Церковна франшиза: як фінансуються релігійні громади в Україні

25.01.2019 16:19 0

Церковна франшиза: як фінансуються релігійні громади в Україні

"Deutsche Welle" (укр.редакція), 22 січня 2019

Достовірно оцінити обіг грошей в українських релігійних громадах неможливо. Це створює підґрунтя для політичної залежності та зв'язків із криміналітетом, зазначають експерти.

Створення Православної церкви України (ПЦУ) привернуло увагу не лише до духовного, але й до матеріального аспекту цього процесу. Російський президент Володимир Путін навіть вдався до прямих звинувачень, коли у грудні минулого року зазначив, що вселенський патріарх Варфоломій прагне заробити на українській території. Щоправда, президент РФ не уточнив ані про які суми йдеться, ані самі схеми церковного заробітку, за які варто боротися.

Як повідомляє Громадське ТБ,сумарний бюджет православних церков разом сягає 15 мільярдів доларів на рік. Утім, ці дані спираються на оцінки економістів, а не на звітність самих релігійних організацій чи офіційну статистику. За словами директора українського Центру релігійної безпеки Дмитра Горєвого, справжні грошові потоки відслідкувати нереально. Він та інші опитані DW експерти пояснюють це низкою причин.

Який статус мають релігійні громади?

Одна із причин полягає в юридичному статусі релігійних громад в Україні. Справа в тім, що і Українська православна церква Московського патріархату (УПЦ МП), і новостворювана ПЦУ, і інші релігійні організації з точки зору господарської діяльності є сукупністю окремих громад, які мають окремі рахунки, статути, майно та звітність. За словами Горєвого, ідеться про конгломерат парафій, які в організаційних і канонічних питаннях підпорядковуються церкві. "Якщо проводити аналогії з бізнесом, то це певним чином схоже на франшизу", - пояснює експерт. Загалом ідеться про цифру у близько 20 тисяч приходів лише православних церков різних конфесій. На додачу їх обслуговують громадські організації та благодійні фонди, яких також зареєстровано близько 350.

На чому церкви заробляють?

Досить різноманітними є і джерела доходу церков. Найпершим священики зазвичай називають пожертви парафіян. Хоча опитані DW експерти відзначають, що вони можуть задовольнити лише певний відсоток потреб більшості громад. За оцінками українських ЗМІ, пожертви зазвичай становлять близько 10 відсотків від загальних надходжень релігійних організацій, хоча ця частка сильно різниться у різних приходах. Окрема ситуація із представниками бізнесу чи заможними політиками, які стають великими донорами для певних храмів чи монастирів, додає директор "Релігійно-інформаційної служби України" Тарас Антошевський. Частка цих пожертв може бути набагато більшою в загальній структурі доходів.

Церковна франшиза: як фінансуються релігійні громади в Україні

Через низьку собівартість свічок прибутки від їхнього продажу становлять значну частину доходів парафій, зазначають експерти

Багато парафій, за словами Антошевського, також заробляють на продажу свічок, релігійної літератури, ікон та інших церковних товарів. При цьому найбільш вигідним є продаж саме свічок - через їхню низьку собівартість та особливості православного обряду, пояснюють експерти. Ідеться і про послуги, які можуть надавати релігійні організації: якщо церкви заробляють на проведенні релігійних обрядів - хрещень, весіль, поховань, то монастирі можуть брати гроші за розміщення паломників.

Не менш важливим джерелом доходів є господарська діяльність окремих громад та пов'язаних із ними підприємств. Так, видавництво "Свічадо" при Монастирі монахів студійського уставу Української греко-католицької церкви (УГКЦ) у 2017 році заробило близько 16 мільйонів гривень, а фермерське господарство Тернопільсько-Зборівської архиєпарії УГКЦ "Зарваниця Агро" в тому ж році принесло близько 20 мільйонів гривень прибутку. Зразковою в цьому аспекті Антошевський називає єврейську громаду Дніпра, де робота культурно-ділового центру "Менора", побудованого на пожертви великого бізнесу, тепер забезпечує прибутки цієї громади.Експерти також згадують таке джерело фінансування, як закордонні гранти. Але, за словами Антошевського, серед християнських громад України воно набагато більш розповсюджене серед римо- та греко-католиків. Дмитро Горєвой відзначає, що ці кошти здебільшого йдуть на реалізацію конкретних освітніх чи соціальних проектів, а не на фінансування життя релігійних громад.

Чи платять релігійні громади податки?

Формально релігійні організації мають звітувати перед державою про свою економічну діяльність. Попри поширену думку, вони також платять податки. Так, архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій, будучи прес-секретарем Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП), ще восени 2017 року вимагав спрощення процедури визнання українських релігійних організацій неприбутковими. "У загальному порядку оподатковуються доходи всіх священнослужителів та найманих працівників. Якщо церква орендує землю, відповідно, сплачується податок на землю. Ми, як і всі громадяни, сплачуємо ПДВ", - наголошував священнослужитель. За словами архієпископа, релігійні організації не сплачують лише податки на безпосередньо релігійну діяльність та на пожертви, які вони отримують.

Чи можна проконтролювати церковну бухгалтерію?

Попри заяви священнослужителів, експерти досить скептичні щодо того, наскільки прозорою є церковна бухгалтерія. За словами Горєвого, через офіційні рахунки релігійних громад дійсно йдуть такі операції, як оплата за оренду землі, комунальні послуги та видатки на заробітну плату. Однак, додає він, значна частина людей, яка працює на церкву, працевлаштована неофіційно чи отримує доплати у конвертах, а більшість операцій із продажу релігійних товарів чи проведення обрядів майже завжди проводиться готівкою. "Найвірогідніше це свідчить про подвійну бухгалтерію", - пояснює експерт. Держава, за його словами, не квапиться наводити лад у цьому питанні, адже подібні спроби можуть зустріти спротив значної частини священства та вплинути на електоральні перспективи політиків, які на це наважаться.

Чим загрожує непрозорість?

Така ситуація призводить не лише до втрати державою податкових надходжень, а й часом до конфліктів усередині самих громад. Так, за словами Антошевського, збір коштів у одному селі на Львівщині закінчився скандалом через звинувачення у привласненні священиком частини грошей. "У підсумку село розділилося, і ті, хто звинувачував священика, створили окрему громаду", - розповідає експерт.

Але найбільшою загрозою непрозорого фінансування церков експерти вбачають політичну складову. За словами Горєвого, релігійні громади часто радо приймають великі суми від політиків та бізнесменів із кримінальним минулим. В обмін ті отримують допомогу в передвиборчій агітації чи відбілювання власного імені, розповідає експерт. Така ситуація, додає він, створює також сприятливі умови для дестабілізації політичної та безпекової ситуації у країні. "Так, відомо, що гроші на розхитування ситуації в Одеській області передавалися, зокрема, й церковними каналами", - пояснює Горєвой.

Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/monitoring/society_digest/74473/

Следующая новость
Предыдущая новость

Онлайн кредиты на любые нужды украинцев Цифровая полиграфия в Киеве: где заказать качественные услуги Качественный пенопласт от производителя Лучшие автоматы современности только в казино Вулкан 777 Старовинну ікону підмінили у церкві на Тернопільщині

Публикации