У презентації взяв участь автор книги Антоніс Фірігос, грек за походженням, філософ, патрист, який викладав патристичну філософію та богослов’я в Григоріанському університеті, Східному Інституті й Університеті св. Антонія в Римі. Протягом свого перебування у Львові Антоніс Фірігос також провів на філософсько-богословському факультеті методологічний семінар, присвячений питанням викладання патристики.
В презентації взяв участь отець Степан Угрин, учень професора Фірігоса, який і переклав його працю. Про особливості праці над новим виданням розповіли редактори книги Петро Гусак та Марія Горяча, а також директор видавництва УКУ Володимир Нетак.
Орися Біла, завідувачка кафедри філософії ФБФ УКУ під час заходу наголосила, що поява такої книжки – це знакова подія не лише для нашого університету: нове видання стане добрим помічником і для студентів, і для викладачів та всіх любителів філософії.
«Це солідна праця, – сказала Орися Біла, – хоча, зауважте, це не історія, це лише вступ до історії патристики. Книга дає нагоду зануритися у фундаментальну філософську історію. Текст досить складний, насичений грецькими термінами. Проте ми ростемо, коли читаємо саме такі книги – які ставлять виклики перед читачем. Ще одна гідна риса видання – воно показує, що патристика формується в живому діалозі. Бо часом може здатися, що доктрина християнства виникла дуже плавно, але це не так. Ця праця якраз добре показує, як в ході дискусій, бурхливих суперечок відбувається рух думки, напружений мисленнєвий розвиток. У виданні бачимо, як взаємодіють Східна і Західна традиція і твориться християнська думка в своїй єдності».
«Чим ця книга така особлива? – запитує Орися Біла, – В ній збережений баланс між богослов’ям та філософією, на її сторінках прекрасно себе почувають і отці Церкви, і єретики, і представники різних філософських шкіл перших століть нашої ери. Причому “Вступ до історії патристичної та візантійської філософії” не обмежується класичною патристикою, а охоплює час аж до Х століття включно з Теодором Студитом та іконоборчим періодом. Глибоко відображений розвиток богослов’я ікони і завершується книга питаннями розвитку візантійської естетики».
Професор Фірігос розповів, що «закохався» в патристику, ще коли був студентом. «Вивчати Отців Церкви – це небезпечно, ніби сипучі піски, – настільки це захоплює».
«Та коли закінчується патристика? – запитує автор книги. – Може з Йоаном Дамаскином у VII столітті? Але деякі мудрі православні кажуть, що дію Святого Духа не можна закрити, ніби краник.Тому патристика триває до сьогодні. І ми, як богослови, також є частиною патристики... Разом з тим, спостерігаючи за моєю аудиторією у період викладання патристичної та візантійської філософії та знаючи, що вона складалася з учнів різних етнічних груп, я неодноразово порівнював свої уроки із пляшками, викинутими в безмежне море: я не міг передбачити, до яких берегів, вони могли б причалити. Та з відстані років я я бачу, що в цілому мої зусилля не були безуспішними. Конкретним доказом є переклад моєї книги українською мовою».
