Наша спасенна зустріч з Ісусом

15.02.2019 21:08 0

До роздумів про неї нас спонукає празник Стрітення Господа, який відзначаємо сьогодні 15-го лютого. А причиною його встановлення і вшанування стала зустріч біля Єрусалимського храму Ісуса двома побожними старцями: Симеоном та пророчицею Анною, дочкою Фануїла з покоління Асера. Важливість цієї події полягає в тому, що ці двоє людей похилого віку, будучи водимі Духом Святим, побачили в сорокаденному від народження Немовляті Христа Господа, Спасителя Ізраїля та й всього світу і це відкрито свідчили. Звичайно, вони не дожили до того часу, щоби слухати спасенні науки Сина Божого, бачити чи чути про чуда, які Він творив, бути очевидцями Його хресної дороги, розп’яття, смерті, поховання, Воскресіння і Вознесіння. Проте їхнє визнання Ісуса обіцяним Богом Спасителем, Який прийшов уже в світ, щоби спасти його, було настільки важливим і необхідним, що св. ап. Лука так детально записав про це у своїй Євангелії.

Незрівнянно більше за цих двох старців знаємо ми про життя і земну місію Ісуса, про Його спасенну науку…Та хіба від цього ми стали побожнішими і святішими ?! А чому, ні?

А де, коли, за яких обставин та умов ми можемо зустріти Ісуса?

Будь-де і будь-коли на молитві: вдома, в храмі, на вулиці, в транспорті чи в будь-якому іншому місці.

Присутність Господа переживаємо і приймаємо Його до свого серця під час слухання євангельських наук на радіо, телебаченні, в інтернеті, під час читання духовної літератури, глибоких роздумів і бесід на теми духовного життя.

А Святі Тайни – це найдієвіші Святі Засоби для зустрічі з Ісусом. Та, власне, Свята Євхаристія, Яку за певних обставин та умов можна приймати навіть кожного дня і тоді кожен день буде невимовною радістю від переживання не просто зустрічі з Господом, а від прийняття Його до свого серця, від злиття з Ним в одне ціле. Власне, така зустріч і є спасенною. А від глибокого її переживання захочеться тільки одного – щоби вона не проминала…

Ось як це засвідчує Сам Спаситель у Своїй розмові з відомою мирянкою і місіонеркою Євхаристійного Серця Ісуса, Каталіною.

Після закінчення відправи Ісус промовив до неї: «Не йди поспішно, коли відправа завершена. Залишайся на деякий час зі Мною. Радій нашому спільному перебуванню і дозволь Мені радіти перебуванню з Тобою». Каталіна запитала: «Господи, як довго Ти залишаєшся з нами після Причастя?». Ісус відповів: «Весь час, поки Ти хочеш залишатися зі Мною. Якщо будеш розмовляти зі Мною протягом всього дня, звертаючись до Мене, виконуючи свої обов’язки, Я буду слухати тебе. Я завжди з тобою. Це ти Мене покидаєш. Виходиш після відправи з храму і вважаєш, що виконала обов’язок? Чи не подумаєш навіть, що Мені хотілося б ділити з тобою твоє сімейне життя, хоча б в день Господній (…)? О, як багато милостей втрачає людина, не залишаючи Мені місця у своєму житті!».

Далі Ісус говорив, що споживаючи Його як їжу, люди в цьому стоять вище за ангелів, але ці безцінні Святі Дари мають спонукати їх творити діла милосердя і любові до всіх ближніх.

І це також є важливою і необхідною для кожного християнина можливістю і нагодою спасенної зустрічі з Ісусом в особі кожної людини.

Ще в IV ст. св. Іван Золотоустий говорив, що якби всі християни були б такими якими мали б бути послідовники Христа, то давно на світі не було б уже не християн. І я, негідний та багатогрішний, згідно цих слів великого святого, та й особливо згідно євангельських слів Христа, Який сказав: «Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви Мені зробили», - стверджую, якби ми всі – християни, відносились один до одного, як до Господа, то так само давно самі спаслись би, спасли б все людство і земля стала б раєм. Та, на превеликий жаль, на заваді різні пристрасті, пороки, гріхи, зваби світу цього і демонські сили зла. Вони занапащають душу і своїми нечистотами забруднюють серце. І воно тоді не може бачити Ісуса в ближньому, чи підноситись до Нього в молитві.

Великою трудністю для християн високопосадовців, керівників, начальників і т.д., і навіть високих духовних достойників є та сама, як і для всіх вірних, необхідність намагатись бачити Господа в особах своїх підлеглих та й всіх ближніх, згідно євангельської науки, відноситись до них, як до старших і до своїх начальників. Незаперечно, таких прикладів дуже мало. І тому таке то наше християнство, направду далеке від Христа. Натомість зневажливі, принижуючі та зверхні відносини до підлеглих породжують, провокують і буквально спонукають підлеглих до всякого фальшування, крутійства, дволичності, лицемірства, лукавства, підступності, підкупності, хабарництва (в Церкві – це симонія), облесливості і т.д. І навіть духовні особи, які першими мають боротись проти цих всіх гріхів, забувають, що все це, а особливо облесливість походить від самого диявола, який, власне, облесливістю обманув і спокусив Єву, а через неї і Адама до гріхопадіння. Що ж, очевидно високим духовним достойником подобається, коли перед ними плазують , раболіпствують і гнуться в три дуги. І в цьому немає нічого Божого, а тільки диявольське. Кому ж тоді ці вищі чини служать?

Отже, першою і найважливішою умовою для спасенної зустрічі з Ісусом будь-де, будь-коли, за будь-яких обставин є - чистота серця. Якою мірою воно чисте, такою ж мірою в ньому і присутній Господь. Для святих навіть найбільші грішники були любими Божими дітьми. Вони, як і Христос, відносились до них з великою любов’ю: їх жаліли, вболівали, наставляли і молилися за них і таким чином багатьох спасали. Тому й ми за їхнім прикладом маємо до всіх без винятку відноситися з великою любов’ю і вона спасатиме їх та нас і це буде найбільшою запорукою нашої спасенної зустрічі з Ісусом і тут на землі і там у небі в Його Царстві.

Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/blog/74732/

Следующая новость
Предыдущая новость

Монетная история Николая Первого Соціологи: українці все більше схиляються до створення помісної Церкви Горящие туры из Днепропетровска Лучший игровой портал для роскошного азартного отдыха Качественные материалы для строительства и ремонта

Публикации