У Києві видали монографію «За Віру, Царя і Кобзаря. Малоросійські монархісти і український національний рух (1905–1917 роки)»

12.10.2017 17:45 39

У Києві видали монографію «За Віру, Царя і Кобзаря. Малоросійські монархісти і український національний рух (1905–1917 роки)»

Як йдеться у анотації до видання, у монографії істориків розглянуто вельми парадоксальний феномен останньої декади існування імперії Романових: широке долучення до українського національного життя раніше вірнопідданчої проімперської правиці – зокрема чорносотенців, православних радикалів, лоялістів-«октябристів» та інших консерваторів українського (насамперед волинського) походження – і участь цих «новонавернених» малоросів/українців у розбудові національних інститутів і творенні проукраїнського дискурсу.
«Українська мова й українська народна культура були важливими складниками національної, політичної та культурної активности малоросійського/українського монархістського і чорносотенного руху. Повсякденне побутування їх у такій ролі сприяло зміцненню масової національної самоідентифікації етнічних українців. Вдаючись у своїй діяльності до української мови та елементів культури, малоросійські/українські монархісти демонстрували свою приналежність до українського національного дискурсу та національного руху українців...», – пишуть у своїй праці дослідники.
Спираючись на широку джерельну базу, вони підважують усталені стереотипи щодо історії українського руху і демонструють, що на початку XX століття він уже не обмежувався самими тільки лібералами та соціялістами, народовцями та поступовцями, а охоплював іще й чималу частину правих націоналістів, релігійних фундаменталістів і світських консерваторів. Ретельно проаналізувавши витворені в Україні аґітаційні матеріяли монархістів, їхні політичні документи, партійні програми, відозви та гасла, автори довели, що на цих теренах праве середовище, хай навіть і чорносотенне, назагал не було супротивником у свій спосіб перетрактованого українства, а монархістськи налаштовані політики та публіцисти могли сприяти розвиткові української національної ідеології й на ділі бути її носіями.
Важливим маркером належности малоросійських/українських монархістів до українського дискурсу було, зокрема, їхнє шанобливе ставлення до Тараса Шевченка як до свого національного поета й активні намагання апроприювати його культ. Утім, такий варіянт «навернення на українство» часто не означав відмови від монархістської позиції, зокрема від питомих для неї антикатолицьких і антисемітських настанов.

Источник

Следующая новость
Предыдущая новость

«Эстерсунд»: Восстание скромного шведского клуба из Зимнего города Играть на лучшие игральных слотах на сайте игрового клуба Cyberpunc Легкие победы для всех решительных участников Не упустите новинку Капелан УПЦ КП прочитав військовим лекції «Цінність християнського життя» та «Вартість і призначення людини»

Публикации