"Днїстер" — а духовеньство

05.04.2020 18:38 0

"Збруч", 03 квітня 2020

[Дѣло, 03.04.1895]

03.04.1895

Проба до економічної орґанізації з оловцем в руках.

І.

Про орґанізацію говорить ся у нас много. Та нїкола не дійдемо до неї, сли не здобудемо ся на рішуче, прилюдне стереженє всїх заходів орґанізаційних, а здамо их, без евіденції з их наслїдку на добру волю одиниць загалу. В сїм бо загалї є всїлякі люде. Одні горячі серцем, що сейчас, на подану собі нагоду, жваво прикладають рук до доброї справи, на нїкого не оглядаючи ся. Инші, що потребують більшої або меншої міри принуки і припильнованя, щоби зробили се, що зробити єсть их обовязком Але не хибує і таких та й хто знає чи не дуже а дуже численних одиниць, котрим за мало принуки і припильнованя, а треба инших, драстичнїйших арґументів — а то публичного осуду, як, мимо принуки, даної з дуже поважних і компетентних сторін, сміють они таки свого обовязку не зрозуміти і наражати честь загалу на ганьбу, а заходи щирих і правих людей на неповодженє або бодай на зменшенє их успіху. Бо хоч як і зрозумілою єсть і хоч як личить куртоазія для поодиноких, важних становиском станів — куртоазія ся не може сягати аж так далеко, щоби під покривкою нетикальности станової чести дозволити одиницям котрого небудь стану виломлювати ся з обовязків для свого народу, а для институцій того народу, котрі мають єму запевнити так пожаданий розвиток, хоч би приміром і в економічнім напрямі.

II.

Перед трема лїтами, по утяжливих заходах, заложено у вас асекураційне товариство "Днїстер". Мимо знаної повільности нашого загалу і ще більше знаного недовіря в всьо, що своє, ми, мимо ноторичної бідноти, стягли ся на вимаганий услівями концесії капітал 50.000 злр. і в Боже имя розпочав "Днїстер" свою акцію, числячи головно на патріотизм всч. духовеньства, котре примусову асекурацію всїх церквей і будинків парохіяльних найскорше, ба єдино свому народному товариству повинно би придїлити, а через асекурацію сих найбільше люкративних предметів, бо найменше підпадаючих пожежи, "Днїстер" від разу взмогло би в силу і уможливило би евентуальну знижку премій при асекураціях будівель бідного руского люду. Позаяк в краю, у всїх трех діецезіях, находить ся 3.311 церквей о вартости асекураційній пересїчно 3.000 злр. а в загальній около десять міліонів злр., з чого річної премії платить ся найменше около 40.000 злр. — а приходских будинків находить ся 1869 о пересїчній вартости 2000 злр. а загальній около чотири міліони, з чого премія асекураційна виносить найменше около 24.000 злр., — то значило би, що з асекурацій самих лише церквей і приходств прийшло би для "Днїстра" річно около 64.000 злр. премії. Тимчасом, хоч і як заслужили ся многі одиницї з духовеньства справі розвитку "Днїстра", принукуючи своїх парохіян до асекурації і самі асекуруючи предмети віддані их зарядови, — то однак на 3.311 церквей і 1869 приходств асекуровано в "Днїстрі" лише 950 церквей і 648 приходств. Рахунок се з кінця 1894 року. За ті предмети асекураційні — після справозданя Ради надзираючої — вплинуло премії кругло 18.000 злр., значить ся: прочі около 46.000 злр., титулом асекурації зібрані з рук руского народу, віддало руске духовеньство в однім лише роцї, в чужі руки. Сею дорогою, Братя, годї йти дальше! — тому нехай буде зрозуміле, сли для береженя становищ і національної нашої чести на дальше, я з оловцем в руках задержу ся над сим предметом.

III.

В першім роцї основаня "Днїстра" не спішили ся многі духовні з асекурацією в "Днїстрі", не довіряючи економічному змислови Русинів і бояючи ся [як говорено] повіряти институції тілько-що повставшій зобовязаня поважної натури, котрим на випадок катастрофи "Днїстер" не міг би вдоволити. Тогдї мав я честь забрати публично в сїй справі слово, зазначуючи, що відсуджуванє свого власного народу a priori від економічної ретельности єсть ганьбленєм народу, чого бодай голосно нїхто не сміє голосити, сли не схоче стрітити ся з замітом злобної підлоти. Тогдї здавало ся менї, що неохоту до "Днїстра" з розмислу ширить праса т. зв. старої партії, але небавом по згаданій моїй розправі мав я приємність від головного п. редактора тогдїшної "Галицкої Руси" почути замітку, що несправедливо о сю неохоту посуджено єго часопись, бо в справах економічних т. зв. старо-руска партія не знає роздору. Сей погляд, впрочім цїлком справедливий, обовязаний я тут виразно констатовати тим і даючи сатисфакцію давнїйшому замітови.

Тож коли партійний роздор, після сказаного, на котре всї згодимо ся, в справах економічних єсть недопускаємий і сли "Днїстер" від початку свого истнованя на тій самій станув основі, бо був оснований грішми цїлого народу без партійної різницї, — то недовірюванє "Днїстрови" вже в першім роцї єго истнованя зі сторони численних одиниць духовеньства було справою зовсїм непатріотичною. Бо сли властителї удїлів "Днїстра" мала відвагу зложити 50.000 зр., щоби се товариство взагалї ввести в житє, то згадана непатріотична осторожність могла вже в першім роцї убити "Днїстер", — сказано бо, що церкви і парохіяльні будинки є для кождого асекураційного товариства найзисковнїйшими предметами. А сли, мимо сеї неоправданої, непатріотичної осторожности, котру можна би назвати підставленєм ноги, "Днїстер" таки розвинув ся над сподїванє сильно, то завдячує се теплому підпираню Всесв. Ординаріятів, та і численним одиницям з духовеньства, котрі ужили найревнїйше свого впливу, щоби "Днїстер" сильні межи сїльским людом запустив коренї, але — говорю се в виду асекурованих по инших товариствах 2361 церквей і 1221 приходств, — не загалови духовеньства. Терпка се правда, а годї єї затушовати. І коли ми повинні дорожити тим, щоби у всїх патріотичних змаганях яко стан бути першим, то до уґрупованя "Днїстра", завдяки нашій "осторожности", першеньство відняв нам люд. Мазур навіть [в Ряшівскім асекурує ся в "Днїстрі" около 40 родовитих Мазурів з різних сел] поспішив до "Днїстра" з довірієм скорше, нїж ми свої.

Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/monitoring/religious_digest/79569/

Следующая новость
Предыдущая новость

Лучший игровой портал для роскошного азартного отдыха Як оцінити якість деревини до електронних торгів Экспертная оценка антикварных вещей по фото Где купить православные четки из настоящего камня? Архімандрит УАПЦ повернувся в УПЦ (МП)

Публикации