УПЦ (МП) проти Мінкульту: Хроніка судового засідання. Епізод третій

18.12.2017 19:53 3

УПЦ (МП) проти Мінкульту: Хроніка судового засідання. Епізод третій

Дмитро Горєвой

В Окружному адміністративному суді м. Києва 13 грудня 2017 р. відбулось третє судове засідання у справі № 826/19978/16 за позовом Київської Митрополії УПЦ проти Міністерства культури України. Сторону позивача представляв голова юридичного відділу УПЦ (МП) прот. Олександр Бахов разом із юристами. Від Міністерства культури були присутні Директор департаменту у справах релігій Андрій Юраш, завідувач сектору реєстрації статутів релігійних організацій Іван Папаяні та юрист.

На суді так само, як і минулого разу, були присутні журналісти. Проте в цей раз це були представники інформаційної агенції СПЖ, а не 1+1. Представник позивача прот. Олександр Бахов не протестував проти зйомки засідання, що мало місце минулого разу. Представник відповідача Андрій Юраш також не заперечив проти зйомки СПЖ, а навпаки привітав журналістів та закликав їх сприяти відкритості процесу та чесності і неупередженості при підготовки сюжетів.

Цього разу суд заслухав сторону відповідача та надав можливість позивачу поставити питання іншій стороні. В Міністерстві культури наголошують, що позивач порушив строки подання позову, який складає 6 місяців після не реєстрації. Останній статут Департаментом з питань релігій було отримано 25 травня 2015 року. Три місяці держорган розглядав документи, після чого повернув їх на доопрацювання. Протягом 6 місяців з цього моменту можна було оскаржити це рішення. Однак в Церкві цю норму проігнорували. А заяву з позовом подали лише в грудні 2016 року, тобто більше ніж через 9 місяців після спливання дозволеного терміну.

Натомість представники митрополії звинувачують чиновників у затягуванні розгляду. Вони стверджують, що подані статути виносили на розгляд експертної ради. В Департаменті зазначають, що це відповідає нормам Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». Також чиновники стверджують, що вони були в постійному діалозі з представниками УПЦ: зустрічались особисто та проводили телефонні розмови для роз’яснення суті зауважень та пропозицій по усуненню недоліків у статутах.

Примітно, що ті статути, які не суперечили чинному законодавству та були подані Київською митрополією, Мінкультом були вчасно зареєстровані. Тобто можна дійти висновку, що проблема навколо статутів стосується не конкретної конфесії, а положень окремих статутів, що суперечать чинному законодавству. В Департаменті пояснюють, що заявником були подані документи, де прописувалось, що монастирі чи єпархії є структурними підрозділами митрополії. Однак згідно з профільним Законом, кожен монастир чи єпархія – це окрема юридична особа. Відповідно до Цивільного та Господарського кодексів одна юридична особа не може бути частиною іншої. Також це порушує норму ч.5 ст. 5 ЗУ «Про свободу совісті та релігійні організації», де зазначається рівність релігійних організацій перед законом. В статутах окремих монастирів прописувалось, що вони можуть вести комерційну діяльність та було відсутнє положення про неприбутковий статус.

Мінкульт в свою чергу подав клопотання про закриття справи, оскільки права позивача не було порушено. Річ у тім, що не відбулося реєстрації статутів низки монастирів та єпархій, котрі є самостійними юридичними особами. Київська митрополія юридично є третьою особою, чиї права ніяким чином не були порушені. Також в Департаменті вважають, що навіть при розгляді проблеми мала би бути не одна справа, а 11 різних кейсів, де обговорювались би питання щодо не реєстрації кожного статуту окремо, відповідно до специфіки кожного випадку.

Директор Департаменту з питань релігій та національностей Андрій Юраш навів дев’ять аргументів, чому Мінкульт не зареєстрував документи, а повернув їх на доопрацювання:

  1. Подані статути в окремих положеннях суперечили чинному законодавству;
  2. У випадку реєстрації таких документів державний орган порушив би принцип рівності між релігійними організаціями, адже іншими конфесіями подібні суперечливі норми було усунуто;
  3. Міністерство культури декілька разів отримувало доопрацюванні статути, в яких суперечливі норми або переформульовувались або переносились до інших розділів, що можна розцінювати як введення в оману державного органу;
  4. Логіка поданих документів суперечить загальній логіці державно-церковних відносин в Україні, оскільки громада має господарську автономію від релігійного об’єднання. В Департаменті наголошують, що в цьому немає втручання у внутрішні церковні приписи. Проте, якби статути було зареєстровані, відбулося б змішання норм українського законодавства з церковним канонічним правом;
  5. В Мінкульті розглядали тільки нові внесені зміни та не переглядали раніше затвердженні положення;
  6. При вирішенні питань щодо статутів державні службовці користувались інструкцією – стандартом надання адміністративної послуги – відповідно до пункту 3.4 якого передбачено повернення документів на доопрацювання;
  7. З боку Київської митрополії не було спроб налагодити діалог, проте були спроби тиску через медіа та публічні заяви;
  8. Листами Мінкульту від 2 червня та 8 серпня 2016 надавались рекомендації для усунення суперечливих норм;
  9. Протягом 2015-2016 рр. було зареєстровано 4 статути подані Київською митрополією, які не містили суперечливих положень.

Сторона позивача забажала вияснити, якими листами було передано пропозиції для доопрацювання. Представники Міністерства культури назвали дати листів та зауважили, що «наша добра воля була засвідчена. Ми не відмовили, а дали можливість доопрацювати відповідно до стандарту» – наголосив Андрій Юраш.

Голова юрвідділу УПЦ (МП) о. Олександр Бахов заявив, що Андрій Юраш публічно стверджував, що не хоче реєструвати статути через власні переконання. Чиновник спростовує ці тези та наголошує, що він навпаки відстоює принципи об’єктивності та законності, відкидаючи будь-які чинники особистого відношення у прийнятті рішень.

Після вичерпання питань позивача до відповідача суд приступив до вирішення процедурних питань. Від Мінкульту запросили листи, якими вони повідомляли УПЦ про необхідність внесення змін. А від митрополії зажадали надати суду старі редакції статутів, які на момент подачі документів були чинними. Також суд забажав залучити представників третіх сторін: представників усіх юридичних осіб, щодо яких триває судове провадження – а це дев’ять одиниць.

Детальніше з офіційними позиціями сторін можна ознайомитись на основі їхніх заяв: заява Мінкульту від 22 листопада 2017, та заява Юридичного відділу УПЦ (МП) від 14 грудня 2017.

Наступне судове засідання відбудеться 27 грудня 2017 року.

Нагадаємо, що це вже третє судове засідання у справі Київської митрополії проти Міністерства культури України. З подіями першого і другого засідань можна ознайомитись на сайті РІСУ.

Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/exclusive/reportage/69415/

Следующая новость
Предыдущая новость

Продажа биокаминов, сделанных в Украине Что нужно для правильного выбора казино? Вячеслав Кантор - современный общественный деятель Профессиональный ведущий на праздник Архієреї Української та Польської Церков відвідали Волинь, аби підтримати парафію спірного храму

Публикации