Ще з порога кінотеатру ти знаєш, що стрічка про «своїх», це апріорі і страшно, і шкода, тому в голові одна питання: «Як я витримаю?». Це на рівні вже підсвідомому. А з плином кадрів на екрані напруга постійно зростала. Червона земля табору, червона кров, Червоний Данило.