиліття цей престол був накритий скляним ковпаком та з усіх боків обшитий окладом. Сюрпризи почалися, щойно скло та метал зняли.
"Ніхто ж не знав, що в нас там є такі дверцята, і дитячий, як то кажуть, інтерес. Тут зібралися реставратори, науковці, екскурсоводи, всі чекали півгодини, поки ми відкриємо, щоб подивитися, що там. Там, звичайно, нічого не було, але інтрига була до останнього", - розповідають у церкві.
Згодом з правого боку помітили написи. Літери проступили через шар старої неякісної побілки. Текст вивільнили. Він зберігся – ідеально.
Розкривається довгий список святих, мощі яких зберігалися у цьому престолі у срібному ковчегу. Він був вмонтований у плиту, але безслідно зник ще сто років тому, коли до Андріївської увійшли більшовики. Але головне у цьому посланні – точна дата освячення храму.
"Фактично, свідоцтво про народження!" - кажуть науковці.
Про те, що Андріївську освятили на літнього Андрія, було відомо і раніше зі свідчень сучасників. Але це – документ, який ці свідчення підтверджує.
"За новим стилем саме 252 роки тому, день в день був виконаний цей напис", - підтверджують у храмі.
Реставратори кажуть – нині роботи у храмі фактично на фінішній прямій. Днями візьмуться за оновлення вівтаря. За півроку, кажуть, Андріївську можуть відкрити для відвідувачів. Богослужіння ж місії Вселенського Патріархату тут розпочнуться ще раніше. Вже найближчим часом спеціально для цього освятять капличку на нижніх поверхах будівлі.
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/all_news/culture/history/77025/
