Права військових капеланів обговорили у Києві

13.12.2017 15:02 12

Права військових капеланів обговорили у Києві

Марта СТАХУРСЬКА

У столиці 12 грудня відбувся круглий стіл на тему «Право на свободу совісті військовослужбовців України». Захід зібрав духовенство, військовослужбовців, депутатів та громадських експертів. Повний запис круглого столу є на сайті Укрінформу. Головним ініціатором і організатором зустрічі виступила патріарша курія УГКЦ.

Перед учасниками була поставлена мета роз’яснення ролі та місії Держави і Церкви у забезпеченні права на свободу совісті для військовослужбовців України, доведення до широкого кола громадськості напрацювань нормативно-правового забезпечення капеланського служіння, для того щоби врегулювати актуальні питання капеланської діяльності в Україні.

Модерував круглий стіл о. Любомир Яворський (УГКЦ). На початку зустрічі він зазначив, що капеланство вже майже рік працює в Україні. І священики, і військові побачили як воно втілюється на практиці і тепер, виходячи із отриманого досвіду, бажають написати проект закону, який би регулював ті положення, які зараз не є унормованими. Він також наголошує, що капеланство – це є партнерська модель взаємодії Церкви і Держави. Остання запрошує першу реалізувати право на задоволення релігійних потреб військових. Священик також окреслив два питання, які ще не є вирішеними: це статус капелана, чи це військова чи цивільна людина, та питання грошового забезпечення і соціальних гарантій.

Важливість і необхідність законодавчого врегулювання цієї теми підкреслив народний депутат Юрій Мірошніченко. Він зауважив, що депутати не можуть представляти в Парламенті церкви, проте можуть представляти віруючих людей. Він закликав усіх присутніх об’єднати зусилля для скорішого виходу на фінальний текст проекту. Депутат висловив особисту думку, що капелан має бути цивільною особою та підпорядкований не командиру частини, а єпархіальному архиєрею. Проте пан Юрій сказав, що прийме будь-яку позицію від церков, якщо вона буде консенсусом. Як заявив народний обранець – політична воля для ухвалення законопроекту є, потрібен лише якісний законопроект.

На розділенні повноважень між Державою та Церквою наголосив помічник народного депутата Віктора ЄленськогоДмитро Горєвой. Він нагадав, що є речі, в які влада не може втручатися та які знаходяться у компетенції виключно релігійних організацій. Наприклад, створення в структурі Церкви військових ординаріатів, єпархій чи синодальних установ. Це внутрішньо релігійне питання і кожна Церква на власний розсуд визначає, в який спосіб вона буде забезпечувати координацію своїх капеланів. Він також нагадав, що закон не зможе вмістити всіх положень, частину питань вирішуватимуть підзаконні акти, оскільки неможливо врегулювати однією нормою реалії різних відомств. Наприклад, вирішення питань чисельності, ротації, форми чи звання капелана логічніше було б передати на розсуд військових структур. І тоді Міноборони, Нацгвардія та прикордонна служба, виходячи зі своєї унікальної специфіки, вже самі регулюватимуть ці конкретні питання.

Права військових капеланів обговорили у Києві

Митрополит Іоан (Яременко) з УПЦ КП пропонує для гармонізації відносин між капеланами прописати в майбутньому законопроекті пункт про заборону прозелітизму, щоби убезпечити від можливих конфліктів капеланів різних конфесій. Він також проти формулювання «задоволення релігійних потреб», оскільки священик не може їх задовольнити, він може тільки сприяти цьому. При цьому митрополит бачить функції капеланів в дещо розширеному варіанті: не тільки в питаннях душпастирства, а і у виховній роботі – вчити любові до Батьківщини. В такому разі капелан може бути корисним і для атеїстів. Однак – застерігає владика Іоан – при цьому військовий священик не повинен нав’язувати атеїсту своєї віри. Тільки за власного бажання та ініціативи військового капелан має право на проповідь. Також представник Київського Патріархату запропонував в законі прописати варіативність статусу капелана: хто хоче та відповідає необхідним умовам може отримати статус військовослужбовця, хто не хоче – може лишатись цивільним. Все на вибір капелана.

Відповідальний за реалізацію капеланської служби у Генштабі ЗСУ Олександр Ковтач зазначив, що наразі в їхньому відомстві за трудовим договором працюють 66 капеланів. Це перша черга, ще відкрито 35 посад для набору на другу чергу. Він також заявив, що поки що укомплектовують бойові підрозділи. Частини, що розміщені в місцях постійної дислокації, залучають до душпастирства місцеве духовенство. Всі внутрішні питання капеланської служби у Збройних силах України наразі регулюються Наказом Міністра Оборони № 685 від 14.12.2016.

Начальник відділу капеланської служби у Прикордонній службі Валерій Хіміч окреслив декілька важливих питань щодо практичної сторони діяльності капеланів. Яка в них має бути форма одягу: ряса чи камуфляж? Чи є в церквах достатньо кадрів для забезпечення капеланами всіх військових формувань? Хто буде забезпечувати священика матеріальними предметами культового призначення (хрест, ікони, облачення, література тощо)?

Заслужений юрист України Василь Костицький, який був залучений до робочої групи з розробки законопроекту про військове капеланство, нагадав всім присутнім про необхідність дотримання конституційного принципу відділення Церкви від Держави. Треба уникнути ситуації, коли Держава вказуватиме Церкві, що їй робити. Він також пропонує об’єднати зусилля робочої групи, яка робила проект законопроекту з робочою групою в Комітеті з питань культури і духовності Верховної Ради.

Громадський експерт Максим Васін вважає, що нині треба узаконити те, що вже і так функціонує. В питанні статусу він пропонує варіативність: хто хоче та відповідає вимогам – може мати звання, а хто не хоче – не зобов’язаний ставати військовослужбовцем. Також пан Максим запропонував гнучку систему фінансування діяльності капеланів за аналогією з фінансуванням приватних шкіл. Якщо там гроші «йдуть» за учнем, то тут гроші від церкви «йдуть» за капеланом. Таким чином відповідні церковні відділи будуть спів фінансувати, разом з Державою, діяльність капеланів.

Учасники зустрічі планують продовжувати збиратись на подібні обговорення для знаходження компромісу та напрацювання фінального тексту проекту закону, який потім можна буде внести в Парламент для ухвалення.

Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/exclusive/reportage/69364/

Следующая новость
Предыдущая новость

Освещение в ландшафтном дизайне Изготовление световых коробов Реализация проектов на основе социального бизнеса Химчистка салона автомобиля Сайт мегаразвлечений и суперпризов

Публикации