Інтелігенція з України та з-за кордону закликала Президента та уряд припинити руйнування Страдецької гори

22.05.2020 12:49 0

Інтелігенція з України та з-за кордону закликала Президента та уряд припинити руйнування Страдецької гори

Представники інтелігенції та громадських організацій звернулися до влади України з проханням негайно усунути порушення законів України на унікальній археологічній, історичній, культурній, екологічній та ландшафтно-рекреаційній території в околицях села Страдч Яворівського району Львівської області.

Там з прискореними темпами у порушення норм чинного законодавства без необхідних екологічних та усіх належних дозволів Страдчівський навчально-виробничий лісокомбінат Державного вищого навчального закладу «Національний лісотехнічний університет України» проводить інтенсивне вирубування букового лісу вздовж лісової дороги, поширюючи її з 3-4 метрів до 12 метрів, а ТзОВ «Керамбуд» самовільно проводить роботи із замощення вирубаної частини ґрунтовими породами для проходження по ній важковагового транспорту.

Такі дії, наголошується у відкритому Зверненні, загрожують знищенням цього неповторного куточка України, відомого далеко поза межами нашої держави.

Незаконне будівництво дороги викликало величезне збурення серед мешканців не тільки прилеглих сіл, але й цілого регіону. В інтернеті масово поширюються заклики до непокори і блокування несанкціонованих робіт, а також звинувачення місцевої та центральної влади у потуранні корупції і злочинним діям приватних підприємців.

У зверненні йдеться про унікальність цієї території

‑ В околицях локалізовано п'ять археологічних культур, датування яких починається з 5-го тисячоліття до н.е., які досліджені лише в загальних рисах.

‑ Безпосередньо в пластах Страдецької гори знаходиться печерний монастир ХІ-ХІІІ століть, який за значенням є другим в Україні після Києво-Печерського монастиря і донині недостатньо досліджений.

‑ Уся прилегла територія є складовою частиною Розточчя, що знаходиться на межі Полісся, Поділля та Карпат, з неповторним рослинним і тваринним світом. Тут на невеликій території до Червоної книги занесено 34 види рослин, 32 види птахів, 26 видів ссавців, 2 види плазунів, 2 види риб, 14 видів безхребетних.

‑ Зазначена територія є відомим у світі паломницьким центром, через який за рік проходить до 250 тис. паломників не лише з України, але і з-за її меж, які пересуваються цією дорогою впродовж усього року як у вихідні, так і в будні дні. Планування руху важковагового транспорту дорогою, якою пішки за світловий день рухається як мінімум декілька сотень, а за теплої погоди і декілька тисяч паломників, ставить під загрозу життя і здоров’я цих людей.

‑ Також Страдецька гора з прилеглими територіями є одним з найпопулярніших туристичних об’єктів регіону.

Підписанти Звернення закликали усі органи влади «застосувати невідкладні заходи задля припинення свавілля посадових осіб Страдчівського навчально-виробничого лісокомбінату та підприємців ТзОВ «Керамбуд», забезпечення дотримання законності та громадського спокою на зазначеній території, гарантування здійснення конституційних прав громадян України на задоволення релігійних потреб, а також збереження цілісності території як унікального міжнародного екологічного та культурного об’єкту».

Як вже повідомляла РІСУ, у Яворівському районі Львівщини, на Страдецькій Горі, яка є місцем масових паломництв, ведеться вирубка лісу і незаконне будівництво дороги.

Про це на сайті парафії Успення пресвятої Богородиці УГКЦ с.Страдч повідомив її парох отець Іван Колтун

У квітні цього рокуТзОВ «Керамбуд» розпочало будівництво на Страдецькій горі об’їзної дороги для обслуговування кар’єру Великопільського родовища пісків. На думку пароха отця Івана Колтуна, вантажівки, які їздитимуть цією дорогою, наражатимуть на небезпеку прочан. Крім того, будівництво і вирубка лісу завдають шкоди природі транскордонного українсько-польського біосферного резервату «Розточчя».

У Львівській обласній держадміністрації з цього приводу повідомили, що ОДА не надавала жодних дозволів щодо будівництва дороги та здійснення рубок лісу у Страдчі.

У с. Страдч розташований Марійський паломницький центр, одна з головних святинь Української Греко-Католицької Церкви. Страдецька Гора є одною з найдавніших українських християнських святинь, адже ще в ХІ ст. тут було засновано печерний монастир.

Читайте також:

Страдчанський парох і мученик за віру Микола Конрад

Страдч — місце фізичних і духовних зцілень

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ

Ми, представники інтелігенції та громадських організацій, звертаємось до Вас з проханням негайно усунути порушення законів України на унікальній археологічній, історичній, культурній, екологічній та ландшафтно-рекреаційній території в околицях села Страдч Яворівського району Львівської області.

З відкритих джерел стало відомо, що в часі карантину та передбаченого законодавством України з 1.04 по 15.06 «сезону тиші», тобто заборони здійснення господарської діяльності, що спричиняє шум, прискореними темпами у порушення норм чинного законодавства без необхідних екологічних експертиз і оцінки впливу на навколишнє середовище, без належних дозволів Страдчівський навчально-виробничий лісокомбінат Державного вищого навчального закладу «Національний лісотехнічний університет України» проводить інтенсивне вирубування букового лісу вздовж лісової дороги, поширюючи її з 3-4 метрів до 12 метрів, а ТзОВ «Керамбуд» самовільно проводить роботи із замощення вирубаної частини ґрунтовими породами для проходження по ній важковагового транспорту. Такі дії загрожують знищенням цього неповторного куточка України, відомого далеко поза межами нашої держави. Унікальність територій навколо с. Страдч визначається такими чинниками:

‑ В околицях локалізовано п'ять археологічних культур, датування яких починається з 5-го тисячоліття до н.е., які досліджені лише в загальних рисах.

‑ Безпосередньо в пластах Страдецької гори знаходиться печерний монастир ХІ-ХІІІ століть, який за значенням є другим в Україні після Києво-Печерського монастиря і донині недостатньо досліджений.

‑ Уся прилегла територія є складовою частиною Розточчя, що знаходиться на межі Полісся, Поділля та Карпат, з неповторним рослинним і тваринним світом. Тут на невеликій території до Червоної книги занесено 34 види рослин, 32 види птахів, 26 видів ссавців, 2 види плазунів, 2 види риб, 14 видів безхребетних. У близькому сусідстві з зазначеною територією створені Міжнародний біосферний резерват «Розточчя», що входить до світової спадщини ЮНЕСКО як один з масивів букових пралісів Карпат та інших регіонів Європи, і Національний природний парк «Яворівський». Про значення та унікальність природи регіону свідчить і той факт, що навіть гітлерівці під час ІІ Світової війни, попри велику потребу в деревині, зваживши на протести митрополита Андрея Шептицького, не насмілилися вирубувати ці ліси.

‑ Зазначена територія є відомим у світі паломницьким центром, через який за рік проходить до 250 тис. паломників не лише з України, але і з-за її меж, які пересуваються цією дорогою впродовж усього року як у вихідні, так і в будні дні. Планування руху важковагового транспорту дорогою, якою пішки за світловий день рухається як мінімум декілька сотень, а за теплої погоди і декілька тисяч паломників, ставить під загрозу життя і здоров’я цих людей.

‑ Також Страдецька гора з прилеглими територіями є одним з найпопулярніших туристичних об’єктів регіону. Впродовж року її відвідує близько 200 тисяч туристів, з яких не менше третини складають школярі та діти дошкільного віку. Рух важковагового транспорту дорогою, якою пересуваються діти, у ще більшій мірі загрожує їхньому життю і безпеці.

‑ З урахуванням екологічного, історичного та культурного значення цього мікрорегіону, відомого у багатьох європейських країнах, його профанація задля вузьких приватних інтересів неодмінно відіб’ється на рейтингу України та створить імідж української влади як нецивілізованої.

Оприлюднені наміри ТзОВ «Керамбуд» та їхні практичні дії з вирубування букових пралісів і незаконного будівництва дороги викликали величезне збурення серед мешканців не тільки прилеглих сіл, але й цілого регіону. В інтернеті масово поширюються заклики до непокори і блокування несанкціонованих робіт, а також звинувачення місцевої та центральної влади у потуранні корупції і злочинним діям приватних підприємців.

У зв'язку з цим звертаємось до всіх органів найвищої влади з закликом застосувати невідкладні заходи задля припинення свавілля посадових осіб Страдчівського навчально-виробничого лісокомбінату та підприємців ТзОВ «Керамбуд», забезпечення дотримання законності та громадського спокою на зазначеній території, гарантування здійснення конституційних прав громадян України на задоволення релігійних потреб, а також збереження цілісності території як унікального міжнародного екологічного та культурного об’єкту.

  1. Андрушко Володимир, кандидат історичних наук, доцент, доктор філософії, член Регіональної благодійної християнської організації «Христове милосердя»
  2. Антошевський Тарас, шеф-редактор Релігійно-інформаційної служби України
  3. Базилевич Андрій, доктор медичних наук, професор, президент Світової федерації українських лікарських товариств
  4. Безпалків Михайло, професор, заслужений діяч мистецтв
  5. Безсмертний Роман, кандидат політичних наук, професор КНУКіМ
  6. Бермес Зіновій, голова Асоціації роботодавців Львівщини
  7. Біла Богдана, член Вроцлавсько-Ґданської єпархіальної ради УГКЦ, Польща, громадський діяч
  8. Білинський Борис, доктор медичних наук, професор
  9. Білобривка Ростистлав, доктор медичних наук, професор
  10. Боровець Зенон, кандидат технічних наук, доцент, катехит, заступник голови Комісії у справах мирян Львівської архиєпархії УГКЦ
  11. Брожина Зеня, голова Головної управи Товариства УПА в США
  12. Брунець Григорій, президент Центру національного виховання ім. Андрея Шептицького
  13. Бурко Сергій, професор, народний артист України
  14. Васюник Іван, голова Наглядової ради Міжнародного благодійного фонду розвитку Меморіалу жертв Голодомору
  15. Васюник Ігор, голова Фонду «Громадські ініціативи»
  16. Васьків Леся, голова Молодіжного українського католицького союзу
  17. Вендзилович Юрій, лікар, громадський діяч
  18. Гайда Микола, президент Українського відділення Міжнародної ради з охорони пам'яток та історичних місць ICOMOS
  19. Горинь Микола, громадсько-політичний діяч
  20. Грицевич Роман, заслужений лікар України
  21. Гусак Петро, кандидат філософських наук, голова Львівської обласної громадської організації «Товариство рух за життя»
  22. Давимука Степан, професор, доктор економічних наук
  23. Дармограй Любомир, доктор сільськогосподарських наук, професор
  24. Дзіняк Богдан, доктор технічних наук, професор
  25. Дідула Петро, журналіст Українського католицького університету, режисер
  26. Дуда Олег, голова Українського лікарського товариства м. Львів
  27. Дутка Роман, доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України
  28. Едер Тадей, заслужений працівник культури України
  29. Єщенко Тетяна, кандидат філологічних наук, доцент
  30. Жигайло Наталія, доктор психологічних наук, професор
  31. Заячківська Оксана, доктор медичних наук, професор
  32. Зима Юрій, кандидат технічних наук, громадський діяч
  33. Зінчук Олександр, доктор медичних наук, професор
  34. Зязюн Лариса, доктор педагогічних наук, професор
  35. Івасівка Роксоляна, кандидат медичних наук, доцент
  36. Калинець Ігор, поет, лауреат Шевченківської премії, колишній політв’язень
  37. Калинюк Валерій, голова Громадської ради «Святий Юр»
  38. Калинюк Віра, кандидат біологічних наук, громадська діячка
  39. Карпа Іван, громадсько-політичний діяч
  40. Качур Павло, кандидат фізико-математичних наук, громадсько-політичний діяч
  41. Кицера Олександр, доктор медичних наук, професор
  42. Климчак Марія, куратор Українського національного музею в Чикаґо, США
  43. Ключковський Юрій, доктор юридичних наук, громадсько-політичний діяч
  44. Кміть Микола, сенатор Українського католицького університету, громадсько-політичний діяч
  45. Ковалик Богдан, почесний голова Головної управи Товариства УПА в США
  46. Коритко Олександр, кандидат медичних наук, доцент
  47. Коцюб’як Ірина, громадська діячка
  48. Кошулинський Руслан, громадсько-політичний діяч
  49. Крупник Ярослав, кандидат ветеринарних наук, доцент, член Регіональної благодійної християнської організації «Христове милосердя»
  50. Кузьмак Ігор, лідер Форуму «Львів і майбутнє»
  51. Кулик Микола, народний артист України
  52. Кулик Роман, президент Братства українців католиків в Канаді Торонтської єпархії (The Brotherhood of Ukrainian Catholics in Canada, Toronto Eparchy)
  53. Курбатов Орися, адміністратор Українського національного музею в Чикаґо, США
  54. Лесик Роман, доктор фармацевтичних наук, професор, лауреат Державної премії України
  55. Лукомський Юрій, кандидат архітектури, доцент, археолог, член ICOMOS
  56. Маринович Мирослав, проректор Українського католицького університету, колишній політв’язень
  57. Маслак Дзвенислава, доктор медичних наук
  58. Масна Зоряна, доктор медичних наук професор
  59. Матещук-Вацеба Леся, доктор медичних наук, професор
  60. Медвідь Любомир, академік, народний художник України, лауреат Шевченківської премії
  61. Микитенко Наталія, доктор педагогічних наук, професор
  62. Мороз Ганна, голова Української греко-католицької спілки імені Андрея Шептицького
  63. Морська Любов, доктор педагогічних наук, професор
  64. Мотика Ярослав, скульптор, лауреат Шевченківської премії
  65. Мрака Наталія, кандидат психологічних наук, доцент
  66. Огірко Олег, доктор філософії, професор
  67. Околіт Ростислав, голова громадської спілки «Ліга ділових кіл паливно-енергетичного комплексу Львівщини»
  68. Остафійчук Іван, художник, лауреат Шевченківської премії
  69. Павлюк Степан, академік НАН України, доктор історичних наук, професор
  70. Панкевич Богдан, громадський діяч
  71. Паславський Іван, кандидат філософських наук, провідний науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, голова Світового християнського конгресу мирян УГКЦ в Україні
  72. Перун Михайло, доктор наук соціальних комунікацій, директор Фундації «Андрей»
  73. Пецюх Ігор, священик, духівник Українського католицького університету
  74. Пивоварник Микола, ветеран АТО, громадський діяч
  75. Підлісний Юрій, доктор філософії, директор Інституту Родини Українського католицького університету
  76. Піняшко Олег, доктор медичних наук, професор
  77. Пітко Ярослав, голова Львівської обласної організації «Просвіта» ім. Т. Шевченка, заступник голови Всеукраїнської організації «Просвіта»
  78. Піх Богдан, заслужений залізничник України
  79. Постільська Наталія, голова Тернопільської обласної організації Союз українок
  80. Прах Богдан, священик, доктор гуманітарних наук, ректор Українського католицького університету
  81. Присяжний Михайло, професор
  82. Рибак Борислав, заслужений працівник культури
  83. Риботицька Соломія, голова Львівського обласного суспільно-культурного товариства «Надсяння», громадський діяч
  84. Романюк Михайло, кандидат історичних наук, головний редактор видавництва «Літопис УПА»
  85. Рущишин Ярослав, депутат Верховної Ради України
  86. Саранча Галина, архівар Українського національного музею в Чикаґо, США
  87. Сидорчук Ортислава, докор економічних наук, референтка Всеукраїнської громадської організації Союз українок із зв'язків з органами державного управління та релігій
  88. Сімкін Марко, журналіст-міжнародник, громадський діяч
  89. Січова Валентина, голова Херсонської обласної організації Союз українок
  90. Скакун Ярослав, професор, Народний художник України
  91. Скорохода, доктор технічних наук, професор
  92. Скочиляс Ігор, доктор історичних наук,проректор з наукової роботи Українського католицького університету
  93. Сова Андрій, кандидат історичних наук, заступник директора Центру незалежних історичних студій
  94. Сокульська Орина, голова Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих
  95. Тарновський Любомир, проректор з адміністративних та фінансових питань Українського католицького університету
  96. Ткачук Лідія, президент Українського національного музею в Чикаґо, США
  97. Турко Михайло, заступник голови Львівського обласного суспільно-культурного товариства «Надсяння», видавець
  98. Тхір Богдан, головний редактор часопису «Благовіст», Ґурово-Ілавецьке, Польща, громадський діяч
  99. Тхір Любомира, директор початкової школи № 8 ім. Лесі Українки з українською мовою навчання м. Бартошиці, Республіка Польща
  100. Федорова Олена, голова Закарпатської обласної організації Союз українок
  101. Франко Петро, почесний голова Всеукраїнського товариства та голова Львівського товариства політичних в’язнів і репресованих
  102. Хміль Євген, кандидат ветеринарних наук, доцент
  103. Хомик Ореслава, голова Всеукраїнської громадської організації Союз українок
  104. Чабан-Бачинська Ірена, голова Закордонного представництва ветеранського об’єднання УГС, член Союзу українок Америки, член НТШ, член Національної спілки журналістів України, США
  105. Чайковська-Тарликова Віра, заступниця голови Всеукраїнської громадської організації Союз українок
  106. Шведюк Уляна, голова Івано-Франківської обласної організації Союз українок
  107. Швець Алла, доктор філологічних наук, референтка з питань науки Всеукраїнської громадської організації Союз українок
  108. Шкраб'юк Петро, доктор історичних наук, член Національної спілки письменників України
  109. Шкутяк Зеновій, депутат 4 і 5 скликань Верховної Ради України
  110. Яворський Остап, доктор медичних наук, професор
  111. Яців Роман, професор, Заслужений працівник культури України

Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/religion_and_society/80308/

Следующая новость
Предыдущая новость

Возможность получить международное образование Аренда светового оборудования для праздников Почему все чаще используют LED экраны в освещении церковной жизни Где эффективно играть в видеослоты на деньги? Зачем ставят свечи в храмах?

Публикации