«Фатіма – «Земля Марії», ‒ враження семінаристів після паломництва до Фатіми і Люрду

18.10.2017 16:46 6

«Фатіма – «Земля Марії», ‒ враження семінаристів після паломництва до Фатіми і Люрду

Сайт Львівської духовної семінарії Святого Духа, 24 вересня 2017

Кожному християнину, зокрема священикові, у своєму житті варто відвідати чотири величних святині світу: Рим, Святу Землю, Люрд і Фатіму. Нагоду відвідати дві із них, а саме Фатіму і Люрд, подарувала майбутнім священнослужителям організація «Допомога Церкві в потребі»

Упродовж 2017 року Католицька Церква відзначає чимало подій, серед яких – 100-ліття об’явлення Богородиці у Фатімі (Португалія). У цьому місті також відбулися святкування 70-літнього ювілею від моменту заснування міжнародної благодійної організації «Допомога Церкві в потребі». Хор Львівської духовної семінарії Святого Духа отримав унікальну можливість взяти участь в урочистостях та богослужіннях з цієї нагоди.

У жовтні 2016 року ЛДС відзначала 10-ліття перенесення семінарії із смт Рудно до нових приміщень, що у м. Львові. З цієї нагоди було запрошено духовенство УГКЦ, численних гостей, жертводавців, які долучилися до будівництва нової семінарії. Серед присутніх була також пані Маґда Качмарек, референт бюро з питань України Міжнародної благодійної організації «Допомога Церкві в потребі». Приємно вражена співом семінарійного хору, пані Качмарек запропонувала долучитися до урочистостей з нагоди ювілею цієї організації. Отож, за фінансового сприяння організації «Допомога Церкві в потребі» та за посередництвом Патріаршого паломницького центру УГКЦ брати-семінаристи вирушили до Фатіми в період від 8 до 20 вересня 2017 року.

Під час подорожі хористи відвідали визначні святині Італії, Франції, Іспанії, Португалії, Чехії та Польщі. У сам день святкування, 14 вересня, семінарійний хор під керівництвом реґента пані Наталі Капітан та на чолі з ректором семінарії отцем-доктором Ігорем Бойком взяв участь у святкових богослужіннях, супроводжуючи їх співом. Брати зустрілися та поспілкувалися із Президентом благодійної організації «Допомога Церкві в потребі» кардиналом Мауро П’яченца, який у своєму слові до них наголосив на важливості плекання літургійного співу та культури в семінарії. Впродовж урочистої академії представники духовенства з різних куточків світу свідчили про місцевий стан церков та релігійних організацій.

«Фатіма – «Земля Марії», ‒ враження семінаристів після паломництва до Фатіми і Люрду

Враження про це паломництво залишаться на все життя. Подаємо кілька свідчень:

«Дякую Богу, всім організаторам і жертводавцям за благословенні дні у величних святинях Європи – Фатімі та Люрді. Ця поїздка стала для мене нагодою ще більше зблизитися з Богом через дотик до святих місць, де об’являлася Пресвята Богородиця, утвердитись у вірі та в покликанні, а також розширити власний кругозір. Особливим моментом для мене була участь в урочистостях організації «Допомога Церкві в потребі», яка, власне, запросила нас до Фатіми на святкування 70-ї річниці від дня свого заснування. Особисто мені запам’яталися численні свідчення єпископів, священиків та інших духовних осіб про становище Католицької Церкви в різних країнах світу і про те, як Бог, зусиллями згаданої організації, допомагає значній кількості людей у всьому світі. До прикладу, Архиєпископ Пало (Філіппіни) Джон Форосуело Дю розповідав про численні руйнування у цій країні, спричинені природними катастрофами, і про те, як Молитва до Пресвятої Богородиці давала кожному надію і згуртовувала людей незалежно від їхніх поглядів і навіть віросповідання. Ще один важливий момент, який я по-особливому переживав у часі нашої мандрівки, – спільна з капеланами нашої Церкви молитва за Україну, за захисників нашої держави і за всіх потребуючих у різних місцях і святинях Європи, які ми відвідали. Щиро вірю, що участь у цій молитовній поїздці дасть добрі плоди у житті кожного з нас» (брат Ярослав Гусак, VI курс).

Після завершення святкувань у Фатімі брати мали змогу відвідати ще одну святиню – Люрд, місце об’явлення Богородиці.

«У Люрді відчувається особлива присутність Бога, великий спокій і краса. Ми відвідали визначні місця життя святої Бернадетти та храми міста. Вражала велика кількість прочан, серед яких багато людей з особливими потребами, чия сила духу справді подиву гідна. Це свідчення величезної віри і надії на Боже милосердя. Також варто згадати, як ми брали участь у молитві вервиці, яка звучала різними мовами світу, а прочани слухали богородичну пісню «Маріє, Діво чистая» у виконанні нашого хору, після чого ми отримали багато схвальних відгуків. Відтак пролунали гімн України та молитва «Боже Великий, Єдиний». Чудово, що в Люрді звучали молитва і пісня українською мовою» (брат Андрій Грициняк, V курс).

«Це був перший мій досвід такого паломництва, до того ж, у складі семінарійного хору. Складно передати ті відчуття й емоції, які переповнювали мене в часі богослужінь. Щоразу це була дуже щира молитва спільноти, і щоразу це переживалося по-особливому. Крім цього, велике враження на мене справила велич храмів, які ми відвідали, а особливо тих, де ми мали змогу молитися Літургію нашого обряду. Я неймовірно радий, що мав нагоду побувати в цих святих місцях. Ближче до кінця нашої подорожі відчувалося, що це паломництво змінило і кожного зокрема, і наш хор як спільноту» (брат Богдан Чернов, II курс).

«Мабуть, саме з цього року вересень стане для мене улюбленим і особливим моментом у календарі спогадів. Зрозуміти до кінця, чому обрали наш хор, чому саме нам подарували нагоду долучитися своїм співом до святкувань 70-ліття від дня заснування благодійної організації KIRCHE IN NOT – та ще й у ювілейний рік об’явлення Богородиці у Фатімі – є доволі складно. Ще у квітні, коли нам повідомили, що ми запрошені на ці урочистості, зізнаюся, нам не дуже в це вірилося, адже ми – невеличка спільнота з іншого кінця світу, яка багато чого ще не вміє. Та Бог мав на нас певний план і удостоїв нас честі представити Україну, нашу УГКЦ та Львівську Духовну Семінарію на такій визначній події.

У цьому паломництві ми здобули величезний досвід як спільнота, адже провели два тижні разом в одному автобусі, з однаковим розпорядком дня, часом на прогулянки й репетиції, підлаштовуючись до потреб один одного. Ця подорож, направду, дуже нас згуртувала й дала змогу збагнути, як багато радості приносить тобі радість іншого, як гарно є допомогти комусь, подарувати тепло опіки чи зробити приємну несподіванку і бачити, як Господь за це винагороджує сторицею.

Ми щиро вдячні Богові за те, що дав нам неймовірну й незабутню можливість побувати у святинях Європи та співати, молитися разом, служити тим, чим Він нас обдарував. Ми дякуємо, що одного разу зустрілися й почулися з пані Маґдою Качмарек, яка, власне, й розповіла про нас організаторам святкувань. Дякуємо організації KIRCHE IN NOT за можливість співати у благодатному місці об’явлення Богородиці й відчувати єдність у молитві з усією світовою спільнотою. Велика подяка отцю Мартіну Барті, міжнародному духовному помічнику, який постійно підтримував з нами зв’язок, аби ми були поінформовані про всі заплановані події, підбадьорював та дуже чекав на нас, – це також давало нам велике натхнення і стимул виконати свою місію якнайкраще. Дякуємо всім доброчинцям, Патріаршому Паломницькому центру, який провадив цією мандрівкою, представникам ректорату семінарії, які подбали, щоб ми цю подорож звершили й дуже вболівали за нас!

Від себе щиро дякую братам за організованість, відповідальність, дружність та підтримку. Часом потрібно було потерпіти незручності, труднощі – і вони це зносили терпеливо й мирно. Дякую за можливість бачити й відчувати, як глибоко запалює й торкає спів!» (Наталя Капітан, реґент хору).

«Якби я говорив мовами людськими й ангельськими, але не мав любови, я був би немов мідь бреняча або кимвал звучний. Якби я мав дар пророцтва і відав усі тайни й усе знання, і якби я мав усю віру, щоб і гори переставляти, але не мав любови, я був би – ніщо. І якби я роздав бідним усе, що маю, та якби віддав моє тіло на спалення, але не мав любови, то я не мав би жадної користи.

Любов – довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить. Любов ніколи не переминає...» (1 Кор, 13, 1-8)

Люрд став для мене місцем, де я реально зустрів Бога. Бога, якого так часто не помічав у своєму житті, волю та любов якого так вперто інколи відмовлявся підсвідомо прийняти. Я зустрів Бога, якого кожного дня розпинав своїми численними гріхами, якого старався використати, яким так інколи хотів маніпулювати. Він є тут, переповнений любов'ю, милосердям та турботою...

Велика кількість людей у Люрді – це волонтери, які жертвують свої канікули, відпустки, свій вільний час, залишають свої сім'ї і з'їжджаються з усіх куточків світу до цього святого місця, аби цілком безкорисно допомогти у догляді за хворими та немічними людьми. Святі серед нас...» (брат Роман Палюх, III курс).

Хор Львівської духовної семінарії висловлює щирі слова подяки благодійній організації «Допомога Церкві в потребі», Патріаршому паломницькому центру, ректорату семінарії, реґенту хору пані Наталі Капітан та всім людям доброї волі за можливість відвідати святині та визначні місця Європи.

Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/monitoring/kaleido_digest/68657/

Следующая новость
Предыдущая новость

В Запорожье мусульмане присоединились к тренингу «Женщины — лидеры перемен в местных общинах» Знаменитые «камни преткновения» начали устанавливать в Украине УГКЦ проводить «Козацький гарт» у виховних колоніях України Неодимовый магнит для экономии семейного бюджета У Києво-Печерській лаврі відтворять пам'ятник князю Костянтину Острозькому

Публикации