«Політична релігія» - проблема не лише ісламу, а явище ХХІ ст., – ісламознавець

21.02.2018 10:39 30

«Політична релігія» - проблема не лише ісламу, а явище ХХІ ст., – ісламознавець

Проблема так званої «політичної релігії» або її політизація – це явище, яке стосується не тільки ісламізму, а й загалом релігій та ХХІ століття. Релігія стає інструментом вирішення політичних проблем задля досягнення інтересів окремих еліт, зазначили експерти під час прес-конференції «Іслам у політиці: від анексії Криму до «Оливкової гілки» в Сирії», що відбулась у Києві у вівторок, 20 лютого. Про це інформує власкор РІСУ Тетяна Калениченко.

«Політична релігія – це інструменталізація релігії елітними групами заради власних інтересів, - зазначив директор ГО «Центр академічного ісламознавства», кандидат філософських наук Денис Брильов. – Однак це стосується не лише явища «ісламізму» або політичного активізму в ісламу, а загалом всіх релігій – це явище ХХІ століття… Представники політичних груп наступають на одні й ті ж самі граблі: спроби використати релігію заради більшого доступу до влади призводить до того, що релігійні організації стають непідконтрольними. Зараз вже не працюють чіткі ієрархічні структури, як раніше, на противагу мережевому характеру організацій... Важливо розуміти, що використання подібного інструменту для вирішення політичних проблем стосується не самого ісламу, а певної апеляції до нього».

Під час кримських подій в Україні у 2014 році основною силою, яка виступила проти російської влади, були місцеві мусульмани та дві головні організації – Меджліс та Духовне управління мусульман Криму (ДУМК), додав президент ГО «Український центр ісламознавства», кандидат філософських наук Олександр Аулін. Тоді ж відбулась спроба створити альтернативні до них структури на прикладі іншого Меджлісу (ймовірний проект радника Путіна у справах ісламу Романа Силантьєва) та Таврійського муфтіяту, аби тиснути на керівництво ДУМК. Однак ці спроби провалились. Репресії торкнулись і партії Хізб-ут-Тахрір, які виїхали з півострова, але не всі уникли судових переслідувань. Нагадаємо, в січні МЗС України виступило з протестом проти переміщення затриманих мусульман з Криму до Росії, які арештовані за обвинуваченнями у терористичній діяльності.

За словами ісламознавця, важливо не плутатись у термінології, коли звучать новини про «ісламістів» та «політичний іслам». Різні напрями віросповідання в ісламі, як, наприклад, салафіти, є первинно аполітичними, бажаючи повернення до «чистої релігії Пророка». Натомість лише деякі з них переходять до лав джихадистів (яскраві приклади – Аль-Каїда та так звана Ісламська держава – ІДІЛ), які намагаються встановити халіфат військовим та насильницьким шляхами. Поширеним стає явище «такфір» – насильницькі дії з виведення людини з ісламу, які стосуються тільки мусульман, звинувачення у невірі. Сама ІДІЛ первинно виглядала як організація, що сполучала те, що не сполучається – протилежних груп, які хоч і на короткий період часу, але поєднались. Натомість криза національної держави та спроба побудувати альтернативну державність призвела до змін у самій ІДІЛ, де залишились «максимально буйні» представники таких поглядів, які почали приїжджати переважно з Тунісу, європейських країн, північної Африки, Росії. При цьому сьогоднішній центр ісламського світу зовсім не на Близькому Сході, як може здаватись з європейської перспективи, а у південно-східній та східній Азії – Пакистані, Індії, Індонезії та Малайзії – де іслам має прояви іншого характеру.

Мешканцям України та спеціалістам доведеться вивчати нові терміни з ісламу, тому що країна перетворюється на своєрідний коридор, а іноді і на місце перебування представників «політичного ісламу», зауважив Денис Брильов. За його даними, якщо раніше представники таких рухів з Близького Сходу переважно їхали до Туреччини або Грузії, то після зміни політики депортації та прийняття закону про антитерористичну діяльність Україна стала новим місцем транзиту або тимчасового перебування, на що доведеться зважати.

«Явище радикалізму виникло через тотальні глобалізаційні процеси – через відновлення ідеології «чистої релігії» та питань ідентичності, – підкреслив головний науковий співробітник Інституту всесвітньої історії НАН України Рустем Жангожа. – Демонізація ісламу після терактів породила асиметричне ставлення до жертв терору. Тому я прошу журналістів не оцінювати події та будувати ідеологеми, а пробувати зрозуміти ситуацію комплексно, не через зворотну перспективу».

Спікери прес-конференції також представили свою нову колективну монографію «Мусульманська спільнота України: інституціоналізація і розвиток», матеріали якої містять вичерпну інформацію про релігійні, громадські й політичні об’єднання українських мусульман, а також процеси, що відбуваються в них. Також вони оголосили про підготовку наступної монографії, яка буде розкривати питання «політичного ісламу» та «ісламізму».

Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/all_news/other_confessions/islam/70166/

Следующая новость
Предыдущая новость

Бра, как обязательный осветительный элемент Херсонці: боєць АТО повісився після сповіді у священика УПЦ Идеальный сон: выбираем ортопедический матрас Организация вывоза мусора контейнером Жидкий лазер для депиляции

Публикации