"Якщо коротко, то це припинення агресивної риторики по відношенню до Церкви, визнання гріха вчинення розколу в Церкві і покаяння в ньому, отримання повноцінних священицьких і єпископських хіротоній. Лише після подолання розколу й відновлення єдності ми можемо говорити про доцільність зміни та про можливі нові форми канонічного статусу Церкви", - заявив митрополит Антоній про стосунки з УПЦ Київського Патріархату.
"Ми дійсно прагнемо до єдності Церкви. Але ми хочемо, щоб ця єдність була справжньою і органічною. Натомість, представники влади просто хочуть загнати всіх до єдиної структури, а як там всередині це все буде відбуватися, чи дійсно буде та єдність, – їх не хвилює і, за великим рахунком, хвилювати й не може. А тому будь-які інші ідеї відновлення церковної єдності шляхом утворення паралельних юрисдикцій, нових напівцерковних утворень, про які ми чуємо як з публічних джерел, так і з тих, що долинають до нас з внутрішніх державних кіл, є абсолютно нереальними і не життєздатними", - продовжив він.
При цьому владика Антоній вдався до тенденційних висловлювань. Зокрема, він заявив, що, "деякі Предстоятелі Помісних Православних Церков нам прямо у неофіційному спілкуванні говорять, що поки вони, Глави Помісних Церков, не побачать, що наші розкольники зняли з себе панагії, поклали їх на престол і отримали канонічне рукопокладення, то навіть якщо ми (тобто наша Церква) з ними якось по-іншому домовиться, вони будуть першими, хто не буде з нами служити. Хотів би підкреслити, що це слова не Патріарха Московського. Це позиція Предстоятелів інших Церко". На думку архієрея УПЦ, немає "якогось іншого відношення до українських розкольників чи інших умов повернення до лона канонічної Церкви".
Проте відомо, що українські Церкви в діаспорі в 1990-х роках були прийняті у юрисдикцію Константинопольського Патріархату без пересвячення духовенства. Таким чином існують УПЦ у США та УПЦ у Канаді.