Одкровення Епіфанія. Велике інтерв'ю митрополита про шлях України, Порошенка, Петровського та відносини з РПЦ

13.02.2019 0:32 9

Одкровення Епіфанія. Велике інтерв'ю митрополита про шлях України, Порошенка, Петровського та відносини з РПЦ

Максим Бутченко

"Новое время", 11 лютого 2019

Митрополит Епіфаній розповідає НВ про три свої головні завдання, досягнення і провали Порошенка та складні стосунки з Російською православною церквою.

Ще два місяці тому про цю людину знало лише дуже обмежене коло осіб. А сьогодні його, моложавого церковнослужителя у розшитому золотом одязі, впізнають мільйони українців.

15 грудня 2018 року на об'єднавчому соборі у древній Софії Київській з'явилася на світ Православна церква України (ПЦУ). І там таки її главою обрали тоді ще 39-річного Епіфанія, колишнього управителя справами УПЦ Київського патріархату.

Після цього Епіфаній опинився у центрі уваги ЗМІ та буквально прописався на екранах вітчизняних телеканалів. Він їздив разом із президентом Петром Порошенком у Стамбул - отримував томос, документ про дарування автокефалії, від Вселенського патріарха, куратора світового православ'я.

Поява ПЦУ стала найважливішою подією - Україна позбулася останньої залежності від Росії, отримавши свободу від Російської православної церкви. Адже УПЦ КП не була формально визнаною. І ця неоднозначність бентежила багатьох вірян, які змушені робити вибір між канонічною, але залежною від Москви УПЦ Московського патріархату, і незалежною, але безстатусною УПЦ КП. Тепер все стало однозначно: ПЦУ має офіційний статус і визнання.

Сам Епіфаній вже встиг поїздити Україною в товаристві глави держави, демонструючи вірянам томос. Ба більше, він навіть взяв участь у форумі, на якому Порошенко оголосив, що офіційно вирушає у перегони за другим президентським терміном.

Зараз Епіфанію вже сорок - свій ювілей він відзначив у день інтронізації, спеціального богослужіння, під час якого його офіційно звели в ранг керівника помісної церкви.

Напередодні власного ювілею та інтронізації Епіфаній прийняв НВ у своєму кабінеті в будівлі богословської семінарії, розташованої поруч із Михайлівським собором, у самому центрі Києва.

Бесіда, яка повинна була початися об 11 ранку, відбулася із затримкою у півтори години - забагато відвідувачів прагнули потрапити до Епіфанія. Зробити це нескладно: потрібно лише відмітитися у чергового на першому поверсі, піднятися нагору і пройти до приймальні.

Коли всі гості, які прийшли раніше, отримали свою порцію бесід із владикою, до нього в кабінет потрапив і НВ.

Наступні півтори години Епіфаній розмірено розповідав про томос, дипломатичну харизму глави держави, дискусії з Олегом Ляшком, тиск Москви і майбутнє лавр.

Фото: Наталя Кравчук / НВ

— Коли на об'єднавчому соборі ви дізналися, що вас обрано головою незалежної церкви, про що подумали?

— Я ніколи не прагнув обійняти подібний важливий пост. Але оскільки я обрав цей шлях добровільно і дав певні обіцянки перед Богом, буду їх виконувати надалі.

Після того, як я став монахом [у 2007 році], я дав обітницю - повністю віддати себе служінню Богові. Служіння - це управління єпархією [Переяслав-Хмельницькою єпархією УПЦ КП] і столичним духовним навчальним закладом [Київською православною богословською академією], де я був ректором майже 10 років. Я намагався більше робити, менше говорити.

У деяких навіть виникало питання: чому я не з'являюся в медіапросторі? Багато людей дивувалися, чому я не став публічною особою. Але я намагався творити більше добрих справ, справ милосердя, розвивати, допомагати, а не виходити до преси і говорити якісь пафосні речі.

До мене зверталися і говорили: ви ж бачите, що ведеться певна боротьба за те, хто буде предстоятелем української церкви. Чому ви склали руки, не ведете агітації, не переконуєте людей в тому, що ви гідні? Я відповідав: це не моє.

Під час засідання об'єднавчого собору голосування було демократичним, закритим, рейтинговим. Кожен учасник, а було 200 делегатів, мав можливість вільно і без тиску зайти в кабінку і поставити галочку навпроти того, кого він бачить главою церкви. І в першому турі за мене віддали приблизно 42% голосів. А в другому понад 50% учасників собору вибрали мене.

Яке у мене було відчуття? З'явилося відчуття відповідальності. Тому що в історії не було таких прецедентів: об'єдналися Київський патріархат, Українська автокефальна православна церква і частково Московський патріархат. Це різні люди, яких потрібно об'єднати, скерувати на шлях розвитку. І тому тут потрібно приймати складні рішення і нести особисту відповідальність. Радити можуть інші, але приймати рішення потрібно мені. І відповідати мені як керівнику.

— Які три головні завдання ви ставите перед собою як перед главою ПЦУ?

— Перше - зберегти єдність, яку було задекларовано на об'єднавчому соборі. Друге - звернути особливу увагу на освіту. Оскільки я був ректором, для мене це питання дуже важливе: освіта - наше майбутнє. Третє завдання - це молодь, яку ми повинні зацікавити у церкві. Але без духовної освіти, загалом без розвитку освіти ми не зможемо цього зробити.

— Зараз представники УПЦ МП і Російської православної церкви (РПЦ) говорять, що за суттю Київ вийшов із-під управління Москви, щоб потрапити під управління Константинопольського владики?

— Взагалі-то ми ведемо мову про автокефальний статус української церкви. Потрібно чітко розуміти різницю.

Якщо ми говоримо про сучасний статус Російської православної церкви в Україні - так званої Української православної церкви Московського патріархату, то там все просто: вона перебуває в безпосередньому підпорядкуванні РПЦ, фактично є її підрозділом. Її предстоятель митрополит Онуфрій - постійний член Священного синоду РПЦ.

Якщо ми повертаємося до нашого статусу, то це повноцінна незалежна Автокефальна православна церква.

— Які у вас стосунки з Московським патріархатом. Ви спілкуєтеся з кимось із їхнього вищого духовенства? У вас іде якась дискусія?

— Ні, абсолютно. Після об'єднавчого Собору й отримання томосу я ні разу не перетинався з ієрархами і духовенством вже Російської православної церкви України. Тобто у них немає бажання вести діалог, немає аргументів. Але я готовий до спілкування, готовий знаходити час для діалогу про єднання всіх православних у єдину церкву.

Однак з їхнього боку, очевидно, такого бажання немає.

— А вам не погрожували з Москви?

— Досі не було якихось погроз.

Але процес [об'єднання церков у єдину автокефальну церкву України] був складним, зовнішні сили втручалися в наші внутрішні справи.

— Це був політичний тиск, фінансовий? Як це все відбувалося?

— Все велося в кулуарах. Я навіть не знаю певних подробиць, але було помітно, що Росія намагалася (і зараз намагатиметься) зсередини руйнувати те, що ми зуміли об'єднати.

Одкровення Епіфанія. Велике інтерв'ю митрополита про шлях України, Порошенка, Петровського та відносини з РПЦ
7 січня цього року Епіфаній (в центрі) провів в Софійському соборі своє перше різдвяне богослужіння в статусі глави ПЦУ / Фото: EPA

— Я спілкувався з вірянами: багатьох насторожує надмірна політизація процесу створення ПЦУ. Це і так званий томос-тур президента країни - із сувоєм томосу і разом із вами він побував уже в багатьох регіонах. Є білборди, на яких ви поруч із главою держави. Але ж Порошенко вже не просто президент, а й кандидат у президенти.

— Досі ми представляли отримання томосу українського народу, вели просвітницьку роботу. Ми живемо в історичний час і повинні цінувати ці події. Тобто до цього часу ми їздили Україною, проводили богослужіння, молебні, спільно з президентом дякували людям, які молилися, допомагали нам. Але тепер, після презентації томосу, потреба в таких поїздках відпала.

— А Порошенко дійсно глибоко віруюча людина?

— По ньому помітно, що глибоко віруюча. Коли спілкуєшся з ним, це відчутно - він покладає свої надії на Бога. І це помітно в багатьох проявах - із того, як він бере участь у богослужінні і стає до причастя. Це було під час богослужіння, коли ми вперше робили спільну літургію зі Вселенським патріархом, - Петро Олексійович причащався, сповідався.

— Охарактеризуйте особисті якості президента.

— Він наполегливий: якщо у нього є певна мета, він доводить справу до кінця. Коли він узявся за питання церкви і зустрівся вперше у квітні 2018-го зі Вселенським патріархом, багато хто сумнівався [в успіху ідеї отримати томос]. Але у Петра Олексійовича харизма дипломатично переконувати людей. Ми бачимо це не тільки в церковному питанні, але і загалом. У нього є ці дипломатичні здібності: об'єднувати людей, доводити їм, що це необхідно і чому необхідно. І тому він і для мене став певним зразком керівника. У нього є природні здібності, які він розвиває, удосконалює. Звичайно, можна говорити про якісь помилки, але всі ми помиляємося.

— А що для вас помилки Порошенко?

— Я б не хотів критикувати. Він зробив те, що міг зробити в таких складних умовах.

У нього є багато заслуг. Найголовніша - він зберіг українську державу. Ми пам'ятаємо, в якому стані була українська армія. Тому що ми як церква теж брали безпосередню участь у допомозі армії - матеріальній та духовній.

— Що ж у президента не вийшло зробити?

— На мій погляд, подолати корупцію. Вона - головна проблема і наш внутрішній ворог.

Ми говоримо про агресію з боку Російської Федерації - тут у нас є потужний зовнішній ворог. Але у нас є і не менш вагомий внутрішній ворог - корупція. Вона глибоко проникла у свідомість не тільки української влади, а й українського суспільства, яке, на жаль, не готове так швидко змінитися. Це добре показують опитування, коли у людей запитують: "Ви проти корупції?" - "Так, я проти" - "Але ви за те, щоб можна було вирішити питання якимось іншим, незаконним шляхом?" - "Так". Ось такий парадокс.

Зараз іде боротьба за цінності в суспільстві. І, думаю, вона триватиме, тому що ми рухаємося в напрямку Європи.

Поступово європейські цінності - демократія, свобода - все ж подолають проблеми, які вкоренилися в українській державі.

— З президентом зрозуміло. А з його конкурентами на виборах спілкуєтеся? З Юлією Тимошенко?

— Ми перетиналися з Юлією Володимирівною тільки тоді, коли вона була присутня 7 січня на богослужінні у Святій Софії. А безпосереднього спілкування вже після обрання мене предстоятелем [ПЦУ] не було.

— До вас зверталися інші політики?

— Багато політиків приходять до мене, вітають. Львівський мер Андрій Садовий був у цьому кабінеті, привітав мене. Ось його подарунок - книга із зображенням архістратига Божого Михаїла.

І з Олегом Ляшком [кандидат у президенти, лідер Радикальної партії] ми перетиналися в аеропорті, спілкувалися, дискутували.

Ми, церква, не ділимо людей за політичними уподобаннями, за соціальним статусом.

Для мене як для предстоятеля кожна віруюча людина важлива - президент, прем'єр-міністр, депутат чи проста людина, парафіянин, пенсіонер, який відвідує храм.

Одкровення Епіфанія. Велике інтерв'ю митрополита про шлях України, Порошенка, Петровського та відносини з РПЦ
Єпіфаній (праворуч) отримав томос про автокефалію з рук Вселенського патріарха / Фото: EPA

— Коли ви отримували томос, поруч із вами та вищими держчиновниками України перебував Олександр Петровський, бізнесмен із Дніпра з темним минулим. Як він там опинився?

— Петровський - меценат Дніпровської єпархії. Він багато допомагає в реставрації та будівництві храму при єпархіальному управлінні. Там збудовано красивий храм у межах Дніпра - дерев'яний комплекс із недільною школою. Під час отримання томосу він як мирянин мав право бути присутнім: двері храму були відкриті для всіх. І не було жодних запрошень із боку церкви чи з боку Константинополя, хто повинен бути присутнім під час урочистої Божественної Літургії.

Ми приймаємо всіх людей, які приходять у храм, каються у своїх гріхах.

Якщо, наприклад, у держави є питання до його [Петровського] минулого, то я не маю прав і повноважень як духовна особа критикувати людину. Якщо у нього проблеми з законом, то на це є відповідні уповноважені державні органи, які повинні розбиратися у цих питаннях.

— Продовжуючи тему прийому всіх людей, які приходять у храм: скільки парафій колишнього МП вже перейшло в ПЦУ?

— На даний час перейшло приблизно 150 парафій по всій Україні.

У чому сьогодні полягає проблема? Минулого тижня ми зареєстрували релігійний центр Київської митрополії. Досі ми не мали юридичного статусу. Нещодавно був прийнятий закон, який чітко виписує всі юридичні тонкощі: як переходити, куди, яка процедура.

— А що робити з лаврами - всі три, які є в країні, підкоряються РПЦ? Коли вони зможуть перейти, враховуючи, що настрої там, м'яко кажучи, дивні?

— Лаври - духовно-культурне надбання українського народу. І я вірю, що Господь зробить такі умови, що лаври перейдуть у Помісну українську церкву. Думаю, що це відбудеться протягом наступних років, можливо, навіть року.

Я би хотів, щоб лаврські монахи самостійно прийшли до усвідомлення того, що немає іншого шляху, крім шляху об'єднання, щоб разом творити нашу новітню історію.

— Головна подія новітньої історії - це, напевно, Майдан. Після нього країна змінилася? Українці отримали те, чого хотіли?

— В українському суспільстві і раніше був запит на єднання. І це було відчутно під час Майдану. Ось, наприклад, під час об'єднавчого собору я відчув той настрій єднання, який панував тоді, на Євромайдані.

Однак, аби втілити всі сподівання і надії, потрібно пройти складний шлях становлення і реформування. Це стосується і української церкви.

Дорога реформ завжди складна, тому що народ, який декларував певні позиції на Майдані, виявився не готовим пройти звивистий шлях змін. Всі хочуть миттєвого дива: ось відбулася революція, а наступного року в нас все має бути, як у Європі. Але для цього потрібно багато і постраждати, напевно.

Це як у медицині: потрібно зробити операцію, а потім буде відновлення. Але, на жаль, ми до цього не зовсім готові. І тому є великі запити і є розчарування. Багато критики.

Критика повинна бути конструктивною, а не деструктивною. Зі сторони легко критикувати, а приймати рішення складно.

Коли ти несеш відповідальність, іноді доводиться обирати між поганим і дуже поганим, а не між поганим і хорошим. Цього багато хто не розуміє.

Країна йде складним шляхом пошуку себе. І повернути назад означає зрадити себе.

Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/monitoring/society_digest/74690/

Следующая новость
Предыдущая новость

Горизонтальные и вертикальные жалюзи – быстрое изготовление и монтаж в Одессе Получение американской визы для украинцев быстро и безопасно Аудиосказки для вашего малыша Реабилитационный центр в Киеве Утепление фасада дома пенопластовыми листами – самый оптимальный способ

Публикации