6
В інтерв’ю журналісту видання "GAUDETE.ru" і продюсеру зі Санкт-Петербурга Михаілу Фатєєву Митрополит Мечислав Мокшицький розповів, як складаються стосунки між римо-і греко-католиками в Україні.
«Ми намагаємося співпрацювати на багатьох майданчиках. Ми беремо участь в урочистостях громад іншого обряду, спілкуємося. Ми не хочемо розділяти наших віруючих. Прагнемо до того, щоб всі один одного поважали. Але питання узурпації греко-католиками наших римо-католицьких святинь і раніше залишається неврегульованим. Від права власності на них ми не збираємося відмовлятися… Світська влада повинна ще раз розглянути питання передачі церковного майна його законним власникам», – наголосив митрополит Мечислав.
За його словами, коли Україна отримала незалежність, в демократичній державі влада, отримавши в управління храми, не повернула їх колишнім власникам, а віддала їх знову в руки інших.
«Нам боляче, що нинішня українська влада вчинила так само, як вчинили комуністи. Ті забрали греко-католицькі церкви і віддали їх православним, а тепер демократичні влади в демократичній країні віддали римсько-католицькі церкви в руки інших, незаконних власників. У радянські часи у нас тут забрали 126 церков. У самому Львові нинішня демократична влада незаконно віддала греко-католикам 23 наших храми, кілька церков православним і навіть протестантам. У той час як римо-католицькій громаді не повернули жодної церкви. Інші церковні громади, в основному греко-католицькі, взяли наші храми, навіть не питаючи нас про згоду. Вони не мали морального права цього зробити. Тепер вони моляться в незаконно привласнених храмах, можна сказати, вкрадених в іншої громади», – висловлив обурення митроплит РКЦ.
Він акцентує на тому, що все майно належить саме Церкві, будь то Римо-Католицька, будь Греко-Католицька. Кожна з них має право на своє майно.
«Від наших церковних будівель ми не відмовляємося, і на них як і раніше претендуємо. І будемо постійно нагадувати про своє право на них. Хоча, ймовірно, не всі будівлі будуть нам необхідні. Але в рамках співпраці або в знак доброї волі ми можемо передати їх у користування греко-католиків. Морально-майнові питання повинні бути вирішені. Тому що наші віруючі не розуміють, як ми вчимо поважати чужу власність, дотримуватися заповідей Божих, а особливо заповідь «не вкради», а чинимо іншим чином. Ми, єрархи, повинні показувати приклад», – сказав в інтерв’ю Митрополит Мечислав.
Греко-католики ще 2011 року дали відповідь на ціж самі звинувачення з боку Митрополита Мечислава Мокшицького.
а) греко-католики не відняли в римо-католиків жодного діючого костелу. Місцева влада передала греко-католикам споруди, які десятиліттями не використовувалися або ж були перетворені на склади, кінотеатри, дискотеки, а тому напівзруйновані або осквернені;
б) держава не реабілітувала УГКЦ і тому не повернула храмів. Це означає, що багато храмів УГКЦ, відібраних більшовиками і після 1946 року переданих Православній Церкві, і понині вживаються цією Церквою. В 90-ті роки ХХ ст. органи влади передали греко-католикам занедбані приміщення колишніх храмів як компенсацію за храми неповернуті;
в) римо-католики, число яких в Україні з відомих причин після ІІ світової війни різко впало, в 90-ті роки через нечисленність не претендували на повернення колишніх храмів. Очевидно, що за минуле двадцятиріччя чисельність римо-католиків не зросла, а продовжує скорочуватись унаслідок еміграції та асиміляції;
г) за двадцять років греко-католики привели занедбані споруди до належного стану коштом власної праці і фінансових пожертв. Відновлені храми стали осередками парафій, згуртувавши сотні тисяч вірних. Щонеділі і щосвята вони масово беруть участь у Божественній Літургії. Колись цих людей звинуватила комуністична влада, тепер їх звинувачує владика Мечислав;
д) владика не може не знати, що в його рідній Польщі також живуть греко-католики, які після Львівського псевдо собору 1946 року зазнали такої ж кривди, як і греко-католики в Україні: їхні храми були або зачинені, або ж передані римо-католикам і православним. Після падіння комунізму в Польщі через нечисельність греко-католики не претендували на всі свої храми. І сьогодні вони не звинувачують римо-католиків у «загарбанні» їхніх храмів. Можна тільки радіти, що і після трагічних подій ХХ століття храми не пропали, але продовжують по обидва боки кордону служити для духовного добра і поляків, і українців, і римо-католиків, і греко-католиків.
Нагадаємо, під час останнього візиту Ad Limina єпископів УГКЦ та РКЦ в Україні у лютому 2015 року, Папа Франциск зазначив, що українські єпископи двох обрядів могли б мати трохи кращі стосунки.
Тоді Папа дав настанови владикам. У четвертій настанові ( а їх всього 5) Папа українським єпископам західного і східного обрядів сказав: «Мені особисто прикро чути, що між вами існують непорозуміння та рани. Існує потреба у лікареві, а ним є Ісус Христос, якому ви служите великодушно… і я закликаю вас віднайти між собою спосіб прийняти один одного та великодушно підтримувати одні одних у ваших апостольських трудах… Тому, вважаю надзвичайно важливими спільні зустрічі всіх Церков sui iuris, що діють в Україні. І завжди будьте щирими, спілкуючись як брати!»
Додамо, що останніми роками існує позитивна тенденція у цих стосунках. Йдеться про зустрічі єпископів двох обрядів на спільних реколекціях, які вже стали традиційними.
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/all_news/confessional/interchurch_relations/68499/
