У Києві відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція щодо пошуку усипальниці Богдана Хмельницького

27.07.2019 7:02 0

У Києві відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція щодо пошуку усипальниці Богдана Хмельницького

Всеукраїнської науково-практичної конференції «Усипальниця гетьмана Богдана Хмельницького: історія, міфи, сучасний стан», відбулася в Інституті історії НАН України. У ній взяли участь історики, археологи, геофізики, музеєзнавці, теологи. До обговорення долучились третій Президент України Віктор Ющенко, директор Інституту історії України Валерій Смолій, митрополити ПЦУ Черкаський Іоан та Львівський Димитрій.

За інформацією «Погдляду», рік тому громадська організація «Фонд Великий Льох» під патронатом Православної Церкви України ініціювала пошуки могили Богдана Хмельницького Було створено наукову експедицію, до якої увійшли авторитетні археологи, геофізики та історики, та незалежні експерти.

У червні вчені знайшли підземний об’єкт, ймовірно крипту розмірами 3х1,3 м і заввишки (від підлоги до стелі) приблизно 1,6 м, викладений зсередини цеглою і майже повністю засипаний ґрунтом. Дослідники за допомогою чотирьох радарів уже обстежили простір під підлогою храму, і висловили припущення, що це і є поховання Богдана Хмельницького,

Однак ця версія потребує підтвердження новими дослідженнями, проведеними напівінвазійним способом. Саме про це йшлося під час конференції.

У Києві відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція щодо пошуку усипальниці Богдана Хмельницького

Її учасники поінформували, що під час георадарних вимірювань у Святоіллінській церкві виявлено ознаки вхідного колодязя до поховальної споруди. «Якщо ці методи дають позитивний результат, то необхідно проводити археологічні дослідження виявлених об’єктів в Іллінській церкві — усипальниці гетьмана Богдана Хмельницького», — підкреслили учасники конференції.

На існування склепу в Суботові вказує метрика 1888 року, знайдена у фондах рукописного відділу Інституту історії матеріальної культури РАН у Санкт-Петербурзі. До того ж наразі не виявлено жодних історичних джерел, які б підтверджували версію щодо пограбування та осквернення усипальниці Богдана Хмельницького у 1664-му начебто за наказом коронного гетьмана Стефана Чарнецького. За припущеннями науковців, згадки про наругу над похованням Хмельницького вигадані радянськими історіографами з метою демонізації поляків і знищення пам’яті українського народу про козаччину, героїв Національно-визвольної війни 1648—1656 років.

Учасники конференції зазначили, що локалізація поховання гетьмана Богдана Хмельницького з його подальшою музеєфікацією може стати початком створення Національного Пантеону.

Згідно з історичними джерелами, гетьман побудував церкву Святого Іллі, відому ще як Богданова церква, у 1651—1656 роках як свою майбутню усипальницю, де він і був похований 1657-го. За інформацією Інституту історії НАНУ, храм було пограбовано татарами, у 1977 році будівлю, яку змалював Тарас Шевченко, було відновлено в початковому вигляді. У 1995-му проведено ще один етап реставраційних робіт, під час яких було відтворено різьблений дерев’яний іконостас.

Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/all_news/culture/history/76630/

Следующая новость
Предыдущая новость

Руководство для Посетителей Участка Джиншанлин Великой Китайской Стены: Митрополит Онуфрій видав циркуляр про особливе молитовне правило всім вірянам УПЦ Быстро займ в Одессе Селяни за власний кошт ремонтують унікальну церкву Чернігівщини Види оздоблювальних каменів

Публикации