На краю півночі

10.07.2018 10:53 0

Живемо в останній час. Напруження у світі все більше зростає, у зв’язку з цим посилюється інтерес до біблійних пророцтв, примножується бажання проникнути в їхній прихований сенс і таким чином зрозуміти, що чекає світ, країни та й кожного з нас у найближчому майбутньому. Відчуття таке: головних гравців визначено, фігури на шаховій дошці світу розставлено, й народи, затамувавши подих, чекають, хто ж зробить перший рішучий хід. Нові потужні країни не виникнуть, аби змінити плин історії, на це вже немає часу. Будуть діяти ті, що нам добре відомі, і ми знаємо їхні характери, вплив і силу.

Надзвичайно цікавою в цьому сенсі є таємнича постать Гога з землі Магог. Пророк Єзикіїл (Єзек.38), детально описує одну з найбільших у світі битв що має відбутися в межах відновленого Ізраїлю. Саме Гог із Магога буде в цій битві провідною силою, організатором і керівником величезної коаліції безлічі учасників. Саме тут ми бачимо великі ознаки майбутньої світової місії цього народу. Господь через уста пророка звертається до Гога: «Готуйся, ладнайся, ти й усі твої ватаги, що згромадились до тебе, – і будеш Мені до послуг. По довгому часі одержиш наказ». Цей наказ мав надійти «на останку років», і це, без сумнівно, наші роки. Народи не формуються за десяток поколінь, отже довгий період цей народ збивався як єдина нація, набував необхідних рис характеру, виробляв свої методи стосунків з іншими народами, ну і, звичайно, невтомно вправлявся у завоюванні чужих територій. І сьогодні, очевидно, він вже готовий до виконання своєї всесвітньої місії.

Коли читаєш повністю це місце Письма (Єзек.38), то складається враження, що Адонай ніби навмисне підштовхує Гога на жахливі дії. Це, звісно ж, не так. Дуже схожою була ситуація з Юдою, який продав Христа. Інколи жаліють цього учня: мовляв, хіба він винний, це ж Бог по своїй волі призначив його на вічну ганьбу. Безумовно, Юда мав виконати по-своєму унікальну місію, але жертвою Божого свавілля він не був. Його вибрано для здійснення давніх пророцтв саме тому, що він за своїм характером та інтересами виділявся як найбільш придатний до такого кроку серед наближених Христа. І що найважливіше: він погодився виконати своє завдання добровільно.

Так і з Гогом. Ось мотиви його намірів: «Рушу я проти відкритого краю (Ізраїлю), нападу на безжурних людей, що живуть безпечно… щоб грабувати та брати здобич, щоб накласти руку на знов заселені руїни і на люд зібраний з-поміж народів…» (Єзек.38:11,12). Сатана вибрав саме його, і він взявся за цю справу, бо напевно мав відповідні якості, перевершував усі існуючі племена своєю нечестивістю, лукавством, жорстокістю та пожадливістю до земних багатств, звершив за свою історію чимало грабунків, вбивств та різної підлості. Очевидно, з усіх народів він був найбільш подібний до свого піднебесного господаря. «Ти рушиш проти Мого народу Ізраїля, мов хмара, щоб окрити землю, – це станеться за останніх часів…» (Єзек.38:16).

Похід закінчиться трагедією для грабіжника, а вцілілий Ізраїль матиме величезний клопіт, віддаючи останню шану «воїнам-інтернаціоналістам», та утилізуючи рештки їхньої гордості.

Далі ми не зустрічаємо прямої згадки про Гога аж до часу, коли дракона буде випущено після тисячолітнього ув’язнення. «Коли ж скінчаться тисяча років, сатана буде звільнений з в’язниці своєї, і вийде спокушати народи, які знаходяться на чотирьох кутах землі, Гога і Магога, щоб зібрати їх на битву, а число їх як пісок морський» (Об»явл.20:7).

Ясно, що у період часу, починаючи з першої атаки на Ізраїль і до страти дракона, Гог нікуди не зникав. Коли лукавий мав повну владу на землі, він, безсумнівно, захистив свого давнього друга від повного знищення, допоміг піднятися, дав сили і включив його до своїх нових проектів, як одну з найбільших військових потуг планети. Було б дивно, якби лукавий забув про свого вірного слугу, добре підготовленого, вихованого й загартованого у багатьох кривавих заходах. Тим більше, що Гог, кинувши у безодню сотні тисяч, а, може, й не один мільйон людських душ, таки з честю виконав завдання сатани, основна місія якого на землі – вбивати. Після катастрофи під Єрусалимом розпочнеться активна підготовка до реваншу, власне, до світової війни.

«І чотири ангели були звільнені, які були приготовлені на час, і на день, і місяць, і рік, для того, щоб умертвити третю частину людей» (Об»явл.9:15). Третя частина – це два-два з половиною мільярди. Як стверджує Йоан (Об»явл.9:31-21), почнеться війна на берегах Євфрату, тобто з країн ісламу. Ці країни, звичайно ж, не в змозі відправити на той світ таку кількість людей, візьмуться за це ті, у кого в руках є зброя цілком придатна для цього і в потрібній кількості. Чотири ангели, досі ув’язнені за свої негідні вчинки, будуть керувати й направляти діяльність чотирьох головних країн-учасниць битви. Серед них буде й Гог із землі Магог. Як міцно прив’язаний до європейських та близькосхідних справ, як готовий застосувати усю свою ядерну міць, як водимий князем світу цього. Можливо, він зі своєю глибоко історичною ординською ментальністю, жадобою до завоювань та грабунків і розпочне її.

Та ось затихли канонади, осів радіоактивний пил, віддано землі загиблих. Ті, хто вціліють, почнуть міркувати, як жити далі на руїнах світу. Апостол пише: «І став я на піску морському і побачив звіра з сімома головами і десятьма рогами, що виходив з моря… Звір, якого я бачив, був подібний до барса, а ноги його як у ведмедя, а паща його як паща лева; і дракон дав йому свою силу, і престол свій і свою владу» (Об»явл.13:1,2).

Представлений образ може мати кілька значень: перше – це союз європейських країн, друге – світовий, створений дияволом уряд, і третє – особистість самого антихриста, риси його характеру. Головна фігура тут безсумнівно – барс. Чотири його голови (Дан.7:2-6), якщо образно, то це економіка, наука, культура та армія країни. Чотири крила можуть символізувати духовну сферу: синтетичну релігію нової ери, католицизм та лютеранство, що збережуться в напівзаконсервованому вигляді, окультизм та неопоганство.

Ролі лева та ведмедя – тут допоміжні. Це теж відомі нам дві європейські країни. Ведмідь – це той же Гог із землі Магог, як незмінний учасник великих подій останнього часу. Ноги – не голова, залізні пазурі – не інтелект. «І дано було йому вести війну зі святими і перемогти їх» (Об»явл.13:7). Це ці волохаті лапи тягтимуть святих на розправу, руйнуватимуть храми, набиватимуть людьми товарні вагони для відправки їх у холодні краї, саме ці залізні пазурі роздиратимуть тіла вірних Божих і вершитимуть над неправедний суд: «Встань, їж багато м’яса» (Дан.7:5).

Тепер темні сили святкують небачену перемогу. Антихрист утверджується на великому престолі, сідає у храмі й оголошує себе богом. Нанесено сатанинське накреслення майже на всіх людей, хто не прийняв Христа. Над кожним мешканцем землі й над усім світом встановлено повний контроль. Працює потужна пропаганда: «І бачив я три нечисті духи подібні до жаб, що виходили з уст дракона, і з уст звіра, і з уст лжепророка. Це духи демонські (духи розпусти й розваг, злоби й ненависті, споживацтва, жадоби багатства), що творять знамення, вони виходять до царів усього світу, щоб зібрати їх на битву» (Об»явл.16:13).

Відновилася допотопна цивілізація, по всій землі утвердився Содом. Тепер неважко для антихриста здійснити будь-який план. Сп’янілі від перемог над святими, одурманені брехливою пропагандою його «царі» та полководці збирають нову, небачену за військовою потугою армію. Серед них, звичайно ж, і Гог, вірний соратник антихриста, що, очевидно, за цей час не втратив своїх провідних позицій, можливо навіть, отримав пост головнокомандувача, оскільки лише його виділяє Йоан серед безлічі «царів», описуючи його намагання здійснити останній реванш (Об»явл.19:20). І вже тепер похід готується не лише проти Ізраїлю, а й проти Самого Христа.

І ось фінал. «І звір був схоплений, а з ним і лжепророк, котрий творив чудеса перед ним, якими він зводив тих, що прийняли ознаки звіра і поклоняються образові його. Вони обоє були вкинені в озеро вогненне, що горіло сіркою. А інші були убиті мечем, який виходив з уст Сидячого на коні» (Об»явл.19:20). Інші, серед них, очевидно, й Гог. Невиправний, закостенілий у своїй антихристиянській ментальності.

Цілком зрозумілим є наше велике бажання дізнатися, де ж ця земля Магога, і що це за народ, названий у Письмі Гогом. З’явився він ще у сиву давнину (Так говорить Господь Бог: Це ти, це про тебе Я говорив за днів днедавніх, через слуг Моїх пророків…» Єзек.38:17). Пророк Ісая розкриває нам первісні бунтівні плани диявола. «Як же ти впав із неба, ти, блискучий син зірниці? Як тебе повалено на землю, тебе, що підбивав усі народи? Ти ж говорив у своїм серці: – на небо зійду, над Божими зорями мій престол поставлю й возсяду на горі зборів, на краю півночі» (Іс.14:12,13). Чому на краю півночі, а не, скажімо, десь на райських островах у Тихому океані? Йому, щонайперше, потрібні були люди. Близькі за менталітетом, внутрішньо готові до сприйняття його ідей, згідні без примусу вершити його волю, надзвичайно горді своєю згубною місією. Саваоф створив особливий народ, аби через нього реалізувати Себе на планеті, сатана ж, намагаючись у всьому наслідувати Бога, теж мав би звершити для себе щось подібне. І він доклав чимало зусиль протягом багатьох століть аби, згрібши докупи дикі племена на величезній території подалі від цивілізації, сформувати, виростити й виховати потрібним чином такий народ.

Про північних завойовників так говорить пр. Єремія: «Ось народ надходить із півночі, народ великий і царі численні виринають із крайніх закутин світу» (Єр.50:41); «Тоді Господь сказав мені: «З півночі зірветься лихо на всіх мешканців землі» (Єр.1:14). «Воставте стяг у напрямі Сіону, втікайте, не спиняйтесь, бо я наведу з півночі лихо і велике нещасті» (Єр.4:6). Більшість дослідників Слова, читаючи ці та інші місця, шукали ворогів Ізраїлю серед його найближчих сусідів, вважаючи північчю лише країни ісламу: Сирію, Іран, Туреччину тощо. Зрозуміло, що ці держави тільки й чекають на слушну нагоду, аби вчепитися в горлянку Якову, й не раз робили такі спроби, тож вони будуть у перших рядах майбутньої всесвітньої коаліції, але ні Туреччина, ні Іран, ні, тим більше Ірак чи Сирія наразі не спроможні зібрати навколо себе і об’єднати «силу народів» з різних кутків землі.

Деякі досить авторитетні дослідники, котрі торкалися цієї теми, розглядали Гога узагальнено, просто як людську масу підпорядковану антихристу. Але останні події у світі дозволяють значно конкретизувати це питання, точніше збагнути пророцтва: «Так говорить Господь, Бог: Чи ж воно не правда, що того часу, як Мій народ Ізраїль житиме безжурно, ти рушиш у дорогу? Ти вирушиш з місця, де перебуваєш, із крайньої півночі, ти й сила народів з тобою… Ти рушиш проти Мого народу Ізраїля, мов хмара, щоб окрити землю, – це станеться за останніх часів…» (Єзек.38:14,15). Підкреслимо: не просто з півночі, а з крайньої півночі.

Хто ж цей страшний народ, носій постійної загроз не лише для Ізраїлю, але для цілого світу, і де його земля? Якщо великі пророки говорили не по чукчів чи білих ведмедів, то здогадатися не важко.

Віктор Котовський

Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/blog/71778/

Следующая новость
Предыдущая новость

Удочка. Купить фидерное удилище, цена на Трофее В УАПЦ кажуть, що продали не монастир, а лише частину комплексу Червоногородського замку Канадская печь «Булерьян» - это самое выгодное решение! Священник УПЦ в Крыму просит оккупационные власти открыть нудистский пляж Сочетание цветов в одежде

Публикации