87
«Детектор медіа», 25 грудня 2018
(Скорочена версія публікації)
Під кінець року в українських ток-шоу почала відчуватися інформаційна стагнація. Об’єднавчий собор — це досі не Томос, а новий предстоятель ще не має жодної конкретної інформації про майбутнє церкви. Воєнний стан іще не закінчився, аби його повноцінно підсумовувати, а інших масштабних подій не було. Тому в «Пульсі» прогнозували все, а сказати точно не могли нічого. «Право на владу» спробувало підбити підсумки цього року і звелося до двох годин суцільного піару. «Український формат» дистанціювався від усіх названих тем і розпалював конфлікт в Інституті серця. «Свобода слова» витратила весь ефір на інтерв’ю з Епіфанієм, але так нічого й не дізналася. Найбільше інформації дало «Ехо України», але в комплекті йшли також президентський піар та стендап від ведучого. Загалом, ток-шоу протягом аналізованого тижня виявилися досить пустими.
Після теплої ванни для політичних очільників держави «Свобода слова» вирішила окропити новоспеченого предстоятеля української церкви. Лише прихильні експерти, лише нейтральні запитання, лише розмиті відповіді-обіцянки.
Біля мікрофона виступав: Епіфаній, митрополит Київський і всієї України, предстоятель Православної церкви України. Експерти у студії: Ростислав Павленко, директор Національного інституту стратегічних досліджень; Лана Самохвалова, оглядачка агентства «Укрінформ», керівниця групи «За єдину помісну церкву»; Семен Кабакаєв, ГО «Безпека і взаємодія в Україні»; Андрій Андрушків, ГО «Центр.UA»; Володимир Фесенко, центр прикладних політичних досліджень «Пента».
За годину ведучий та експерти встигли поцікавитися в Епіфанія, чи сприятиме церква об’єднанню держави, чи буде нова організація незалежною, чи існуватимуть якісь перепони для вступу в неї «агентів впливу» з УПЦ МП, чи готовий владика до реформ, як на роботу вплине його молодий вік, як йому Варфоломій, яким він бачить свого вірянина, як буде відбуватися перехід храмів, чи втручається держава в роботу церкви, чи готовий Епіфаній до співпраці з іншими українськими релігійними організаціями. Загалом, частіше йшлося про досить загальні, світоглядні питання, на які священник дав такі ж відповіді. Церква, звісно, незалежна. Держава, звісно, не втручається, а Президент лише допомагає своїми дипломатичними здібностями. Перепон для вступу не буде, всіх агітуватимуть любов’ю і терпимістю. У тому числі парафіян. Реформи втілюватимуться поступово й поки невідомо які.
Загалом, справді цікавих заяв пролунало дві. Перша — яскраво піарна, мовляв, якби власну церкву Україна отримала ще на початку незалежності, сьогодні б не було війни. Друга — відкриває простір для спекуляцій: «Якщо ми будемо своїм консерватизмом ставити певні перепони на шляху молодої людини до церкви, то це в майбутньому в нас виникнуть великі проблеми».
Остання заява дає змогу замислитися про відмову церкви від частини своїх канонів, а от канони «Свободи слова» в подібних випусках досі тримаються. Якщо вся програма присвячена інтерв’ю з якимось керівником, — радше за все, нічого гострого в нього не запитають і конкретики добиватися не будуть.
Цього дня шоу на «112» зібралося, щоби поворожити на кавовій гущі. Проте вийшло лише потовкти воду у ступі. «Пульс» обговорював автокефалію (але в церковні справи втручатися не можна, а Томоса ще немає), закінчення воєнного стану (але він ще не закінчився, а фактів із попередньої програми не додалося) та кредит від МВФ (але його ще на той момент не дали й ніхто з учасників не володіє жодною точною інформацією). Прогнозувати ці ще не завершені процеси зібралися люди, які майже не мають на них впливу й переважно не є незалежними експертами. У результаті ток-шоу не запропонувало глядачам нічого цікавого чи корисного.
Гостями програми стали: Юрій Мірошниченко, народний депутат, представник «Опозиційної платформи — За життя»; Борислав Розенблат, народний депутат, позафракційний; Сергій Рудик, народний депутат, Блок Петра Порошенка; Оксана Продан, народна депутатка, Блок Петра Порошенка; Олексій Мушак, народний депутат, Блок Петра Порошенка; Олег Осуховський, народний депутат, член партії «Свобода»; Іван Крулько, народний депутат, «Батьківщина»; Олег Купрієнко, народний депутат, Радикальна партія; Андрій Юраш, директор департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України; Костянтин Грищенко, екс-міністр МЗС; Олександр Кіхтенко, екс-голова Донецької ОДА; Андрій Пальчевський, підприємець, телеведучий; Руслан Бортник, політичний консультант; Валентин Гладких, політичний консультант; Володимир Цибулько, політичний консультант; Сергій Годний, політичний консультант; Юрій Молчанов, журналіст; Олександр Колтунович, експерт з питань економічної інтеграції.
На обговорення релігійної теми «Пульс» не запросив жодного священнослужителя, а політики й експерти постійно закликали одне одного не втручатися у справи церкви. Врешті, Андрій Юраш навіть почав обурюватися цим, мовляв, давайте тоді говорити про газ і не лицемірити. Але не в усьому світські мужі себе обмежили.
Політичний коментатор Руслан Бортник, наприклад, заявив, що лише 15 % українців є «справжніми віруючими», бо виконують свої релігійні обов’язки, наприклад, хоча б раз на місяць ходять до церкви. До переліку своїх послуг пан Руслан тепер може додати ще й експертизу віри. Також цьому коментатору належить заява про те, що новостворена автокефальна церква буде залежною від Константинополя та її, як і інші церкви, будуть використовувати в геополітичних цілях. «Українська правда» наводить дещо інше трактування впливу материнської церкви на українську: «В цивільних аналогіях це можна було б назвати таким собі Конституційним судом, який сам на процеси не впливає, але відповідає за дотримання і тлумачення глобальних (вселенських) правил гри». Юрій Молчанов також дозволив собі заявити, що об’єднання, по суті, не відбулося, адже його не підтримала УПЦ МП. Хоча на її священників буцімто й тиснули силовики. Про те, як Московський патріарх тиснув на своїй священників (їх буквально звільнили після участі в Соборі), чоловік чомусь не згадав. Андрій Пальчевський заявив, що наступна влада не повинна політизувати питання церкви. Зазначимо, що Томос — це не перше політично-церковне питання в Україні й далеко не лише Петро Порошенко любить попіаритися на релігії. В інший час експерти намагалися дати відповідь на питання про те, як церковна власність буде змінювати своїх власників, а ведучі закликали присутніх не приписувати вчинки й злочини окремих священників усій конфесії.
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/monitoring/society_digest/74091/
