Повернення

23.11.2017 22:51 0

Незнайомі, майже чужі. Потрібен час і величезне терпіння, щоб знов і знову відшукувати знайомі риси рідних облич, ловити напівзабуті погляди коханих очей, дослухатися до мелодії колись любих голосів.
Прокидаєшся від довгого сну в іншій реальності і розумієш, що тепер тобі знову тут жити, в цьому напівзабутому світі. Як кров по затерплим ногам, по нервам шалено мчать звуки, запахи, калейдоскопи картинок з натури. Це боляче - приймати груддю цей бурхливий потік інформації. Стиснувши зуби, підставляєш під цей шквал оголені нерви.
Терпи. Терпи... Ти зможеш. До війни звикнути зміг - тож і до мирного життя звикнеш. Ти зможеш. Тримайся. Домашні не повинні навіть запідозрити, як тобі тяжко: вони образяться, а ти ж цього не хочеш; ти направду їх неймовірно любиш і ціле фронтове життя чекав на зустріч з ними!
І тільки Господь знає, чого тобі вартує насправді це довгожданне, омріяне повернення додому...

Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/blog/69109/

Следующая новость
Предыдущая новость

Увлекательная игра на зеркале без блокировок Молоді греко-католики Вінниці склали обітницю дотримання дошлюбної чистоти В УГКЦ вперше відбувається літня школа лідерів мирянських спільнот і рухів Близкий к РПЦ телеканал продолжает культивировать украинофобию Приятное времяпровождение с огромнейшим количеством подарков и призов

Публикации