Єпископ УГКЦ розповів про труднощі опіки українських мігрантів у Центральній та Західній Європі

26.06.2018 17:43 0

Єпископ УГКЦ розповів про труднощі опіки українських мігрантів у Центральній та Західній Європі

Голова Пасторально-міграційного відділу (далі - ПМВ) УГКЦ владика Йосиф (Мілян) на пленарному засіданні РОАКО представив ситуацію українських мігрантів у Центральній та Західній Європі.
Владика відзначив, що із зростанням українських громад за кордоном зростає необхідність добре підготованого кліру. Тож ПМВ шукає кандидатів і є посередником та гарантом між двома єпископами - тим, який відпускає, і тим, який приймає. ПМВ розробив тристоронню угоду для кандидата та єпископів щодо прийняття до праці, а також документ-контракт із правами та обов’язками священика душпастиря за кордоном «правильник скерування і відкликання священика на служіння за кордоном».
«Справа специфічного вишколу священиків та семінаристів, призначених на служіння за кордоном, є нагальною і пріоритетною нашою турботою. Наше завдання - підготувати священика з огляду на знання мови, культури і традиції латинської Церкви. Маємо добрий досвід у Іспанії та Португалії із семінаристами. Місцеві єпископи їх прийняли на навчання у свої семінарії. Формуючись у тому контексті, у майбутньому вони зможуть служити як для вірних УГКЦ, так і для вірних в тих дієцезіях», - зазначив владика Йосиф.
Також голова ПМВ наголосив на питанні власних приміщень. «Якщо для богослужінь ми ще можемо знаходити відповідні години, щоб не перешкоджати в літургійному житті вірним латинського обряду, які гостинно нас приймають, то щодо катехизації і християнського формування у своєму обряді наших дітей та молоді маємо великі труднощі. Якщо не шукатимемо, як зарадити цьому якнайшвидше, то просто втратимо дітей, а в майбутньому не матимемо молоді», - наголосив владика Йосиф.
Говорячи про небезпеки для спільнот, голова ПМВ відзначив, що труднощі є як внутрішні, так і зовнішні. Так, перша внутрішня складність стосується кліру і національного координатора згідно з приписами Інструкції «Erga migrantes...». «На початку була співпраця між Церквою, яка приймала, та Главою УГКЦ. На сьогодні ця вказівка інструкції ігнорується. У цьому питанні необхідний більший діалог між нашими Церквами», - зауважив єпископ.
У контексті воєнних подій в Україні існує ще одна проблема. «Чимало людей приходить до нашої церкви за кордоном та ідентифікується з нею тому, що розділяє ті самі цінності, ту саму соціальну доктрину. Дуже часто фіктивні громадські організації, які, замість дбати про єдність спільноти, через політичні переконання її розділяють. Тому роль священика є дуже важлива. Своєю працею і християнським свідоцтвом він зберігає спільноту від поділу», - зазначив голова ПМВ. Він також наголосив на необхідності організації служіння для українських студентів. За даними українських досліджень, на навчання за кордоном на 2016 рік виїхало понад 66 тис. осіб.
«Третьою внутрішньою проблемою спільноти є неможливість запевнити відповідної катехитично-просвітницької діяльності серед наших дітей та молоді через брак фінансової підтримки», - наголосив єпископ.
Говорячи про зовнішні труднощі, владика відзначив, що це незрозумілий страх перед іншим обрядом у Католицькій Церкві і упередження до традицій.
Владика Йосиф підкреслив, що сучасна ситуація вимагає більше стратегічних кроків для вирішення питання душпастирства вірних тієї чи іншої Східної Церкви, зокрема створення нових ієрархічних церковних структур у країнах Західної Європи - там, де їх немає. «У Португалії, Іспанії, Італії ми маємо подбати про структуру нашої Церкви для кращого супроводу як вірних, так і самих священиків. Думаю, що присутність єпископа була б нагодою для більшого діалогу. Таке рішення Апостольського Престолу могло б запобігти асиміляції наших вірних. Мігрант, що покинув дім, має право мати у новій країні Батьківщину та Церкву. На жаль, маємо сумний досвід в історії Української Церкви в діаспорі через неадекватну політику Церкви: незнання ментальності вірян спричинило їх відступництво та перехід до православних спільнот, латинізацію, заборону служити одруженому духовенству, насильний перехід на григоріанський календар тощо. Після створення нових ієрархічних структур стануть можливими краще пізнання та збагачення один одного, допомога місцевим Церквам оживляти християнські цінності Європи”, - наголосив голова ПМВ.
Владика Йосиф також розповів про діяльність Пасторально-міграційного відділу. Він відзначив, що в планах ПМВ - створення «Місійного Інституту» та «Пасторально-місійного фонду». «Інститут дав би можливість більш самобутнього існування нашого відділу і підготування кадрів, їхнього інформування та всебічного формування. Натомість Фонд був би підставою і фундаментом для нашої праці, підтримкою душпастирів і громад, катехитичних проектів тощо», - резюмував владика.

Источник

Следующая новость
Предыдущая новость

Современные услуги печати Почаевская лавра продолжает молиться о "спасении России, о восстановлении православной монархии" УПЦ нарахувала 100 тисяч учасників ходи, поліція — 15 тисяч Торговое оборудование Вкусняшки от компании The Catering!

Публикации