0Коли Мухаммад Юнус видавав перші мікро кредити бідним жінкам в рідному Бангладеш, щоб вони відкрили свою справу, це називали благородним дивацтвом. Він проігнорував скептиків, створив Grameen Bank і у 2006 році отримав Нобелівську премію миру за боротьбу з бідністю.
Бідність створена не бідняками, показують багаторічні спостереження і досвід Мухаммеда Юнуса. Причина в ситуації, яка склалася у світовій економічній системі - всі ресурси в ній направляються нагору, постійно збільшуючи багатство і належать всього одному відсотку населення Землі. Слово «нерівність» для цієї неприйнятної ситуації не підходить - це все одно що порівнювати мурашки зі слоном.
Це небезпечна тенденція - багатство в руках небагатьох веде до того, що політична влада контролюється меншістю і використовується ними для власної вигоди. Розрив між багатими й бідними, всередині країн і між державами, неминуче посилюється і веде до взаємної недовіри й обурення - це підвищує ймовірність збройних конфліктів на різних рівнях. «Це соціальна бомба, яка може вибухнути в будь-який момент, якщо ми не змінимо цю систему» - стверджує проф. Юнус.
Через сорок років організації, які надають мікро кредити за типом Grameen Bank - підмога для бідних по всьому світу, від Азії до Америки. Для отримання кредиту необхідно виконати 16 умов - серед них заснувати свою справу (а не «проїсти» кредит), відправити дітей до школи та стежити за своїм здоров'ям (кип'ятити сиру воду, наприклад). У Бангладеш у Grameen Bank понад 9 млн позичальників, 97% з них - жінки. Спочатку їх було всього 1%, але Юнус наполегливо переконував матерів сімейств пробувати створити самим собі робочі місця і в підсумку вони виявилися набагато відповідальніші і успішніші за своїх чоловіків. До того ж в Бангладеш різко знизилися показники домашнього насильства.
Частка повернення - понад 99,5%. Позичальниці володіють 76% акцій банку - кожен позичальник має право купити одну акцію за ціною $ 1, а якщо перестає брати кредити в банку, повинен продати свою частку іншим позичальникам. Щорічно виплачуються дивіденди (15% -20%). Всього на рахунках позичальників Grameen Bank близько $ 3 млрд. На ці гроші банк щорічно видає кредити та повертає з відсотками. У США банку 25 відділень в 15 містах: 120 тис. позичальників, середній розмір кредиту $ 1 тис, їх видано на $ 1 млрд і частка повернення та ж, майже 100%.
Зараз український уряд піклується про бідних, в основному просто роздаючи допомогу та субсидії. Це формує у людей певну залежність та пригнічує ініціативу. Але можна створити інститут мікрокредитування, де люди візьмуть гроші й змінять власні уявлення про життя, використовуючи свої творчі здібності. Далі цей інститут вже не вимагає державних витрат, він сам піклується про себе і про людей, які будуть звертатися за кредитами. Уряд повинен бути щасливим, що він не просто вливає і вливає нескінченно гроші, а створює самодостатній механізм розвитку, який стимулює громадян на активні дії зі зміни власного життя.
Бізнес існує не для того, щоб заробити гроші, а для того, щоб змінювати життя людей. Соціальний бізнес завжди пов'язаний зі змінами. У такому випадку компанія розв'язує проблеми людей.
Соціальний бізнес, це не благодійність і не бізнес в традиційному розумінні. Він реалізує бізнес-проекти, які розв'язують соціальні проблеми там, де найчастіше їх не може вирішити держава: допомагає розв'язувати проблеми бідності, безробіття, підтримки соціально незахищених груп населення. При цьому самі проєкти можуть бути абсолютно різними: від таксі для інвалідів-візочників до пункту збору старого одягу. Прибуток для таких компаній або проєктів - не самоціль, а засіб для реалізації головного завдання - поліпшення якості життя людей. Сьогодні соціальне підприємництво в Україні в широкому сенсі та соціальні проєкти, що реалізуються «знизу», є предметом великих суспільних очікувань. В першу чергу тому, що вони розвивають горизонтальні суспільні зв'язки - основу стабільності й сталого розвитку держави. За кордоном соціальне підприємництво сьогодні переживає справжній бум. Наприклад, у Великобританії тільки за минулий рік кількість соціальних підприємств, що пропонують новий продукт або послугу, зросла майже на 60%. Сьогодні там зареєстровано понад 70 тисяч компаній соціальної спрямованості, де працює мільйон співробітників.
Таким чином, мета полягає у формуванні іншого бачення економічних моделей через синергію людей, які йдуть разом, у поєднанні досвіду, знань, ідей та навичок, розміщення в центрі цінностей та принципів соціальної доктрини Церкви, задля досягнення загального світового блага. Це є одним із викликів, який Папа Франциск запропонував нам з початку свого понтифікату, закликавши розвивати «іншу економіку - ту, яка дозволяє жити, а не вбиває, включає, а не відкидає, олюднює, піклується про творіння, а не руйнує його». Необхідно «реанімувати» економіку, вдихнути в неї душу.
Українська Соціальна Академія протягом п'яти років проводить програми з розвитку соціального підприємництва для тих, хто хоче спробувати свої сили в соціальному бізнесі, але не знає, з чого почати. Біблійна ікона Української Соціальної Академії взята з Діяння Апостолів (3,1-10). Петро та Іван, жебракові, який просив милостиню біля Храмових Воріт, що називалися Красною Брамою, були не в змозі дати матеріальних багатств, окрім Євангелія, яке є Ісус. «Я не маю ні срібла, ні золота, але я дам тобі те, що маю: Ім’ям Ісуса Христа з Назарета, встань і йди!». Церква пропонує кожній особі свій скарб, Ісуса. Багатство Євангелія змінює життя та допомагає людям встати з дороги відкинення і бідності, щоб разом іти із новим серцем по стежках надії та справжнього розвитку.
Українська Соціальна Академія має на меті зробити молодих людей, часто жертв відкинення, насильства та експлуатації, справжніми дійовими особами відновлення своєї землі, стаючи тим самим будівничими нового суспільства. Спираючись на освіту молоді та їх активну участь у навчально-виховному процесі, Соціальна Академія робить можливою справжню зміну менталітету, яка чітко виражається у створених соціальних підприємствах: Євангеліє, проголошене до сердець молодих людей, змінює їх думку і змушує їх діяти.
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/blog/78095/
