Ми ніколи не наїмося. Навіть, коли наситимо шлунок їжею, все одно ми знову захочемо їсти. Потім, а може й відразу. Ми завжди хотітимемо більше. Більше об’їдків із смітника, більше черствого хліба, більше сендвічів, більше московської ковбаси, більше чорної ікри. Така наша людська природа. Коли ми «з’їдаємо» один телефон, нам хочеться інший, кращий, дорожчий.