У Києві відбулася дискусія про взаємини релігійних організацій, держави й суспільства

27.04.2018 17:45 3

У Києві відбулася дискусія про взаємини релігійних організацій, держави й суспільства

Співорганізаторами зустрічі були Центр Разумкова (Україна) та Представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні (ФРН) за підтримки Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій і Комітету Верховної Ради України з питань культури та духовності. Також до круглого столу приєдналися науковці й експерти, які досліджують релігійне середовище, представники Церков і релігійних спільнот, органів законодавчої й виконавчої влади.
Основним приводом для зустрічі стала публікація чергового соціологічного звіту Центру Разумкова про діяльність релігійних організацій в Україні. Результати цього дослідження – основа для державних постанов у сфері релігійного й духовного життя. На порядку денному були презентація цьогорічного документа під назвою «Особливості релігійного і церковно-релігійного самовизначення українських громадян: тенденції 2010–2018 рр.» та дискусія щодо означеної теми. Учасники обговорили три питання: стан церковно-релігійного самовизначення українських громадян; адекватність відповіді Церков і релігійних організацій на суспільні запити й очікування; перспективи розвитку церковно-релігійної ситуації, міжконфесійних і державно-конфесійних відносин в Україні.
Модератором зустрічі був Віктор Єленський, народний депутат України, заступник голови Комітету з питань культури і духовності, голова підкомітету з питань державної політики у сфері свободи совісті та релігійних організацій. Інформаційно-аналітичний звіт презентував Михайло Міщенко, заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова. Він розповів про методологію дослідження та про деякі найважливіші його висновки – зокрема щодо стабільно високого рівня заявленої релігійності в Україні впродовж 2010–2018 років, який становить 72%.
Подальша дискусія відбувалась у дуальному форматі: спочатку погляди на ситуацію висловили представники Церков і релігійних організацій, а потім – представники науково-експертних кіл. Справжнім відправним пунктом дискусії стало питання автокефалії Української Православної Церкви – щодо нього висловилися чи не всі учасники круглого столу, навіть ті, хто належить до інших конфесій і віросповідань. Підсумувати висловлені позиції можна просто: усі згодні, що це питання необхідно нагально врегулювати; розходяться тільки думки щодо шляхів здобуття автокефалії, термінів, канонічних і правових нюансів тощо.
Учасники круглого столу погодилися на тому, що соціологічний звіт – це вкрай важлива інформаційна підвалина для аналітичних і наукових висновків про релігійне життя в країні. Не статистичний, а соціологічний характер дослідження дозволяє краще відстежити якісні показники впливу релігійного фактору на свідомість українців громадян – і саме в такому ключі й варто інтерпретувати звіт Центру Разумкова.

У Києві відбулася дискусія про взаємини релігійних організацій, держави й суспільства

Єпископ Станіслав Ширкорадюк, ординарій Харківсько-Запорізької дієцезії Римсько-Католицької Церкви в Україні, згадав про кілька найважливіших для Католицької Церкви пунктів. Він зауважив, що й дані звіту, і перебіг релігійного життя, і сам круглий стіл свідчать про релігійну свободу в Україні. Участь Церков і релігійних організацій у суспільному житті помітна і значуща, і РКЦ також активно долучається до цих процесів, наприклад, завдяки акції «Папа для України». Утім, досі є сфери, які потребують більших зусиль для збалансування: єпископ зокрема вказав на проблеми з митним оформленням гуманітарної допомоги, яка надходить через релігійні організації, та на складнощі з поверненням церковного майна, конфіскованого в Церкви в роки більшовицького терору. Плідна дискусія згодом розвинулася завдяки згадці єпископа про тему гендеру, яка останнім часом виринає в законотворчій діяльності й викликає певні застереження у Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій.
Деякі тези з доповідей урядовців і науковців здаються особливо вартими уваги в католицькому середовищі. Ростислав Павленко, заступник голови Адміністрації Президента України, говорячи про стан релігійного життя в Україні, не раз зіставляв державну й церковну влади, вживаючи саме таке формулювання: церковна влада. Якщо врахувати, що канонічне право в Ураїні ніяк не інкорпороване в національну правову систему (але визнане де-факто), використання цього звороту може свідчити про позитивні процеси в церковно-державних відносинах – представники державної влади готові назвати церковну владу владою, чого радше не спостерігалося, зазначив один із спостерігачів на заході Роман Желєзний.
Андрій Юраш, директор Департаменту у справах релігій і національностей Міністерства культури України, зауважив, що регулярні звіти Центру Разумкова – це не просто соціологічні дослідження, цікаві лише вузькому колу науковців, а база для розробки й ухвалення державних постанов у релігійній сфері. І ця теза була корисна для очільників релігійних спільнот: досліджуючи звіти Центру, можна розуміти як контекст державних правових актів, так і регіональні особливості мислення людей на релігійні теми.
Віктор Єленський наголосив, що невдовзі при Міністерстві освіти і науки розпочне роботу комісія, яка має переглянути шкільні підручники, щоб усунути з них будь-які прояви дискримінації чи спотворення інформації за етнічними або релігійними ознаками. Це може означати, що українські діти не зустрічатимуть на сторінках підручників зворотів типу «звірства інквізиції» чи «насильницьке окатоличення» – щоправда, для цього католикам треба буде долучитися до роботи комісії.
Олег Кисельов, учений секретар Інституту філософії імені Г. Сковороди НАН України, висловив думку про те, що, крім озвучених проблем, є ще одна: термінологічна. Релігійні спільноти з одного боку та наукові кола й державні інституції з іншого часто зовсім по-різному визначають, розуміють і трактують юридичні й суспільні поняття, які стосуються сфер духовності, моралі й суспільства. Для прикладу Олег Кисельов навів різні визначення поняття «гендер», яке останніми роками стало каменем спотикання під час ухвалення кількох законодавчих актів. Було запропоновано провести низку консультацій і зустрічей, щоб обговорити озвучену нарешті проблему адекватності та спільності термінології.
Після завершення офіційної частини круглого столу учасники продовжили дискусію вже в неформальній атмосфері. Дискусія показала, що діалог, попри численні перепони, триває, а релігійні організації разом із науковцями та представниками влади спроможні знаходити спільну мову.

Источник

Следующая новость
Предыдущая новость

Профессионалы позаботятся о вашем женском здоровье Инвестиции в развитие гостиничного бизнеса Беларуси Широкий выбор разных семян Мобильные бетонные заводы Не упустите новинку

Публикации