Церква і коронавірус: закриті храми, Літургії онлайн, одноразовий посуд для Причастя (частина 2)

02.04.2020 19:18 3

Церква і коронавірус: закриті храми, Літургії онлайн, одноразовий посуд для Причастя (частина 2)

Тетяна Деркач

Помісні Церкви, які за габаритами або історичним реноме не можуть потягатись з такими важковаговиками, як Пентархія або РПЦ, не продемонстрували всеправославної єдності в питанні ставлення до пандемії.

Грузія

Грузинська Церква вкотре продемонструвала свій надлишковий консерватизм. Відповідно до офіційної заяви патріархії від 15 березня, вірянам рекомендовано не виїжджати закордон, дотримуватись гігієнічних настанов, а хворим сидіти вдома (нагадаємо, інкубаційний період коронавірусу від 6 до 14 днів, люди можуть бути вірусоносіями без симптоматичних проявів). Віряни мають пити більше святої води, читати Ісусову молитву та «Господи, помилуй». Богослужіння відбуватимуться як звично, але допускається подання запивки після Причастя з окремого посуду. Після Літургій вулиці окроплятимуться святою водою, за благословенням Патріарха Іллі ІІ в храмах щонеділі битимуть в дзвони та співати окремі молитви. За потреби можна викликати священника додому.

20 березня Священний Синод ГПЦ після семигодинної дискусії оголосив свою додаткову позицію. Сказано про неприпустимість думати, що вірус може передаватись з однієї спільної лжиці, та відмовлятись від Причастя традиційним способом.

25 березня Грузинська патріархія випускає нову заяву, в якій назвала заборону відвідувати храми тим, хто цього найбільше потребує, злочином проти Бога. Патріархія нагадує, що між віруючими в храмі має зберігатись дистанція в 2 м, на вулиці – 1,5 м. Припустимий розподіл віруючих на різні дні тижня задля запобігання скупчення, в невеличких церквах рекомендовано проводити богослужіння на вулиці. Проте в ГПЦ радикально виступили проти зміни процедури Причастя однією лжицею з однієї Чаші: хто відмовляється від цього порядку – відмовляється від Спасителя.

Сербія

Сербська Церква вже під час пандемії в Європії проводила велелюдні протестні мітинги в Чорногорії кількістю до 200 тисяч осіб (за даними СПЦ). Це дало привід для пропагандистських маніпуляційних тверджень, що ці заходи начебто не призвели до жодного зараження коронавірусом. Проте 13 березня чорногорська влада заборонила всі багатолюдні акції, після чого стало відомо про перших хворих на Covid-19. 16 березня Священний Синод СПЦ видає прес-реліз, в якому лише рекомендує виконувати вимоги лікарів, не піддаватись паніці та молитись. Про жодні богослужбові обмеження не згадується. В релізі Причастя названо «унікальним засобом для безсмертя», який пропонує Церква.

21 березня Патріарх Іриней звертається до віруючих та закликає духовенство Белград-Карловацької архиєпископії слідкувати за тим, щоб відповідно до рішень влади не було зібрань більше 5 осіб. Тобто, весь інший богослужбовий порядок зберігався як і раніше, в тому числі і Причастя. Це призвело до звинувачень в тому, що СПЦ порушує норми карантину. У відповідь 23 березня з’являється новий прес-реліз Священного Синоду з повідомленням, що на Літургії слідкують за відстанню між вірними та обмеженням у 5 осіб. Проте оголошено, що держава не має права втручатись у внутрішній богослужбовий порядок. При цьому СПЦ всю відповідальність за можливі ускладнення зі здоров’ям покладає на самих віруючих, які приходять добровільно до храмів та беруть участь у таїнствах у той спосіб, який пропонує Церква. Причому напередодні стало відомо про те, що 71-річний єпископ Валевський Мілутін (Кнежевич) і два священники його єпархії з симптомами коронавіруса госпіталізовані в белградську інфекційну лікарню. 28 березня – ще один реліз про необхідність виконання вимог держави про Богослужіння без присутності віруючих, які можуть слідкувати за ними за допомогою трансляцій. Проте церква не зупинить літургії та причастя віруючих. А 30 березня стало відомо про смерть митрополита Валевського – першого православного єпископа, який помер через коронавірус.

Церква і коронавірус: закриті храми, Літургії онлайн, одноразовий посуд для Причастя (частина 2)

Румунія

В Румунській Церкві теж не одразу усвідомили загрозу пандемії. 27 лютого канцелярія Священного Синоду публікує перший прес-реліз, який, як слідує з тексту, є наслідком прохань держави. Воно стосується «тих, чия віра слабка», і тезово його можна звести до наступного: через Святу Євхаристію заразитись не можна за визначенням, тому причащання з однієї Чаші та однією лжицею залишиться як раніше. Але для слабких у вірі можна змінити порядок Причастя – не з однієї спільної лжиці, а з власної ложки причасника, принесеної з дому. Крім того, слабкі у вірі, які бояться цілувати ікони в храмі, можуть робити це вдома. Але пастирі мають пояснювати слабким у вірі, що це лише тимчасові заходи заради ікономії щодо таких слабких у вірі.

Пізніше, 16 березня канцелярія Священного Синоду РумПЦ оприлюднила інструкцію для парафій та монастирів, зміст якої зводиться до двох принципів: слухатись порад лікарів, виконувати вимоги держави – але ті, які не порушують релігійну свободу та права віруючих. Храми залишатимуться відкритими, проте задля уникнення скупчення людей рекомендовано Літургію транслювати через гучномовці або служити на відкритому повітрі. Про «технологію» проведення Причастя нічого не сказано. 18 березня оприлюднено оновлення до цієї інструкції: всі Літургії мають відбуватись лише на вулиці, за участі не більше 100 осіб та з дотриманням між ними дистанції не менше 1 м.

По мірі зростання темпів зараження РумПЦ дозволила окремим єпископам неофіційно популяризувати режим самоізоляції, прирівнюючи його до затвору та аскетичного подвигу, в якому треба каятись у гріхах. Канадські єпископи РумПЦ, вимушені дотримуватись більш жорстких правил карантину та закрити свої храми, також просували режим «соціальної дистанції» як час для віруючих переглянути свої пріоритети.

Останню інструкцію щодо дії РумПЦ в умовах коронавірусу оприлюднено 22 березня після консультацій з МВС Румунії (режим надзвичайного стану в країні введено ще 16 березня). Відповідно до неї всі Літургії проходитимуть без участі вірян, храми відкриватимуться лише для особливих випадків (хрещення та вінчання за участі до 8 осіб, а також відспівування померлих). Вірянам рекомендовано тримати зв’язок зі своїми священниками, які можуть приходити додому для сповіді та Причастя.

Церква і коронавірус: закриті храми, Літургії онлайн, одноразовий посуд для Причастя (частина 2)

Болгарія

Дуже консервативна Болгарська Церква до останнього не оголошувала своєї синодальної позиції з коронавірусу, що примусило Національне оперативне управління Болгарії запросити зустріч зі Священним Синодом на 23 березня. До цієї дати всі протиепідемічні заходи в БПЦ обмежувались усними вказівками окремих митрополитів своїм вірянам у випадку відчуття хвороби залишатись вдома. По факту храми були відкриті для відвідувачів Богослужінь. Патріарх Неофіт, який 10 березня видав для використання в Софійській митрополії розпорядження про нерозповсюдження вірусу через Причастя, служив в храмі в оточенні десятків віруючих, які щільно стояли в черзі цілувати хрест. На усні прохання представників держави до Священного Синоду сформувати свою позицію та опублікувати в БПЦ з відповіддю принципово зволікали. Ситуацію погіршив політичний скандал, коли президент Болгарії частково наклав вето на закон про надзвичайний стан через пандемію, мотивуючись тим, що «голод може перемогти страх».

Неофіційно БПЦ через свій єпископат заохочувала вірян до дотримання режиму самоізоляції. Так, митрополит Старозагорський Кіприан назвав обмеження не відмовою від Богослужінь, а внутрішньою жертвою заради збереження здоров’я ближніх.

Проте БПЦ і наразі зберігає певні протестні настрої навіть після зустрічі з представниками влади: відповідно до останнього рішення Синоду від 30 березня храми залишатимуться відкритими для всіх бажаючих бути на Літургії, Причастя подаватиметься в незмінному вигляді, віруючі мають в храмах бути в захисних масках та дотримуватись встановленої дистанції, хрещення та вінчання проводитимуться за участі обмеженого числа присутніх відповідно до норм, похорон – на могилі в присутності найближчих членів родини. Всю увагу приділено заходам дезінфекції.

Кіпр

Хронологія прийнятих Кіпрською Церквою рішень щодо уникнення пандемії дуже цікава. Перші два випадки захворювання на коронавірус на Кіпрі було виявлено 9 березня. 11 березня відбулось засідання Священного Синоду Кіпрської Церкви, на якому вирішено наступне: через Святе Причастя вірус не може передаватись, альтернативні думки – богохульство. Багатовіковий досвід служіння в інфекційних лікарнях свідчить, що жоден священник не заразився. Отже, храми не закривались, порядок надання Причастя не змінювався, лише запропоновано посилення санітарних заходів. 15 березня Священний Синод закликав віруючих утримуватись від відвідування Літургії до 10 квітня, при цьому «утримання від Літургій і Таїнства Святого Причастя протягом трьох тижнів не повинно важко позначатися на совісті нашої пастви». 17 березня архиєпископ Хризостом розсилає духовенству внутрішній циркуляр, в якому дозволяє проводити літургії з мирянами, яких має бути не більше 10 осіб. У випадку перевищення ліміту необхідно закривати двері храму. Причастя і надалі відбуватиметься як завжди. Низка кіпрських митрополитів (Морфський, Кіккський та Лімассольський) ігнорують припис архиєпископа, заохочуючи віруючих приходити в храми як раніше. Це можна пов’язати з позицією самого Хризостома, яку він виклав 22 березня в своєму інтерв’ю грецькому виданню «Катімеріні»: в Церкві припустимий плюралізм думок, а не диктатура, і кожен єпископ може приймати власне рішення, якщо з цього приводу немає синодальної постанови.

Церква і коронавірус: закриті храми, Літургії онлайн, одноразовий посуд для Причастя (частина 2)

23 березня кіпрська влада анонсує закриття всіх храмів та заборону їх відвідування з 24 березня по 13 квітня та обмеження нетермінових пересувань з 18-00. На порушників карантину обіцяно накладати штрафи. 24 березня Кіпрська Церква оголошує про скасування святкових богослужінь в церкві Богородиці Фанеромені 25 березня та в соборі Іоанна Богослова (кафедральний собор Кіпрської архиєпископії) 1 квітня.

24 березня один з «бунтівників», митрополит Лімассольський Анастасій відслужив велелюдну Літургію в кафедральному соборі ікони Богородиці «Всецариця-Пантасса». Це викликало зацікавленість з боку поліції, яка оголосила про проведення розслідування щодо порушення єпископом умов жорсткого карантину, уведеного владою країни. Адже задля проведення Літургії за участі мирян Анастасій переніс її початок з 18-00 (години початку тотального карантину) на 16-00 і формально «встиг».

Елладська Церква

Перший прес-реліз від Священного Синоду на тему захисту від коронавірусу вийшов 3 березня і не містив жодних обмежень щодо звичного богослужбового порядку (окрім санітарних порад). З 9 по 11 березня відбулось ще одне засідання Синоду, яке окутане таємницею. Перелік розглянутих питань не включав в себе розгляд проблеми коронавірусу. Проте 10 березня в грецькій пресі з’явились певні матеріали, відповідно до яких була заява Синоду 9 березня, що через Причастя вірус передаватись не може, і всі віруючі знають, що під час жодних пандемій таких випадків не було. Проте на офіційному сайті ЕПЦ такого документу знайти не вдалось. Це рішення Синоду викликало хвилю роздратування з боку медиків, які навіть закликали до судових позовів проти ЕПЦ. 11 березня опубліковано реліз засідань Священного Синоду ЕПЦ, в якому підтверджено бажання не закривати храми та не припиняти Євхаристію в них. З боку елладських єпископів теж з’вились палкі промови на підтримку рішення Синоду.

З 16 березня в Греції було зупинено всі Богослужіння до 30 березня. Після зустрічей з представниками МОЗ Греції 16 березня Синод Елладської Церкви оголосив свою оновлену позицію по карантину, яка, втім, не відтворює всіх вимог держави. Вирішено призупинити всі богослужіння, крім недільних, які зазвичай відбуваються між 7 та 8 годинами ранку, до 11 квітня. Похорони провадити лише в присутності близьких, поминки лише на могилах. В монастирях служитимуть без прочан. При цьому храми не закриватимуть для індивідуальних молитов. 29 березня оголошено про зібрання синоду 1 квітня в режимі телеконференції.

Проте далеко не всі єпископи ЕПЦ погодились виконувати ці приписи. 21 березня мер грецького міста Кітіра віддав розпорядження арештувати митрополита Кітірського та Антикітірського Серафима, який попри заборону служив у відкритому для всіх віруючих кафедральному соборі міста та наказав бити у дзвони. На момент затримання митрополит пояснив, що не знав про циркуляр, що забороняє Богослужіння. На місці було складено протокол, єпископа відпустили, пригрозили притягти до суду та передали дані про пригоду до прокуратури. Після цього в Кітірській митрополії було скасовано всі богослужіння.

Аналогічний випадок стався 29 березня: місцевий житель зателефонував на гарячий номер та повідомив про священника, який в порушення карантину причащав віруючих. Священника було заарештовано.

26 березня стало відомо, що 4 грецькі адвокати подали до суду позов до держави, в якому просять скасувати заборонні карантинні заходи з вимогою припинити богослужіння та закрити храми. Це, на думку позивачів, протирічить Конституції та обмежує права віруючих. Крім того, таке рішення має право прийняти лише Священний Синод Елладської Церкви, але аж ніяк не держава. Розгляд справи призначено на 5 травня.

26 березня архиєпископ Афінський Єронім направив листа міністру освіти Греції з проханням дозволити проводити Богослужіння в храмах за закритими дверима, а також в монастирях, оскільки братія там і так живе однією громадою. Також він просив надати дозвіл проводити похорон в храмах за межами кладовищ, оскільки в більшості випадків храмів немає. Також Священний Синод звернувся до держави з проханням компенсувати її співробітникам фінансові втрати від закриття храмів.

1 квітня на засіданні Синоду ЕПЦ було прийнято постанову, в якій було заборонено давати коментарі в ЗМІ будь-кому, окрім митрополита Навпактського Єрофея. Церква закликала вірних залишатись вдома до 11 квітня, пояснила вимушену відмову від Причастя відповідними місцями Писання та промовами святих отців та нагадала, що через Євхаристію не може передаватись зараження. Нарешті, Синод прийняв безпрецедентне рішення про перенос дати святкування Великодня на 26-27 травня 2020 року.

Албанія

12 березня відбувся Священний Синод АПЦ, де постановили рекомендувати уникати фізичних контактів віруючих між собою та з освяченими предметами. До 03.04.2020 було призупинено здійснення всіх щоденних служб. Молитви та прослуховування служб відбуватиметься вдома за рекомендованим переліком радіостанцій. Проте храми не закриватимуть для приватних молитов. Таїнство сповіді проходитиме з дотриманням заходів безпеки, в тому числі через дотримання дистанції. Недільні Літургії проходитимуть, Причастя відбуватиметься в звичному режимі. Синод не відповів прямо на питання, чи можливе зараження під час процедури причащання, але коротко зауважив, що «святе Причастя – джерело життя та зцілення». Старим людям дітям та людям з погіршеним станом здоров’я краще залишатись вдома та слухати Літургії по радіо.

17 березня опубліковано додаткове роз’яснення, що храми будуть відкриті без проведення Богослужінь для приватних молитов. Літургії будуть здійснюватись за закритими дверима в невеликих храмах, в Тирані Богослужіння проводитимуться в каплиці Пресв.Трійці при резиденції Св.Синоду з онлайн-трансляцією по радіо та в інтернеті.

Польща

7 березня відбулось засідання Священного Синоду ПАПЦ, на якому вирішено, що через Євхаристію віруси не передаються, а віра творить чудеса («Божественна Євхаристія – це вогонь, який спалює все зло», наводиться цитата з Мк.16-18 «братимуть змій; і якщо смертоносне щось вип’ють, не пошкодить їм; покладуть руки на недужих, і вони будуть здорові»). Богослужіння відбуваються як завжди, тільки рекомендовано проводити додаткову дезінфекцію ікон та інших храмових святинь (очевидно, це пов’язано з можливістю цілування).

Церква Чехії та Словацьких земель

Особливість цієї Церкви в тому, що вона існує на території двох країн: дві єпархії – Празька та Оломоуцько-Брненська – в Чехії, і ще дві – Пряшівська та Михалівсько-Кошицька – в Словаччині. Ці обставини, очевидно, і завадили ПЦЧЗС прийняти спільну консолідовану синодальну позицію. На даний момент існує 3 інструкції, які застосовуються в кожній єпархії окремо – відповідно до місцевих обставин та власних вподобань єпископів.

6 березня словацьке МВС порекомендувало релігійним організаціям максимально обмежити богослужіння та використання літургічних предметів. 10 березня на офіційному сайті словацької «половини» ПЦЧС оприлюднено заяву щодо коронавірусу, підписану Растиславом, архиєпископом Пряшівським (він же – предстоятель ПЦЧЗС) та архиєпископом Михалівсько-Кошицьким Юрашем. В ній оголошено, що Євхаристія не представляє жодної загрози здоров’ю, а тому порядок її отримання не буде змінено навіть під час пандемії. Ті ж маловірні, хто боїться причащатися зі спільної лжиці, мають звертатися до своїх духівників за допомогою укріпитись в вірі. Те ж стосується і цілування ікон: в ПЦЧЗС заперечили можливість передачі вірусу через такий спосіб шанування. Але маловірні можуть і не цілувати, висловлюючи пошану іконам іншим безконтактним чином. Ця позиція ПЦЧС викликала роздратування прем’єр-міністра Словаччини Петра Пеллегріні, який її назвав «егоїстичною відданістю традиції». Він пригрозив переслідуванням, якщо в Церкві не змінять свої настрої та будуть продовжувати становити суспільну загрозу. Це змусило двох авторів церковної заяви скоригувати свою позицію: 11 березня на тому ж сайті з’явився новий текст. В ньому головним чином висловлено образи на владу та хейтспічі голови словацького уряду, висловлено вимогу отримувати державні приписи відповідно до закону, а не телефоном, тощо. Тобто, фактично, всю відповідальність за коригування позиції церкви покладено на «погану» та безвідповідальну державу. Однак підписанти вимушені були оголосити про продовження літургічної діяльності за зачиненими дверима без присутності мирян. Таїнства будуть доступні віруючим в індивідуальному порядку за домовленістю зі священником. Відповідно до приписів органів охорони здоров’я провадитимуться лише необхідні обряди (скоріш за все, маються на увазі поховання або хрестини, меншою мірою вінчання, оскільки в піст вони не здійснюються). Церемонії організуються на відкритому повітрі за участі груп з якомога меншою кількістю учасників. При цьому люди, що не належать до однієї сім’ї, мають тримати дистанцію в 1,5 м, утримуватись від фізичних контактів тощо. Термін дії цих обмежень встановлювався до 23 березня, після чого вийшлj оголошення, що обидві декларації – від 9 березня та від 11 березня – залишаються в силі до подальшого повідомлення.

Тепер переходимо до Чехії. На відміну від консолідованої позиції «словацьких» єпархій ПЦЧС, «чеські» єпархій не продемонстрували одностайності, і керівництво кожної з них видало власні настанови, які діють в межах кожної такої єпархії.

Церква і коронавірус: закриті храми, Літургії онлайн, одноразовий посуд для Причастя (частина 2)

13 березня архиєпископ Празький нагадав своїм підлеглим та пастві, що на території Чехії його Церква має державний статус, і її права закріплено в Конституції, а тому на Церкву розповсюджуються всі обмежувальні приписи держави. В даному випадку мова йде про дотримання ліміту людей в храмі не більше 30 осіб одночасно. Після прийняття чеською владою більш жорстких обмежувальних рішень Празька архиєпископія 18 березня оприлюднила доповнення до перших правил, де наказувала звершувати служби лише в присутності священників та причту, а всі таїнства (в тому числі Причастя) звершувати за місцем проживання віруючих.

Ще одна «чеська» єпархія ПЦЧС – Оломоуцько-Брненська – також не стала вступати в конфлікт з владою та 12 березня на єпархіальному сайті опублікувала свою власну настанову. В ній єпископи нагадують, що потрібно віддавати Богу Богове, а кесарю – кесареве, і що начальники – слуги Божі, які недарма носять меч. І щоб церква не стала предметом скандалу та спокус та не отримала звинувачень у неповазі до протиепідеміологічних рішень держави, необхідно виконувати всі приписи влади. Літургії звершуватимуться лише в присутності священника та причту. У випадку необхідності проведення обрядів присутні мають бути в масках та підтримувати дистанцію в 1,5 м. Нагадаю, що це єпархія, вікарний єпископ якої Ісайя (Сланінка) співслужив предстоятелю ПЦУ в Києві, що не спричинило його синодального засудження.

ПЦУ

Для молодої автокефальної Церкви пандемія – перше сильне випробування, і можна констатувати, що в цілому в ПЦУ до зміни зовнішніх обставин адаптувались досить спокійно, не впадаючи в апокаліптичну паніку. В першій інформаційній заяві від 12 березня прес-служба Київської митрополії ПЦУ не стала вигадувати колесо і послалась на досвід інших помісних Церков, який можливо використовувати і в Україні. Мова йде про припустимість вшановувати ікони та інші храмові святині без цілування, в храмі уникати фізичних контактів (в тому числі зі священниками під час благословення), використовувати для запивки одноразовий посуд, або просто обійтись споживанням антидору. На думку прес-служби, за дотримання цих заходів немає підстав обмежувати Богослужіння. Замість дискусії про знезаражувальні властивості Євхаристії було обережно згадано про ставлення до неї як до Таїнства, що подається «на зцілення душі і тіла», а не як до споживання їжі.

На засіданні Священного Синоду 17 березня було затверджено практичні настанови для єпископату, духовенства і вірних. Оскільки влада утримувалась від закриття храмів, то для вірних ПЦУ запропоновано дотримуватись встановленої медичними нормативами кількості осіб в храмах (не більше 10). При запровадженні державою посилених обмежень тимчасово можна проводити богослужіння без участі мирян, яким запропоновано спостерігати за Літургією онлайн. Храми відкриті протягом для особистих молитов, в храмах застосовуються всі необхідні заходи дезінфекції. Дозволено утримуватись від цілування ікон та фізичного контакту зі священником під час благословення. Причастя допустимо подавати у різний спосіб, в тому числі в руки за умови виконання правил споживання причастя. Для запивки можна використовувати одноразові стаканчики або споживати лише антидор. Також є інші вже традиційні поради щодо ліміту присутніх та соціальної дистанції. Відповідно до цього рішення Синоду 19 березня опубліковано і нові практичні настанови. Останній офіційний документ – рішення Синоду від 24 березня, в якому повідомляється про встановлення більш суворих карантинних обмежень в державі, що вимагає коригування і церковного життя, а саме: проведення літургій без мирян, сповідь та причастя здійснюються вдома на прохання віруючих, при цьому священник має вжити заходи санітарного захисту (маска, бахіли тощо).

Відмінністю позиції ПЦУ щодо Євхаристії є схвалення такої богослужбової практики, при якій би «Таїнство і Церква не піддавалися безпідставній ганьбі від зовнішніх». На думку автора, вона на даний момент є найоптимальнішою.

* * *

З усього вищевикладеного можна зробити два глобальні висновки. Церковне керівництво більшості помісних Церков виявилось не готовим до адекватного богословського переосмислення сакраментального церковного буття в умовах пандемії, «застрягши» в парадигмі звернення до історичного травматичного досвіду, який сьогодні важко вважати релевантним. Доволі болючий вихід з зони комфорту призвів до благочестивої паніки та бажання довести свій побутово-містичний ексклюзивізм, який не знайшов розуміння за межами церкви. Фактично Церква, яка почала відсіювати «маловірних», сама дозволила замкнути себе у власному сакральному просторі.

Крім того, треба констатувати, що в православному світі немає єдності і в питаннях ставлення до жорстких карантинних заходів, впроваджених владою. Те, що припустимо в одних Церквах, в інших називається злочином перед Богом, втручанням держави у справи Церкви або грубим порушенням прав віруючих. Одні Церкви, будучи державними, готові конфліктувати з власною світською владою, інші ж в умовах перебування у відверто секулярних державах змиряються з заходами безпеки, які суттєво обмежують повсякденне церковне життя.

Зрозуміло лише одне: з цієї позаштатної ситуації всі Церкви вже вийдуть іншими – з новим досвідом та травмами.

Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/exclusive/review/79523/

Следующая новость
Предыдущая новость

Признаки ВСД и методы правильного определения болезни Лучшие бонусные программы от казино Слот Азарт ждут вас! Лучшие и новые автоматы в казино Вулкан Выращивание баклажанов в теплице Помощь профессионалов при вскрытии замка

Публикации