Владика Богдан Дзюрах у час пандемії: не втратити з очей присутність Божу та не піддаватися зневірі

17.03.2020 22:28 0

Єпископ Богдан (Дзюрах)

Департамент інформації УГКЦ, 17 березня 2020

Коли Ісусові повідомили, що Силоамська вежа завалилася і поховала під собою 18 людей, Господь сказав до всіх присутніх: «Гадаєте, що ті вісімнадцять, були більш винні від усіх мешканців Єрусалиму? Ні, кажу вам, але як не покаєтесь, усі загинете так само».Коли Ісусові повідомили, що Силоамська вежа завалилася і поховала під собою 18 людей, Господь сказав до всіх присутніх: «Гадаєте, що ті вісімнадцять, були більш винні від усіх мешканців Єрусалиму? Ні, кажу вам, але як не покаєтесь, усі загинете так само».

Так, навернутися і покаятися — це уникнути неминучої смерті, яку несе зі собою гріх і нехтування Божими законами. І навпаки: навернутися і покаятися по-справжньому — це увійти в динаміку життя в Бозі, у життя, якого не здатні позбавити людину і знищити ніякі віруси чи навіть смерть.

У недільному Євангелії сказано, що Господь, «побачивши їхню віру», тобто віру тих людей, які у скрутній ситуації вирішили наблизитися до нього і не зупинялися перед жодними перешкодами, дарує розслабленому повне здоров’я — передусім здоров’я душі, а відтак, оскільки опоненти домагаються від нього якогось зовнішнього знаку, дарує рівно ж оздоровлення і від тілесної недуги.

Те, що для нас важливе, суттєве — це вимолювати в Бога дар живої віри, зростати у цій вірі, під впливом віри думати, діяти і жити. І це завдання не на один день, це завдання на все життя.

Різні життєві обставини несуть зі собою як випробування у вірі, так і шанс і можливість зростання в ній. Мабуть, саме таку ситуацію переживаємо в Україні і в усьому світі сьогодні. Поширюється загрозливий вірус, який дає нам усім усвідомлення, наскільки людина є слабким, беззахисним і немічним створінням. Цей малий невидимий вірус, який можна виявити лише за допомогою спеціалізованих і, здається, досить дорогих тестів, раптом виявив, якою марною є людська самовпевненість, сліпа довіра до технічного прогресу, часто ціною морального закону і Божих установ.

Однак для віруючої людини ця ситуація не означає ані вироку, ані приреченості. Бо віруюча людина і так була свідома своєї скінченності, обмеженості і слабкості. Вона також була глибоко переконана в тому, що, попри всю свою недосконалість і малість, вона постійно перебуває в руках святого і великого Бога, який її безмежно любить і несе її дорогами життя на своїх руках до вічної обителі в небі.

Кожна драматична ситуація є закликом до переосмислення нашого ставлення до Бога, до ближніх і до самих себе, — іншими словами — до навернення. Хтось може відчитати це як погрозу, а я радше вбачатиму в цих словах турботливу пересторогу і вияв Божої любові та опіки: коли Ісусові повідомили, що Силоамська вежа завалилася і поховала під собою 18 людей, Господь сказав до всіх присутніх: «Гадаєте, що ті вісімнадцять були більш винні від усіх мешканців Єрусалиму? Ні, кажу вам, але як не покаєтеся, усі загинете так само». Так, навернутися і покаятися — це уникнути неминучої смерті, яку несе зі собою гріх і нехтування Божими законами. І навпаки: навернутися і покаятися по-справжньому — це увійти в динаміку життя в Бозі, в життя, якого не здатні позбавити людину і знищити ніякі віруси чи навіть смерть. Бо Бог сильніший від усіх вірусів разом взятих і від самої смерті.

Тому, єдине, що можу побажати собі і кожному із вас у ці драматичні, але і благодатні дні: не втратити з очей присутності Божої, не піддаватися зневірі, але навпаки — відновлювати свою довіру до Божої люблячої присутності і Божої опіки над цим світом і над усіма нами. Бажаю, щоб Господь, подивившись у моє і ваше серце, побачив віру, може ще малу і неутверджену, але справжню, живу, і тоді Він довершить чуда над нами і над тими, що їх у молитві приносимо в ці дні перед Його святе обличчя.

Сьогодні хочу, щоб ми всі почули слова, які Господь сказав до начальника синагоги, що звернувся з проханням про оздоровлення своєї смертельно хворої дочки, а якому посланці принесли трагічну вістку, щоб дати спокій Ісусові, бо донька померла. Але Ісус сказав до нього: «Не бійся, тільки віруй!» і завдяки цій вірі батька та Божій благодаті життя перемогло. І ми не піддаваймося паралітичному страхові, довірмося з новою силою нашому люблячому Господеві, віддаймося в Його турботливі руки, а Він промовить і до нас своє спасенне слово, — слово визволення і спасіння: «Сину, відпускаються тобі твої гріхи! Встань із твого ложа, візьми своє ліжко і ходи!» Амінь.

† Богдан Дзюрах,
Секретар Синоду Єпископів УГКЦ

Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/monitoring/society_digest/79303/

Следующая новость
Предыдущая новость

Купить трафик на сайт Самый большой выбор напольных покрытий со скидками Самые популярные приложения для взлома мобильных игр на Андроид Компрессорные станции по ценам производителя Быстрая накрутка лайков в ВК

Публикации