Різдво за новим стилем: коли і як?

04.12.2019 19:12 3

Різдво за новим стилем: коли і як?

Ольга Хворостовська

"Львівська газета", №93 (2208), 27 листопада 2019

Чи можливо, щоб українські християни святкували Різдво 25 грудня разом з усім світом, і що для цього потрібно

Уже втретє цього року українці матимуть державний вихідний на католицьке Різдво – 25 грудня. Ті, що святкують за григоріанським календарем (як-от римо-католики і протестанти), зможуть відсвяткувати Різдво в родинному колі, а ті, що чекатимуть ще два тижні цього великого свята, матимуть нагоду відчути дух Різдва, завітавши у храми своїх співбратів у вірі.

Однак із кожним роком питання, коли ж офіційно святкувати в Україні Різдво – 25 грудня чи 7 січня, постає з новими наголосами і стає щораз актуальнішим. Прихильників переходу на новий календар стає щораз більше, адже молодь прагне відчути себе частиною глобальних процесів, позбутися відчуття хуторянства, але при цьому не втратити власної національної ідентичності.

Кілька років тому мій син-підліток, який зацікавився питанням, чому в світі святкують Різдво 25 грудня, а в нас 7 січня, на моє пояснення, що ми також святкуємо 25 грудня, але за старим календарем, здивувався, чому не можна перейти на “нормальний” календар, бо якщо календар старий, мова в деяких церквах також стара, і все це якось відірване від реальності, може, й віра також…

Позиція єрархів

Українським єрархам також часто доводиться відповідати на це непросте питання. Нещодавно, коментуючи можливість переходу на новий стиль, предстоятель ПЦУ Блаженніший Епіфаній повідомив, що Різдво можна святкувати за григоріанським календарем 25 грудня, якщо українці цього хочуть.

“Більшість помісних Православних Церков святкують Різдво за новим, григоріанським календарем. І ми це можемо робити в майбутньому, якщо це буде сприймати український народ. Якщо християни в Україні почнуть святкувати Різдво 25 грудня, незабаром можна буде говорити про зміни в Церкві. Якщо Церква побачить, що більшість православних християн в Україні готові сприйняти це, хочуть святкувати саме за новим стилем, тоді не виникне жодних проблем”, – зазначив він.

Однак, зі слів предстоятеля ПЦУ, зараз важко уявити собі, скільки часу знадобиться, щоб змінити дату святкування цього великого свята.

Свого часу коментував це і Блаженніший Любомир Гузар: “Календар – то є тільки календар, числення часу. Календар не повинен бути мірилом чи засобом. Хоча, скажу на підставі історії, у 20-их роках Західна Україна була частиною Польської держави, можна сказати, була окупована. Але в церквах, між владиками, священниками була думка, чи не було б краще, щоб усі святкували Різдво 25 грудня. Реакція була дуже гостра: “Не дай Боже, щоби ми святкували разом із поляками”. Переконаний, що ми, християни, після доброї, здорової підготовки повинні святкувати разом. Але я свідомий того, що багато людей трактують це власне в такий, майже політичний спосіб. Тому я підкреслюю: треба пояснити, людей підготувати, щоб не мішали горох із капустою. Календар, дата святкування не має найменшої важливості. Важливо, як ми це будемо сприймати”.

А Блаженніший Святослав, нинішній глава УГКЦ, два роки тому зазначав, що немає двох святкувань Різдва, а є дві дати святкування. “Ми всі повинні рухатися в напрямку до єднання усіх християн. Спільне святкування Різдва чи Пасхи є символічним питанням того, наскільки християни всього світу сьогодні об’єднані. Ми бачимо, що до цієї єдності нам потрібно ще довго прямувати, для неї працювати, її прагнути”, – сказав він. Однак, попри бажання разом святкувати великі християнські свята і жити в одному літургійному ритмі, Блаженніший поки не бачить такої можливості, бо зміна календаря – річ дуже делікатна. На його переконання, дата, коли ми разом святкуватимемо Різдво, залежить не від єрархії, а від людей: “Якщо ми відчуємо, що питання зміни календаря не розділятиме між собою людей, а, навпаки, об’єднуватиме, то, очевидно, завдяки цьому руху знизу ми зможемо дійти до видимого спільного святкування Різдва”.

Різдво за новим стилем: коли і як?

Рух знизу

Тож цього року цей рух знизу значно активізувався. В соцмережах поширили одразу декілька громадських ініціатив зібрати підписи під відкритими листами до Митрополита ПЦУ Блаженнішого Епіфанія і глави УГКЦ Блаженнішого Святослава про потребу святкувати Різдво та інші свята за новим стилем. Є й чимало опитувань з цього приводу на різних сайтах. Зокрема, відповісти на це запитання запропонував своїй аудиторії “24 канал”. За неповні дві доби проголосувало майже 43 тисячі людей. З них майже дві третини (64%) хочуть святкувати Різдво 25 грудня, трохи більше ніж третина (36%) – 7 січня.

Аргументи за і проти

У коментарях на фейсбуці учасники аргументують свою позицію. Прихильники залишити все так, як є, тобто святкувати Різдво 7 січня, кажуть, що це наш колорит, наша унікальність, що це “традиція від діда-прадіда”, що “так я святкувала від народження і буду до смерті”, а також тим, що юліанський календар правильніший, “бо за ним сходить благодатний вогонь”, бо “так святкують усі православні”.

Натомість прихильники святкування Різдва 25 грудня найчастіше зазначають, що логічно було б мати один календар для світського і релігійного життя, тоді не доводилося б святкувати Новий рік перед Різдвом, що історично Різдво від початку святкували 25 грудня, коли починає прибувати день – “народжується нове сонце”, що так святкує увесь світ, і ми як християни маємо бути разом, що це остаточно виведе нас з-під духовного гніту Росії… Зрештою, є чимало змішаних родин, які вже звикли святкувати великі свята двічі на рік, і для них це давноочікувана можливість бути разом не тільки вдома, а й на літургії. Чимало українців працюють і вчаться за кордоном, тож мають змогу приїхати додому в грудні, бо у січні вже мусять повертатися до своїх обов’язків, і ця тенденція в нинішньому глобалізованому світі зростає.

У Львові є греко-католицькі родини, які вже кілька років поспіль святкують за новим стилем, однак змушені йти до римо-католицьких храмів, щоб пережити це свято літургійно. Одна з них – сім’я Дмитришиних. Вона переконана, що хтось мусить починати. Батько Степан каже, що завжди відчував дискомфорт через цю окремішність і не бачить жодних серйозних причин, які заважали б Церквам київської традиції перейти на цивілізований календар, шкодує, що наразі це питання не в найближчих планах. Адже Західна Церква теж мала виклики, коли запроваджувала реформу календаря, але успішно їх подолала.

Різдво за новим стилем: коли і як?

Два календарі

Святе Письмо не подає дати народження Христа, немає про це й історичних відомостей. Перші століття його відзначали разом із Богоявленням. Перші згадки про святкування Різдва маємо лише з IV століття, і ця дата була символічною. Передусім її пов’язували з початком нового сонячного циклу. Про це писали й отці Церкви, зокрема Іван Золотоустий: “Люди називають святий день Народження Господнього днем нового сонця” і святий Августин: “Ми святкуємо день 25 грудня не задля народження сонця, а задля народження Того, хто те сонце сотворив”.

Остаточно затвердили святкування Різдва 25 грудня на Ефеському соборі в 431 році. Тож і нині ця дата є актуальною, різниця полягає лише в календарях.

Юліанський календар запровадив ще до нашої ери Юлій Цезар (звідси й назва). На той час цей календар був найпрогресивнішим і найточнішим. Вже з ІV століття ним користувалися всі християнські країни. Але з часом з’ясувалося, що він недосконалий: юліанський рік був на 11 хвилин довший, аніж сонячний. Математично ті “зайві” 11 хвилин за 128 років утворювали один “додатковий” день. А вже за півтора тисячоліття календар відставав на десять реальних днів. Це й стало причиною запровадження в XVI столітті оновленого – григоріанського календаря.

Григоріанський календар запровадив 4 жовтня 1582 року Папа Римський Григорій XIII. Цей календар досі визнаний світом як міжнародний стандарт. Він враховує неточності юліанського. Згідно з нововведенням Папи, аби вирівняти похибку юліанського календаря, одразу ж після 4 жовтня 1582 року настало 15 жовтня. Однак Патріарх Константинопольський не погодився з односторонніми нововведеннями Папи Григорія.

Першими григоріанський календар запровадили Італія, Франція, Іспанія, Португалія та Річ Посполита, до якої тоді входили й українські землі. Але ситуація була напружена, і Руська Церква категорично не бажала переходити на новий календар. Новий календар офіційно запровадили в Україні на засіданні Малої Ради УНР 16 лютого 1918 року, відтак цей день автоматично став 1 березня 1918 року. За місяць до того григоріанський календар прийняла радянська Росія.У 1923 році на так званий новоюліанський календар перейшла більшість Православних Церков. Тож нині Різдво за старим стилем – у ніч на 7 січня – зустрічають лише Російська, Єрусалимська, Сербська і Грузинська Православні Церкви, афонські монастирі та православні і греко-католики України. Це 25% християн світу. Для решти християн Різдво настає 25 грудня.Молдова, Білорусь та Албанія мають вихідні дні на два Різдва: 25 грудня і 7 січня.

Різдво за новим стилем: коли і як? Петро Політило, священник ПЦУ, завідувач кафедри церковно-історичних та практичних дисциплін Львівської православної богословської академії:

– У світі більшість Православних церков святкують Різдво за григоріанським календарем, окрім Російської, Грузинської, Сербської та Єрусалимської. Але в Україні, оскільки вже є усталеною традиція святкувати за старим календарем, існує небезпека, що частина людей не захочуть змін. Бо впровадження якихось змін тягне за собою небезпеку поділу, розколу. Активні люди, які свідомо підходять до цього питання, докопуються до істини, чому має бути так, шукають відповідей в історії, богослов’ї, сприймуть це нормально. Однак є консервативна частина суспільства, яка переконана, що треба додержувати традиції, і прийняти це поки що не готова. Велика відповідальність лежить на священниках, архиєреях пояснювати людям, чому склалася така ситуація, яка різниця в календарях, як має бути правильно. Думаю, значна частина людей, які взяли участь в опитуваннях і проголосували за святкування Різдва 25 грудня, зробили свій вибір не тому, що це важливо для їхнього духовного життя, а тому, що так є у світі, тобто з огляду на більш поверхову аргументацію. Важливо, щоб ми не загубили в цих прагненнях бути зі світом самого розуміння, чому ми святкуємо Різдво. Бо річ не у вихідному дні чи застіллі, а в духовній складовій, і це важливо пояснювати, передусім молоді. У 1918 році Українська держава перейшла на новий календар, Церква вирішила залишити старий, тому й маємо сьогодні цю роздвоєність. Щоби подолати таку розбіжність, треба порушувати питання про перегляд дати святкування, але для цього треба працювати з людьми, пояснювати, повчати. Та й самі люди повинні цікавитися, шукати відповідей і в священників, і в джерелах, відшукувати аргументи для себе, а не тільки йти за більшістю.

Різдво за новим стилем: коли і як?Петро Радковець, львовознавець:

– Звичайно, перенесення святкування Різдва Христового на 25 грудня позначиться на житті нашого міста. Люди почнуть святкувати і так, і по-старому (маємо ж Старий Новий рік). Зрештою, у нас святкують і китайський Новий рік, і юдейський Новий рік… Ми любимо святкувати всі свята – і свої, і чужі, і навіть деякі комуністичні. Для Львова властиво святкувати Різдво та Великдень у церквах і в родинному колі. Раніше туристи приїжджали і запитували, а чому ми нічого не бачимо. Зараз уже багато роблять саме напоказ, для туристів. Це й масові заходи, і більш камерні, багато закладів уже почали відтворювати наші родинні традиції напоказ. На мою думку, якщо ми перейшли на новий календар у цивільному житті, то чому не можемо перейти на нього в релігійному? Вирішення цього питання лежить у площині домовленостей між тими людьми, які мають повноваження таке рішення запровадити. Вважаю, неправильно аргументувати святкування по-старому тим, що багато людей із Заходу призвичаїлися приїжджати до Львова на наші свята. Різдво – це передусім сімейне, родинне свято, нагода зустрітися родичам та близьким, які часом зустрічаються лише на великі свята раз чи два на рік. А з огляду на туристичну галузь треба мати на увазі, якщо ми святкуємо в грудні, то ми є у світовому контексті, а якщо інакше – то ми з нього випадаємо, але маємо свої особливості.

Різдво за новим стилем: коли і як? Роман Фігас, священник УГКЦ, працівник Інституту екуменічних студій УКУ:

– Переходити на новий календар доцільно, потрібно і саме на часі, бо він є астрономічно правильніший. Те, що у нас 25 грудня припадає на 7 січня, не є нормально. Свого часу була допущена помилка, згодом додалися історичні та культурні обставини, але вони вже відходять на другий план, тож цю помилку потрібно виправити і перейти на новий календар. Не варто цього боятися, треба більше про це говорити, щоб люди зрозуміли правильність і логіку цих рішень. Обговорення має відбуватися на різних рівнях і пояснювати різні аспекти питання. Зокрема, богослови мають пояснити, що календарі – це просто інструмент відліку часу, що в них немає нічого священного, незмінного. Потрібно доводити до відома людей, що святкувати Новий рік перед Різдвом не є нормально, що Новий рік настає після Різдва. Наші люди вже звикли святкувати Різдво 7 січня навіть тоді, коли перебувають за кордоном, де всі святкують його 25 грудня. Стараються триматися “свого” Різдва. Немає “нашого” і “вашого” Різдва – Різдво одне і спільне! Про це треба говорити, особливо в добу глобалізації. Наші заробітчани, які 25 грудня мають вихідний, а 7 січня мусять ставати до праці, не святкуючи одне Різдво, змушені пропустити інше. Для них це також актуально. Мають бути звернення до єрархів Церков, щоб ті бачили прагнення людей, щоб висловлювали свої думки. Що більше буде дискусій, ініціативи зверху і знизу, то реальнішим стане втілення цієї ідеї. Гадаю, зараз настав сприятливий час для переходу УГКЦ на новий календар, бо часто старі закостенілі традиції щодо календаря ми прив’язували до того, як святкують наші православні брати, прагнучи уникнути зайвих роздорів. Але нині бачимо прагнення й багатьох українських православних переходити на новий календар. Тож думаю, якщо спільно греко-католики, православні і протестанти почнуть обговорювати і напрацьовувати кроки для вирішення цього питання, то успіху можна досягти доволі скоро. Це дасть нагоду українському християнству позбутися окремішності, відірваності від світового християнства, зробити крок уперед порівняно з московським християнством, продемонструвати нашу відкритість на потреби суспільства і вміння йти в ногу з часом. Вирішивши це календарне питання, ми зможемо значною мірою позбутися роздвоєності, що в церкві ми поводимося по-одному, а в світському житті по-іншому, зможемо вийти на новий рівень проповіді того, що духовне життя тісно переплетене з нашим повсякденним життям, що ми можемо жити радістю приходу у світ Христа і в нашому буденному житті і так освячувати його, будуючи добрі стосунки з ближніми. Молодь дуже відкрита на такі зміни, в цьому середовищі ми знайдемо найменше перепон. А для старших людей, які звикли все життя святкувати Різдво 7 січня, це буде певним викликом, однак через такий виклик перейшли всі країні, навіть найбільш православні – Греція і Румунія. У дискусіях на різних рівнях за два-три роки, довше не потрібно зволікати, варто напрацьовувати механізми переходу, конкретні кроки, як це найкраще втілити у життя. Такі дискусії пожвавлять релігійне, парафіяльне життя українських християн. Гадаю, українські Церкви можуть дійти згоди в цьому питанні, і це ще раз засвідчило б рівень українського екуменізму, що ми можемо вийти на певне спільне рішення, здійснити конкретну зміну. Наразі треба викинути з календаря 13 днів (після 2100 року вже буде 14-ть). А оскільки церковний рік починається з 1 вересня, то, можливо, за пару років ми зможемо святкувати Успіння 28 серпня, а з 1 вересня розпочати літургійний рік за новим стилем, а не як тепер – із 14 вересня. Зрештою, є багато варіантів, і серед них можна знайти прийнятні. Головне, щоб була на те воля тих осіб, які мають право це здійснити. Інша річ – пасхалія, бо багато Православних Церков прийняли новий календар, але Пасху святкують за старим, тобто живуть за так званим новоюліанським календарем. І це буде наступний крок у пошуку єдності.

Різдво за новим стилем: коли і як? Тарас Антошевський, релігієзнавець, історик, директор Релігійно-інформаційної служби України:

– Ризик поділів існує, як і щодо будь-якого іншого питання, яке змушує людей щось робити. Найлегше нічого не робити, тоді поділів не буде, але чи буде з того добро? Дуже часто аргументи на користь 7 січня – мовляв, це наша традиція і ми маємо її захистити – випливають із того, що люди не знають традиції або самі себе обманюють. Наші предки завжди святкували Різдво 25 грудня. Ще у ХІХ столітті наше Різдво припадало на 6 січня за григоріанським календарем, а двісті років перед тим – на 5 січня. В наступному столітті вже буде 8 січня… Тобто ця дата змінюється. Заглянувши у церковний календар чи богослужбові книги українських Церков, побачимо, що Різдво завжди 25 грудня. Просто 25 грудня за церковним календарем припадає на 7 січня за світським. Зрештою, 25 грудня святкував Різдво князь Володимир, тобто ми не кажемо робити щось інше, як тільки повернутися до того, що було від початків утвердження християнства на українських землях. Ідея ж триматися подвійного календаря дуже зручна для тих, що звикли жити за подвійними стандартами: побожно складати руки у храмі, але, вийшовши за його межі, жити зовсім не по-християнськи. Маємо два календарі, можемо жити так, як нам зручно, лише доведеться пояснювати внукам, чому в наступному столітті будемо святкувати 8 січня, якщо їм це ще буде цікаво. Бо молодь сприймає усе прямолінійно, і деякі звичні для нас речі їй здаються дивними. Мої діти, діти моїх знайомих не бачать причин триматися календаря, за яким живуть християни країн “русского мира”. Є ще одна проблема, що, можливо, невдовзі питання, коли святкувати Різдво, втратить свою актуальність, бо буде щораз менше тих, які захочуть його святкувати. І однією з причин цього є те, що батьки мало приділяють уваги своїм дітям, як і ця роздвоєність батьків. Нині щораз більшої популярності набувають секулярні ідеї, а Церква відстає не тільки в календарному питанні, а й у методах роботи, не виходить за межі, а більше зосереджується на тих, що вже є в церковних організаціях. Натомість триває комерціалізація свята, коли Різдво позбавляють присутності Бога. Доводилося чути ідеї, що краще вживати термін “зимові свята”, бо не всі є християнами. Тож необхідно застановитися, чи оте наше тримання штучних традицій, які ми самі собі вигадали, є методом роботи з молоддю чи з тими людьми, які хочуть святкувати не тому, що так бабця робила, а хочуть вірити “з головою”. Бо якщо такі добрі традиції, то чому ми не їздимо на фірах і навіщо нам комп’ютери? Треба змінювати традиції, якщо вони суперечать Божому задумові, адже саме Він створив астрономічний календар, саме так створивши світ, а не інакше! І цей календар значно правильніший від того, який запровадив язичницький імператор, а ми його “освячуємо”, хоч він і відстає на майже пів місяця. Потрібно зважити, що не можна окремо перенести святкування Різдва, бо церковний календар – це органічна цілість. Різдво – лише видимий, яскравий елемент його. Але не бачу проблеми, щоб його реформувати. Механізми запровадження змін можуть бути різні. Можна запозичити той, який застосував Папа Григорій, коли запроваджував реформу, визначити якийсь день, від якого почнемо жити за новим календарем, певна кількість днів випаде. Головне бажання це робити. Однак передусім потрібно пояснювати. Опитування лише показують зріз суспільної думки, і її треба враховувати, щоб знати, як працювати з людьми. Але не можна це питання вирішувати голосуванням, бо так можна й визначати, якою граматикою користуватися чи які закони фізики вивчати у школі, а які ні. Тут має діяти авторитет церковної влади, яка має рішучість брати на себе відповідальність за сміливі рішення. Недобре робити якісь експерименти і давати право визначати парафіям чи єпархіям, за яким календарем жити, має бути воля повноважних осіб запровадити зміни в Церкві, а деяким парафіям – як виняток – можна дозволити додержувати старого стилю, як це є зараз із використанням церковнослов’янської мови.

Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/monitoring/society_digest/78052/

Следующая новость
Предыдущая новость

Помощь в создании сайта под ключ от фрилансеров Samsung J7-2017 один из самых ярких представителей класса бюджетных смартфонов У мужчин бывает климакс? Сайт Владимира Мунтяна: философия из первых уст Где купить бутсы в Киеве?

Публикации