0
НУО «Громадський правозахист» звернулася до ОБСЄ щодо втручання вищих державних посадових осіб України у внутрішньоцерковні питання — такі, як автокефалія. За даними НУО «Громадський правозахист», це викликало «особливе занепокоєння в ОБСЄ». Зокрема, генеральний секретар ОБСЄ Томас Гермингер передав матеріали НУО «Громадський правозахист», що також направлені директору офісу Бюро Демократичного Інституту та прав людини (ODIHR), спеціальному представнику ОБСЄ зі свободи медіа та голові Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні для пошуку шляхів вирішення конфліктів.
Як зазначає «Громадський правозахист», увага генерального секретаря ОБСЄ до проблем захисту прав віруючих УПЦ дозволяє розраховувати на пожвавлення діалогу з цього напрямку.
На думку правозахисників УПЦ (МП), постійне втручання президента України, глави парламенту, міністра закордонних справ України у переговори з питань влаштування релігійних організацій може спровокувати нові сутички на релігійному ґрунті.
«Очевидно, що питання церковного устрою повинні вирішувати тільки і виключно релігійні лідери без будь-якого втручання або сприяння державних службовців, тим більше питань релігійного пристрою не можна надавати політичний характер», — зауважили правозахисники НУО «Громадський правозахист».
Крім того, НУО «Громадський правозахист» порушило під час 38-ї сесії Ради з прав людини ООН, що проходила 28 червня - 6 липня в Женеві, питання про «храми, насильницько захоплені в період 2015-2018 рр. в Західній Україні, а також про неефективне розслідування кримінальних проваджень, відкритих за заявами віруючих».
НУО «Громадський правозахист» на сесії Ради з прав людини ООН було подано спеціальну заяву, в которій йдеться про тривалий конфлікт навколо храму в с. Птича Рівненської області, що належить УПЦ на праві власності, але був заарештований за рішенням суду. З 2015 року і до сьогодні тут не відновлені богослужіння. Незважаючи на 5 судових рішень у цій справі, що підтверджують права громади УПЦ (МП) на будівлю храму — він заарештований в рамках кримінального провадження (будівлю вважають засобом вчинення злочину).
На додаток на розгляд сесії Ради з прав людини ООН православні правозахисники подали українські параментські законопроекти №№4128, 4511, 5309, які раніше отримали негативну характеристику з боку РПЦ, УПЦ (МП) та інших організацій як такі, що не відповідають законодавству України та нормам міжнародного права. Однак вони досі — на розгляді у парламентарів. Відповідно до цих законопроектів, УПЦ (МП) як адміністративно-канонічно підпорядкована церкві, що знаходиться в країні-агресорі (Росії), хочуть надати спеціальний статус, змусити підписувати спеціальні угоди з державними органами, призначати священнослужителів за погодженням з державними структурами тощо. При цьому для інших конфесій такий обов’язок не встановлюється.
Також НУО «Громадський правозахист» звернула увагу ООН і делегацій держав-учасників сесії на «риторику ненависті в рішеннях обласних рад депутатів та у ЗМІ» як порушення прав віруючих, що дає суспільству сигнали про безкарність правопорушень стосовно УПЦ (МП).
Як відзначають у прес-службі «Громадський правозахист», дані заяви були зроблені на сесії «у зв’язку з тим, що до теперішнього часу порушені права православних в Україні так і не були відновлені».
Фото Dreamstime.com
