Перед великим замісом

12.06.2018 19:03 3

Підготовка ця розпочалася не сьогодні. Дві світові війни стали своєрідним узагальненням діяльності піднебесних духів зла на певних етапах. Якось один мудрий чоловік сказав: друга світова війна була генеральною репетицією до третьої. Дуже схоже на правду. У проміжку між двома останніми світовими війнами лукавий звершив колосальну роботу.

Дві найсильніші на той час держави, кожна отримала потужну ідеологію для одурманення своїх громадян. У Німеччині це була расова теорія, що ставила німців над усіма народами й надавала їм повне право вершити долю цілого людства. Росія в цьому питанні пішла значно далі. Було створено ідеологію, котра поставила за мету заволодіти не лише тілами людей, але і їхніми душами, влізти у їхній дух. Маркс-Ленін-Сталін. Глибока наукова теорія, що охоплювала всі сфери суспільного життя, беззастережний атеїзм, що не лишав ані найменшої можливості для існування будь-якої традиційної релігії й ретельно очистив місце для возведення своїх вождів в ранг богів. Від колись єдиновладного державного православ’я лишилася лише висхла шкіра, наповнена хробаками КГБ.

Громадянська війна, голод 21-го року, 33-й, 37-й… Сатана методична відсіював ті душі, котрі могли стати на заваді здійснення його ідей у майбутньому. Голодомор і постійне нагнітання страху зламали людям моральний хребет, зробили тих, хто лишився, не лише безвідмовними виконавцями наказів, але нерідко відданими співучасниками злочинів проти людяності.

Далі. Лукавий зводить дві могутні країни у смертельному двобої. Війна. Тут князь мав три головні мети. 1.Відправити якомога більше одурманених атеїзмом, обтяжених політичними та іншими злочинами людей у підземне царство. 2. У кривавому змаганні двох титанів – Сталіна та Гітлера, дати кожному з них повну можливість проявити до граничної глибини свій характер та свої здібності, аби взяти найцінніше для формування земної істоти антихриста, скористатися досвідом двох диктаторів для майбутнього оволодіння світом. 3. Зорієнтуватися у виробленні новітньої ідеології.

І ось всесвітня бійня наближається до кінця. Перше завдання успішно виконано і навіть перевиконано з урахуванням комуністичних ГУЛАГів. Друге – теж: обидва диктатори, повністю віддавшись ідеям та волі сатани, розкрилися у всій глибині свого антилюдського єства. Переможцем призначено Сталіна, хоча не був він ні талановитим полководцем, ні надто мудрим політиком. Та й техніка Радянського Союзу – науково-технічний потенціал Німеччини на той час, якщо брати загалом, відзначався величезною перевагою. Німецька армія теж мала свої глибокі історичні традиції й завжди поставала прикладом для багатьох розвинених країн світу. Про організованість, дисциплінованість, працелюбність німців годі й говорити.

Але першість було віддано Сталіну. Є кілька причин. Він мав одну рису, дуже важливу з погляду лукавого: параноїдальна, тваринна жага пожирати творіння Боже без будь-яких застережень. Гітлер діяв у межах якоїсь своєї логіки: політичні суперники, вороги – їх треба нейтралізувати, неповноцінні народи – їх теж викинути з життя або перетворити на рабів. Своїх Гітлер не нищив, навпаки, його національний соціалізм забезпечив країні рекордне зростання економіки, а німця – гідний рівень життя.

Сталін мав ще одну важливу перевагу: він був дуже перспективний для майбутніх діянь князя світу цього. На одній шостій частині планети здійснювалась його колосальна ідея: створити нову людину по своєму сатанинському образові й подобі. Для цього треба було згребти у велетенський котел безліч напівдиких племен і народностей цієї землі, розтопити їх на вогні репресій, голодоморів і просто масового нищення, перемішати, позбавивши будь-яких національних ознак, традицій, вірувань, зітерти їхню пам’ять, аби на цьому добре вичиненому пергаменті з людської шкіри написати свої ідеологічні принципи, свої «заповіді», дати нові традиції й нову історію. Дати їм великого кумира для прославлення й поклоніння. Сталін не оголошував себе богом, у відповідності до атеїстичної доктрини, але культ його особи за тридцять років правління досяг своєї вершини.

Це завдання було започатковано ще Леніним, продовжено Сталіним і доведено до певного завершення його нащадками. Гомосовєтікус народився, показав свою життєздатність, дав чимале потомство. Воно й сьогодні, вже після розпаду останньої у світі імперії, активно плодиться майже по всій Росії та Білорусі, міцно закріпилося на добрій половині території України, надійно утримуючи величезний плацдарм для майбутнього реваншу.

Давайте-но тепер спробуємо відповісти на важливе запитання: яка з країн світу наразі готова бути осередком та ініціатором майбутнього, як тепер кажуть, великого замісу? Дамо слово відомій у Росії людині, заслуженому професору Московської духовної академії, доктору теології О. Осипову.

«Где больше всего фарисеев, мнящих себя лучше американских мытарей? В России. Где еще жители страны, погрязшей в безверии, маловерии, убийствах и грехах, гордо называют свое Отчество “святым”? Только в России. Где более всего жаждут царя, считая его обязательным атрибутом “правильного” православного государства? В России. Только в России пока так много благоприятных условий для пришествия и воцарения антихриста…» Додамо ще: в якій країні брехня просочила всі пори суспільства, стала нормою життя? В Росії.

А ось двоє його надзвичайно авторитетних попередників. Святитель Ігнатій (Брянчанінов): «Народ наш может и должен соделаться орудием гения из гениев [антихриста], который наконец осуществит мысль о всемирной монархии» [См.: Пророчества об антихристе и судьбах России. – М., 1997. С. 45).

Преподобний Серафим Саровський: «Когда империя русская получит сто восемьдесят миллионов в своё владение, должно ожидать явления антихриста. Антихрист родится в России между Петербургом и Москвой в том великом городе, который по соединении всех племён славянских с Россией будет второй столицей царства Русского и назван будет “Москво-Петроградом”, или “Градом конца”». Додамо також: не обов’язково це має бути росіянин.

Нинішній некоронований цар Росії веде країну до здійснення цих пророцтв. Дехто каже: він є антихрист. Ні, це не так. Його завдання – підготувати світ до приходу свого піднебесного боса. Наскільки ефективною є ця діяльність? Антихрист не прийде, якщо у світі не вчиниться такий безлад, таке збурення по всіх континентах, такий відчай, що народи в один голос заволають: хочемо єдиного царя (президента)! Жадатимуть його як спасителя. Бо грішний світ не матиме іншого виходу зі страшенної всесвітньої кризи, від нескінченних воєн, від природних катаклізмів, голоду. І тут мало дещо розсварити Європу з Америкою, розколоти Європейський союз, налаштувати на антагонізм іслам та християнство. Мало підбурити кількох європейських президентів один проти одного, вкинути пару вірусів в і-нет, налякати противника конструкторськими розробками майбутньої суперзброї тощо. Тут необхідні більш рішучі, більш масштабні, більш потужні дії. А «цар» загруз у Сирії, показав там певну слабкість після атак Америки, надовго зачепився в Україні. І якщо він ще глибше увійде тут у конфлікт, це буде лише зайва трата часу і приведе до загального суттєвого відставання Росії у всьому тому, чим вона сьогодні так засліплено гордиться.

Звичайно, «добровільно приєднати» Україну та ще пару середньоазійських держав було б не так вже й складно, але не відновлення якоїсь там дурної імперії є глобальною метою піднебесного володаря, а розтерзання усього світу. ВВП, як здається, не має достатньо відваги й стратегічного таланту, аби беззастережно взятися за виконання цього всесвітнього проекту. Йому б, у першу чергу, вдарити по лідерах, по найсильніших, слабші ж потім самі приповзуть, але він не наважується, плете інтриги, розводить дипломатичні ігри. І тому його може бути усунуто з нинішньої посади й призначено іншого сильнішого й рішучішого сатрапа.

Це має бути людина з параноїдальною підозріливістю й жорстокістю Сталіна, дисциплінованістю й пунктуальністю Гітлера. Це має бути геніальний тактик і стратег, який єдиним поглядом міг би оцінити стан цілого світу і в той же час бачив слабкості кожної його частини, аби вміло грати на цих слабостях, підливаючи у полум’я бензину, де треба, для розпалювання ще більшого вогню ненависті. Він мав би активно зайнятися створенням новітньої ідеології, прийнятної для більшості народів. І тут тайожний «русскій мір» ну аж ніяк на тягне на планетарне лідерство. Від Сталіна може бути взята непримиренна рішучість у розправі з інакомисленням та непокірними, від Гітлера – сильно «модернізоване» християнство, густо замішане на новопоганстві та окультизмі.

Історичний приклад такого вирішального перезавантаження знайдемо там же, в Росії. Ленін створив абсолютно нову державу, подібно до якої ще не існувало у світі. Інший адміністративний устрій, інша фінансова система, інші важелі управління, інша армія. Але геній Леніна виконав своє завдання, й тепер на цьому постаменті мала зрости нова фігура, менш освічена й інтелектуально розвинена, але з сильним інтуїтивним, «хребетним» розумом, можливо навіть, з великим кримінальним досвідом, жорстокіша і сприйнятливіша до волі сатани, готова діяти, нехай не завжди логічно з людського погляду, але виключно у межах людожерних планів князя світу цього.

Час летить… І дуже скоро все стане очевидним…

Чи здатні ми, маленькі люди, дрібні іграшки в руках титанів, хоч якось вплинути на хід новітньої історії, відвернути найстрашніше хоча б від своєї країни? Потяг, що летить на повній швидкості, руками не зупиниш, але дещо в деталях, важливих для кожного з нас, Господь лишив нам певну надію, бо ми християни і ми з Богом, а Він – милостивий. Багато може посилена молитва праведного (Як.5:16)…

Віктор Котовський

Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/blog/71431/

Следующая новость
Предыдущая новость

Реєстраційні документи створеного на материку Духовного управління мусульман Криму відправлені на доопрацювання Выбор красок для фасада Природа вирусного гепатита С, комплексная терапия с применением индийских дженериков Основые тренды в тайской косметики 2018 Легкие победы для всех решительных участников

Публикации