Введення карантину і релігійна свобода в Україні: коментар експерта

11.03.2020 19:19 0

Введення карантину і релігійна свобода в Україні: коментар експерта

Максим ВАСІН

У середу, 11 березня, Кабінет Міністрів України вирішив ввести обмеження на проведення масових заходів, у яких запланована участь 200 та більше осіб, з метою убезпечити українців від поширення коронавірусу (COVID-19). Ці обмеження не стосуватимуться заходів державної необхідності. Водночас уряд також анонсував введення карантину в навчальних закладах строком на три тижні.

Однак багатьох віруючих цікавить, як запровадження карантину вплине на масові заходи релігійного характеру: богослужіння та іншу активність релігійних організацій? На це запитання відповідає Максим ВАСІН, виконавчий директор Інституту релігійної свободи

Стаття 35 Конституції України захищає свободу віросповідання, яка включає право “безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність”. При цьому Конституція чітко регламентує підставі для обмеження здійснення цього права, що передбачає дотримання таких вимог: (1) таке обмеження має бути передбачене законом; (2) має бути реальна загроза для забезпечення громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.

Водночас стаття 30 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» дає право Кабінету Міністрів України встановлювати відповідно до закону “карантинно-обмежувальні заходи на території виникнення і поширення інфекційних хвороб та уражень людей”. Крім цього, цей Закон дає право органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування за поданням відповідних головних державних санітарних лікарів у межах своїх повноважень “у разі виникнення чи загрози виникнення або поширення особливо небезпечних і небезпечних інфекційних хвороб … запроваджувати у встановленому законом порядку на відповідних територіях чи об'єктах особливі умови та режими праці, навчання, пересування і перевезення, спрямовані на запобігання та ліквідацію цих захворювань та уражень”.

Світова статистика свідчить про стрімке поширення коронавірусу (COVID-19), в тому числі у сусідніх країнах Європи. В Україні був зареєстрований випадок захворювання лише однієї особи, однак не відомо чи проводилося достатньо тестів на коронавірус усіх осіб з характерними симптомами. Відтак, можна зробити висновок, що Кабінет Міністрів має достатню правову підставу та легітимну мету для обмеження проведення богослужінь і інших публічних заходів.

Слід зауважити, що в даному випадку йдеться лише про обмеження колективного вияву релігійної свободи у вигляді обмеження “проведення масових заходів, у яких запланована участь 200 та більше осіб”, як заявлено на Урядовому порталі. Однак інша релігійна діяльність, зокрема домашні зібрання віруючих, соціальна допомога нужденним та, тим більше, приватний вияв релігійної свободи у даному випадку не підлягають обмеженням.

На жаль, уряд до цього часу не оприлюднив своє розпорядження з точним формулюванням обмежувальних заходів, пов’язаних із профілактикою поширення коронавірусу. Водночас тексти рішень деяких місцевих державних адміністрацій свідчать не про введення заборони на проведення богослужінь і масових релігійних заходів, а про рекомендації керівникам релігійних організацій щодо необхідності вжиття профілактичних заходів, зокрема, “встановлення вхідного санітарного контролю”.

Як приклад, у Протоколі засідання Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Київської міської державної адміністрації «Про додаткові заходи запобігання поширенню нової коронавірусної інфекції (COVID 19)» міститься рішення “забезпечити обмеження проведення масових заходів на території м. Києва (більше 60 осіб), до участі в заходах допускати лише осіб, які пройшли термометрію”. Однак рішення Постійної комісії КМДА не можна вважати легітимним для введення карантинних заходів і обмеження свободи віросповідання, адже Закон України «Про столицю України – місто-герой Київ» не визнає постійні комісії суб’єктом владних повноважень. До того ж, згідно з п. 45 ч. 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання “прийняття у межах, визначених законом, рішень з питань боротьби з … епідеміями”. Тобто рішення у цій сфері профілактики поширення коронавірусу має повноваження приймати Київська міська рада, а не постійна комісія КМДА.

Таким чином, з оприлюднених на сьогодні документів органів влади поки не можна зробити однозначного висновку, у який саме спосіб буде реалізовуватися урядове рішення про обмеження проведення масових заходів. Тобто чи будуть при цьому задіяні правоохоронні органи для примусового обмеження будь-яких масових заходів, чи керівництву релігійних організацій буде запропоновано самостійно прийняти рішення щодо запровадження карантину чи часткового обмеження богослужінь у власних храмах і молитовних будинках. При цьому наразі відсутні правові підстави (законне рішення Київради) для введення обмежувальних заходів у місті Києві.

Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/expert_thought/comments/79232/

Следующая новость
Предыдущая новость

Качественная и тихая стиральная машина Bosch Спільний проект УПЦ КП і ресторану "Остання Барикада" — 7 тисяч порцій їжі знедоленим Соціологи: українці все більше схиляються до створення помісної Церкви У мужчин бывает климакс? Вячеслав Кантор - защитник всего человечества

Публикации