Прямуючи вперед, вкорінені у пам’яті: 80-річчя української редакції Радіо Ватикану

15.12.2019 22:32 0

Прямуючи вперед, вкорінені у пам’яті: 80-річчя української редакції Радіо Ватикану

c. Лідія Короткова, СНДМ

Радіо Ватикан (українська редакція), 14 грудня 2019

З нагоди 80-річчя Української редакції «Радіо Ватикану – Vatican News» запрошуємо згадати разом з нами основні моменти пройденого шляху на служінні звіщення Божого слова та поширення голосу Римських Архиєреїв.

Вісімдесят років тому на хвилях Радіо Ватикану вперше залунала українська мова й розпочалась діяльність українського відділу. Відтоді наші передачі звучать день за днем, в усіх часах – від прірви найглибшої і, здавалося б, безнадійної темряви, яку пережили віруючі, до днів відродження й оновлення, зміцнення церковного й духовного життя, – вони з надією на кращі часи супроводять рідний народ.

Далекоглядний задум Праведного Митрополита

З першим днем вересня 1939 року вибухнула друга світова війна, а через два тижні в Західну Україну ввійшли радянські війська. Слуга Божий митрополит Андрей Шептицький добре розумів, які важкі дні настають для Української Греко-Католицької Церкви. Дарма, що сконфісковано ввесь видавничий матеріал, друкарські машинки тощо: митрополит звертається до духовенства з докладними розпорядженнями, які переписуються рукою (а було ж тоді понад 1200 парафій!). Та він, однак, передбачає, що незабаром і це вже не буде можливим, тож пише листи до Апостольської Столиці, повідомляючи тривожні новини та прохаючи підтримки й розпоряджень.

І ось так у листопаді 1939 року, крізь закриті кордони, серед великих труднощів і небезпек, до Риму прибув таємний посланець від Митрополита Шептицького та владики Йосафата Коциловського. Тодішньому Папі Пієві ХІІ переказано багато прохань, а одним з найбільших було наступне: можливість розпочати радіомовлення українською мовою – єдиний спосіб зберегти зв’язок з Апостольським Престолом, а, отже, зберегти і католицьку віру. Папа Пій ХІІ негайно доручає ввести українську мову в передачі Радіо Ватикану, які розпочались не так давно, а саме 12 лютого 1931 року, й у ті часи велись тільки чотирма мовами.

Перша передача

Загальне керівництво Ватиканським Радіо було доручене Отцям Єзуїтам, а переговори в створенні української програми велись між тодішнім Головним Настоятелем Товариства Ісусового о. Влодзімежем Лєдуховським та тодішнім Протоархимандритом Василіянського Чину о. Дионісієм Ткачуком. Після відповідної домовленості, він доручив о. Йосафатові Лабаєві, ЧСВВ, тодішньому ректорові Папської Колегії святого Йосафата в Римі, організувати українські передачі.

На превеликий жаль, немає жодного звукозапису українських програм вісімдесятирічної давності. Не можемо відтворити ні голосу першого диктора, тоді студента-богослова Гавриїла Букатка, що потім став Крижевацьким Єпархом, загально відомим і любленим в Югославії єпископом, ані о. д-ра Михайла Ваврика, ЧСВВ, першого редактора й керівника української секції, який згодом був також і диктором. Перші передачі виходили у прямий ефір без запису на магнітну плівку. Ні тоді, ні в пізніші часи, ніхто навіть і не думав, щоб зберегти магнітні записи для історії, для майбутніх поколінь. Копітка, непомітна праця служіння Церкві й рідному народові велась скромно й тихо.

На щастя, залишився щоденник о. Теодосія Галущинського, ЧСВВ, духовника колегії святого Йосафата. Він дуже дбайливо записував усі щоденні події. У цьому цінному щоденнику читаємо наступне (зберігаючи мову оригіналу):

“14 грудня 1939 року, четвер. Нині перший раз Ватиканське Радіо дало тижневу оповістку в українській мові. Пише ті оповістки о. Ваврик Михайло, віцеректор, а виголошує питомець Гавриїл Букатко. Його вибрав о. ректор і задля голосу, а ще більше тому, що він з Югославії, бо хто-небудь з Галичини міг би наразити свою рідню на большевицьку пімсту.”

Запис у щоденнику о. Галущинського

Практика виявила, що заняття студента-богослова нелегко погодити з вимогами точності радіопередач, тому згодом сам перший редактор, о. Михайло Ваврик, не тільки писав, але й виголошував радіопередачі. Ось уривок із його спогадів про початки українського радіомовлення у Ватикані (зберігаємо його мову):

“Гадаю, що ніяка річ не заскочила мене так дуже, як пропозиція, котра прийшла з вершин, від нашого настоятеля. Бо слів мені забракло, коли покійний о. Лабай, у сам празник святого Йосафата 1939 року, доручив мені завдання приготовлятись до радіомовлення. Мій непомітний голос став, так би мовити, тим відгомоном, що посилений добротою Апостольського Престолу, звернувся до народу страждального, навіщеного війною, народу всіма залишеного, того народу, котрий добував із себе останки зусиль, аби встоятись проти навали комуністичного атеїзму. І все це, весь той, сказати б, плач над руїнами, якоюсь мірою розбуджував у мені сили, щоб усю ніч, аж до 5 години ранку, працювати: вдаряти по клавішах друкарської машинки – і то перший раз, її ж бо до того часу я не вживав. Оте радіомовлення тривало майже 4 роки. Я був першим і останнім, котрий розпочав і закінчив перший період програм, визначений Ватиканським Радіо. Стримала нас згодом, певною мірою, окупація Риму та всі ті повоєнні роки. А тепер усе так дуже розвинулось, так страшенно розрослось, то є в нас надія, що ласка Божа буде нам допомагати. Так тоді нехай Боже Провидіння пособляє цьому апостолятові, щоб дало воно новий доплив щедрої ласки, а душі слухачів нехай обрадує святістю.”

Отець Ваврик розповів про це 1974 року, коли відзначалось 35-річчя українського відділу. На жаль, уже немає в живих першого редактора – він відійшов по вічну нагороду у березні 1984 року у США.

Розвиваючись протягом десятиріч

Українські передачі почались однією, півгодинною передачею на тиждень, потім – двічі на тиждень. Передавались новини про діяльність Папи й Апостольського Престолу, про життя Католицької Церкви, повчання для священиків, повідомлення про життя української громади в діаспорі.

Від першого кроку, зробленого 14 грудня 1939 року, почався великий апостолят, якому всі ті, що протягом вісімдесяти років трудились в українському відділі, самовіддано віддали свої знання, сили й роки свого життя. Керівниками українського відділу були отці-василіяни: Михайло Ваврик, Микола Когут, Ісидор Патрило, Володимир Ковалик, Мелетій Войнар, Атанасій Великий, Родіон Головацький, Климентій Корчаґін, Августин Тенета, Прокопій Лотоцький, а від 2007 року – Тимотей Коцур.

Перші керівники

Перші керівники

Український відділ проходив шляхом повільного розвитку – з однієї півгодинної передачі на тиждень українські програми поступово почали передаватись щоденно. Спочатку керівники самі були і редакторами, і дикторами, а із збільшенням ефірного часу зростала й кількість співробітників. Серед заслужених співробітників треба назвати покійного Блаженнішого кардинала Мирослава Івана Любачівського; покійного владику Мирослава Марусина, вислуженого Секретаря Східної Конґреґації; владику Софрона Мудрого, ЧСВВ, з Івано-Франківська, колишнього ректора Колегії Святого Йосафата; владику Юрія Джуджара, Єпарха у Сербії; владику Мирона Мазура, ЧСВВ, Єпарха Прудентополя в Бразилії, та багатьох інших єпископів і священиків.

Слід згадати, що після виходу з підпілля, з 1989 до 1993 року, в тісній співпраці із Сестрами Служебницями в Римі, український відділ діяльно допоміг у пересилці коло 90.000 релігійних книжок на майже 25.000 адрес з України.Листування зі слухачами на початку 90-х років минулого століття

Листування зі слухачами на початку 90-х років минулого століття

Протягом 80-ти років у програму української редакції Радіо Ватикану входили різноманітні передачі релігійного, інформаційного та культурного змісту про діяльність та повчання Папи й Апостольської Столиці, про життя Католицької Церкви, про події українського церковного життя, релігійно-освітні передачі на різні теми: про українських святих, святкові програми, передачі для дітей та молоді, для хворих і похилих віком, для батьків і вихователів, катехитичні передачі, пояснення Святого Письма і Святих Тайн, віровчення, соціальної доктрини Церкви, бесіди, репортажі, інтерв'ю, огляди преси, концерти духовної музики, відправи Святих Літургій, молебнів, акафістів.

В період антицерковних переслідувань передачі Ватиканського Радіо були єдиним джерелом євангелізації та інформації про Папу, Католицьку Церкву та її вчення, формуючи світогляд і християнські переконання кількох поколінь католиків України.

Єднання через Святу Літургію

Протягом довгих десятиріч Свята Літургія, яка транслювалась з каплиці Радіо Ватикану, була для сотень тисяч віруючих єдиною можливістю взяти участь у богослуженні. Співані Божественні Літургії в українському обряді на хвилях Радіо Ватикану пройшли декілька етапів розвитку. В сорокові роки минулого сторіччя вони транслювались принагідно, з Ювілейним Святим 1950-им Роком почали транслюватись один раз на місяць від 1966 року – щонеділі та під час більших церковних празників та з приводу інших важливих подій у житті Церкви.Свята Літургія в каплиці Благовіщення Радіо Ватикану. Диригує Татіяна Шуфлин

Свята Літургія в каплиці Благовіщення Радіо Ватикану. Диригує Татіяна Шуфлин

Протягом цих 80-ти років Святу Літургію відправляли та проповідували десятки українських єпископів та сотні священиків. У співі недільних Літургій чергувались хори Папських колегій у Римі, хори українських парафій, а понад 50 років співав хор Сестер Служебниць з Риму. Тепер, як і на початку трансляцій Божественних Літургій, обов’язок співу під час богослужень спочиває на Папській Колегії святого Йосафата. Майже 3200 Божественних Літургій – це підсумок понад 50-річчя щонедільних відправ.

Прямуючи у майбутнє

В рамках реформ, започаткованих Папою Франциском, наприкінці червня 2015 року було створено нове відомство Римської Курії – Секретаріат з питань комунікації, що увібрав у себе всі тогочасні ватиканські засоби інформації, що згодом перейменований у Дикастерію в справах комунікації. Наприкінці 2017 року в інтернеті з’явився портал «Vatican News» – нова комунікаційна система Апостольської Столиці, до якої від 23 травня 2018 року влилася також українська редакція. Перейнявши спадщину своїх попередників у поширенні Божого слова, в євангелізації народів, яку Христос доручив Своїй Церкві, служачи Католицькій Церкві в Україні й рідному народові, на хвилях Радіо Ватикану – Радіо Папи та в українській редакції «Vatican News» тепер трудяться о. Тимотей Коцур, ЧСВВ, керівник, о. Теодосій Грень, ЧСВВ, та Світлана Духович. А допомагають їм с. Лідія Короткова, Служебниця Непорочної Діви Марії, відома в ефірі як сестра Ірина, та Татіяна Шуфлин, яку знають як Ксеню Верховинець, і яка трудиться в Радіо Ватикані вже понад 50 років, як редактор, диктор та диригент хорів.

Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/monitoring/kaleido_digest/78194/

Следующая новость
Предыдущая новость

Диван еврокнижка Меркурий – идеальный вариант для небольшого помещения Счастливый билет Основые тренды в тайской косметики 2018 Знаменитые «камни преткновения» начали устанавливать в Украине Вдохновение Муранского стекла — виниловая плитка Tarkett Murano

Публикации