Цьогорічні розкопки середньовічної церкви св Юрія біля Ужгородського замку дали цікаві артефакти

19.07.2019 18:59 0

Цьогорічні розкопки середньовічної церкви св Юрія біля Ужгородського замку дали цікаві артефакти

Зоряна ПОПОВИЧ

Днями закінчується другий сезон розкопок церкви св Юрія, що на території Ужгородського замку. Попри те, що знаходяться руїни практично в центрі міста, таємниць вона утримує немало.

Датування її доволі суперечливе, втім відома вона двома моментами: як місце поховання могутньої колись родини Другетів та ще тим, що саме тут, у стінах церкви св.Юрія, 24 квітня 1646 року була укладена Ужгородська церковна унія. Тоді 63 православні священики, як пише історик Йосип Кобаль, склали визнання католицької віри.

Втім, аби дослідити суперечливі моменти історії пам’ятки, минулого року Ужгородський університет уклав угоду з краєзнавчим музеєм ім. Т.Легоцького про розкопки руїн церкви як базу практики для студентів-істориків на 5 років.

Тогоріч почали і дослідили структурну частину церкви – апсиду (вікіпедія пояснює, що це виступ будівлі, здебільшого півкруглий у плані, перекритий півкуполом або замкнутим напівсклепінням). Цього року група розкопала вже 2/3 площі центрального нефу. З технічних причин роботи тривають не як зазвичай – від стіни і до стіни, а своєрідно, тому що з трьох сторін археологи обмежені ледь не столітніми деревами, з четвертої ж – ґрунт.

Найбільшою несподіванкою цьогорічних розкопок керівник археологічної практики, кандидат історичних наук, доцент кафедри археології, етнології та культурології УжНУ Володимир Мойжес називає дренажну систему, яка була зроблена, аби виводити воду з крипт.

– Яку воду? Звідки вона там могла бути?

– Не можу вам сказати... Я перший раз таке бачу. І більшість колег були здивовані. І іншого варіанту, що це дренаж, аби відводити воду з крипт, вони не можуть назвати. Але там така кладка цегли, з боків засипана піском та дрібним камінням – це тільки дренаж. Побудований у другй половині 16 століття.

– Цього ж віку і крипти?

– Частково. Здебільшого це 16-17 століття. Три крипти в апсиді – 15-17 ст. А тут, у нефі, в нас ще чотири. Минулого року ми бачили частину цієї кладки і не зрозуміли, що це таке, ну а тепер вже не виникає сумнівів.

– Хто був тут похований, у цих криптах? Знать?

– Не обов’язково. Хоча і знать також. У пізніх середньовічних джерелах ми зустрічаємо інформацію, що людина, заплативши певну суму, могла купити собі тут місце при похованні.

Аби дослідити руїни церкви за 5 років, група науковців поділила їх на 5 зон. Древні дерева, що ростуть в метрі від нинішніх розкопок, стануть серйозною перешкодою для робіт. Серед артефактів, знайдених цьогоріч студентами у криптах нефу – дві шаблі, монети, медальйон.

– Одна шабля була знайдена біля єдиного збереженого чоловічого поховання в крипті. В ньому ще були виявлені залишки текстилю: металізовані нитки з плетеними ґудзиками! Ми відправили їх на аналіз та консервацію в Київ спеціалістам і вони визначили по структурі і техніці плетіння що це турецький текстиль. А меч – то це по типології польсько-угорська шаблюка. (ФОТО) Вони притаманні другій половині 16-17 століттю.

Цьогорічні розкопки середньовічної церкви св Юрія біля Ужгородського замку дали цікаві артефакти

Знайшли 5 медальйонів. Є т.зв. чумний медальйон із зображенням святих – покровителів і захисників від чуми. На медальйоні зображені Св. Себастіан, і Св. Рох, котрий припідняв сутану і показує рану на нозі від чуми.

Цьогорічні розкопки середньовічної церкви св Юрія біля Ужгородського замку дали цікаві артефактиЦе стандартний набір поховань у церквах: людину ховали в одязі – там є пряжки, медальйони, хрестики, ґудзики, монет маємо вже чотири десятки. До речі, ми знайшли дві монети початку 12 століття! І кераміка є 12 століття. Але це не пов’язано з церквою. Просто тут, на території замку, тоді існувало городище.

Цьогорічні розкопки середньовічної церкви св Юрія біля Ужгородського замку дали цікаві артефактиЗагалом, ми тут уже другий рік копаємо, а наша мета – встановити, коли були зведені перші стіни церкви (тому що вся інформація в краєзнавчій літературі стосовно церкви св. Юра не відповідає дійсності) – поки що не досягнута. Якимось незрозумілим чином у літературі стосовно історії церкви з’явився 1248 рік… Звідки – незрозуміло! Посилань нема. Є 1250 рік, коли йдеться про новий замок Унг, але він був не тут, а в іншому місці. Та й про церкву там не йдеться.

Крім того, згадується, що це була парафіяльна церква... Ну, нелогічно, тому що церква ця велика і знаходиться осторонь від середньовічного поселення. Якби вона була парафіяльною, то мала би розташовуватися в межах міста. І я маю підозру, що такою була сучасна римо-католицька церква.

А в нас археологія середньовічного міста в Ужгороді – це терра інкогніта. Ми не знаємо археологічної карти, як ішли вулиці, які були споруди. Роботи для археологів там повно, просто перед кожною роботою, пов’язаною з земельними роботами, було б добре запросити на місце археологів, аби вони дослідили ту локацію і нанесли на карти. Так потрохи і за 100 років ми би мали вже якусь картину середньовічного міста... Поки що ж цього нема.

Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/exclusive/reportage/76564/

Следующая новость
Предыдущая новость

Лучшие станции для очистки сточных вод Казино Вулкан удачи для везунчиков Counter Strike 1.6 – скачать на русском Ракетки для бадминтона Виртуальные развлечения с денежными призами победителям

Публикации