Навіщо нам постити?

21.03.2019 19:36 0

Андрій Сабініч

"Новое время", 20 березня 2019

Про те, чому м’ясо не має ніякого відношення до Бога і як не осуджувати виборців Тимошенко

Якщо ви спитаєте пересічного українця, на яку подію він очікує найбільше, скоріше за все ви почуєте дві тези: президентські вибори чи Великдень. І якщо про вибори вже написано тисячі абзаців, деструктуровано десятки популістських гасел, а то й розжовано ролі президента, парламенту і кабміну – резонанс не стихає. Тим часом нашу увагу промайнула ще одна подія, яка має неабияке значення для більшості українців. Мова йде про початок Великого посту і очікування на свято Великодня.

Про сам піст, як і про вибори, існує безліч статей, повчань і настанов. Одні говорять про те, що піст – це не дієта, а тому головне не їсти одне одного, а не м’ясні продукти. Інші ж складають собі так зване «великопосне» меню на місяць вперед і не забарюються повідомити про це оточуючим. У метушні напередодні найбільшого християнського свята ми починаємо втрачати сам сенс Великого посту і роль їжі у ньому. Позаяк якщо ми постимо «бо так треба», ніякої користі ми для себе не винесемо, а лише проспонсоруємо виробників крабових паличок.

Для початку дуже важливо усвідомити, що піст – це шлях. Це не самоціль і не обряд, а свідоме утримання від того, до чого ми маємо особливу жагу. Це може бути Facebook, солодощі, сварливість чи пліткарство. Іншими словами, якщо ви не їсте м’яса чи риби на період посту, але палите чи матюкаєтеся – скоріш за все ви утримуєтесь зовсім не від тих речей. Шляхом посту людина намагається хоча б трохи змінити себе, почати нове життя і наблизитися до Христа. А коли піст перетворюється на суміш дієти та релігійного обряду, ми втрачаємо весь сенс наших старань.

"Шляхом посту людина намагається хоча б трохи змінити себе"

Можливо, деякі християни здивуються, але ми не маємо жодного уявлення про те, як постив Христос чи апостоли. Більше того, сучасний устав посту складений наприкінці IX століття монахами для монахів. І перестаньмо робити вигляд, ніби з тих часів нічого не змінилося. Немає сумнівів, що за бажання можна влаштувати собі пишний і дорогий бенкет без м’ясних страв. Також не будемо забувати, що монахи IX століття жили на Сході, де геть інший клімат і плоди на деревах. Тому наші сьогоднішні намагання слідувати чернечому посту – банальна неповага і нерозуміння сенсу самого посту.

Коли людина входить у піст, вона починає йти певним шляхом. Впродовж нього вона зустрічає багато спокус та труднощів, і головне тут – постійно з ними боротися. Дуже важливо не перетворювати піст на духовно-спортивні змагання та чітко розрізняти мету і засоби. До речі, піст аж ніяк не впливає на наші стосунки з Богом. Він так само нас любить, незалежно від змісту нашого шлунку, голови чи серця. В свою чергу ми, звільняючи місце для духовної їжі, намагаємося налаштуватись на те, щоб бути ближче до Христа.

Годі думати, що ми постимо для того, аби Бог нас пробачив, полюбив чи щось нам добре зробив. Усі свічки, причастя, сповіді та пости – це те, чого потребуємо ми, а не Він. Саме тому церква – не магазин, молитва – не концерт по заявках, а піст – не духовно-спортивні змагання. Для багатьох з нас справді чесним буде сказати: «Я не буду постити, я не розумію навіщо це потрібно». Після цього ми ризикуємо стати під шквал осуду з боку священства та мирян. Але чесність перед самим собою – це висока чеснота, і вона дуже схожа з постом.

Так випало, що найгостріший момент подальшого розвитку найбільшої країни Європи випадає на період посту. Можливо, всередині вас сидить палке бажання сховати паспорт вашого друга, який хоче проголосувати за Зеленського чи Тимошенко, чи щось подібне. У такому випадку найкращим постом буде поміркованість – спокійне та впевнене ставлення до найабсурдніших речей на світі. Якщо ви раптом не довіряєте ніякій владі та знаєте, що всі політики продажні корупціонери – найкращим постом для вас буде вивчити політичні програми кандидатів і свідомо проголосувати на виборах.

Отож, не плутаймо засіб з метою, піст з дієтою і українських президентів з проросійськими кандидатами.

Андрій Сабініч - публіцист

Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/monitoring/society_digest/75158/

Следующая новость
Предыдущая новость

Велпатасвир в составе индийских препаратов помогает в борьбе с ВГС всех генотипов Сифоны для душевых Комфорт для ребенка и спокойствие для родителей В якій валюті зберігати заощадження у 2018 році? Памятники любой сложности и цены

Публикации