3
"Український тиждень", 04 лютого 2019
3 лютого у соборі Софії Київської під час божественної літургії відбулася церемонія інтронізації очільника автокефальної помісної православної церкви в Україні Епіфанія. Церемонія відбулася на 40-й день народження митрополита Київського і всієї України, обраного предстоятелем Православної церкви України під час об'єднавчого собору в Києві 15 грудня.
Серед учасників церемонії були присутніми президент Петро Порошенко разом з дружиною та інші політики, а також представники Вселенського патріархату та Афона, а також Української православної церкви в США та Канаді. Також присутніми були глава УГКЦ патріарх Святослав, єпископат Римо-католицької церкви та протестантських церков. Патріарх Філарет подію не відвідав за станом здоров’я, проте надіслав своє привітання інтронізованому предстолятелю ПЦУ.
Церемонію інтронізації провели представник Вселенського патріархату митрополит Галльський Еммануїл, колишній предстоятель УАПЦ митрополит Макарій та митрополит Вінницький Симеон (раніше був в УПЦ МП). Єпископи по черзі посадили митрополита Епіфанія на спеціально виготовлений для нього престол з виголосом «Аксіос» (грецькою «достойний, гідний»).Після цього главі ПЦУ піднесли ознаки предстоятельського сану: хрест, панагію (невеликий нашийний образ Богоматері) та другу панагію (право носіння другої панагії належить до привілеїв глав помісних православних церков). За церковними звичаями після облачення в ці церковні регалії інтронізація вважається довершеною, а митрополит Епіфаній став повноправним главою помісної Православної церкви України.
Як зазначає інтернет-ресурс РІСУ, після завершення церемонії інтронізації предстоятеля УПЦ Митрополита Епіфанія президент Петро Порошенко звернувся до присутніх з промовою, в якій наголосив, що ПЦУ є і буде незалежною від держави, запевнивши, що в Україні не буде державної Церкви:«В Україні не буде державної Церкви. Цей конституційний принцип був і залишиться непорушним. Переконаний, що незалежність і взаємна повага відкриває шлях до справжнього партнерства держави і Церкви, до спільної нашої праці задля блага країни і народу. Пропоную рівноправне і відповідальне партнерство на обраному країною шляху. У нас дуже широке поле для співпраці!» - зазначив глава держави.
Нагадаймо, що інтронізація - це церемонія входження на престол та офіційний початок виконання обов'язків глави помісної православної церкви. Вона проходить у формі публічного богослужіння, під час якого новообраного предстоятеля зводять на кафедру.
Американське видання The Week наводить результати дослідження, проведеного організацією «Philantropy», що об’єднує провідних жертводавців США. За його результатами релігія є найбільшим фактором, який спонукає американців давати гроші на добрі справи. Середньорічні благодійні пожертви тих, хто щотижня відвідував релігійні служби, становили 2935 доларів, що в чотири рази більше, ніж у тих, хто ніколи їх не відвідував. З тих, хто відвідував щотижня або щоденно молився, 45% задіяні волонтерську роботу, проти 27% тих, хто цього не зробив. "Релігійна практика - це поведінкова змінна з найсильнішою і найбільш послідовною асоціацією з щедрими дарами". Те, що зараз хвилює експертів з філантропії, полягає в тому, що американська церква стає меншою, бо "коли віра крутиться вниз, дуже ймовірно, що добровільні пожертви підуть туди ж." Лише один напрямок лишається стабільним: пожертви на закордонну благодійність. Завдяки релігійним зусиллям нині сума такої допомоги становить 44 мільярди доларів на рік, що більше, ніж загальний бюджет уряду США на зовнішню допомогу.
3 лютого в Абу-Дабі стартувала перша Глобальна конференція людського братерства, на якій зібралися разом найвидатніші релігійні лідери людства, аби обговорити виклики та загрози, що нині постали перед миром у світі. У повідомленні англомовної близькосхідної інформаційної агенції «Nation» йдеться про те, що конференцію відвідають десятки інших релігійних лідерів з мусульманської, християнської, єврейської, індуїстської, сикхської та буддійської конфесій, очікується участь близько 700 людей. Зокрема захід має відвідати Пап Римський Франциск та доктор Ахмед аль-Таєб, великий імам мечеті Аль-Азхар і голова Мусульманської ради старійшин.
1 лютого на півдні Філіппін, як повідомляє видання «The Guardian», де більшість населення сповідує іслам, відбулося голосування за сторження нової автономної області Бангсаморо, що охоплює п'ять провінцій і три міста. Внаслідок таких дій уряд сподівається принести мир у розідрану війною частину країни і вирішити проблеми, які спонукають залучення новобранців до груп, що підтримують ІДІЛ. 1,6 мільйонів виборців проголосували за створення нової автономної області, а 250 тисяч – проти. Плебісцит закріпив мирну угоду, яку уряд підписав з фронтом ісламського визволення Моро в 2014 році, але ратифікація якої затягнулася на національному рівні, поки не була затверджений минулого року. Повстанці зобов'язалися припинити 30 років сепаратистського повстання, в результаті якого загинули більше 100 тисяч людей, в обмін на ширшу автономію. Регіон Бангсаморо розширить територію, ресурси та фінанси Автономного регіону мусульманського Мінаданао. До новоствореної автономії увійдуть такі територія, як Магуінданао, Ланао-дель-Сур, Базилан, Сулу і Таві-Таві.
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/monitoring/society_digest/74605/
