Про початок цієї ініціативи 20 серпня, на публічній лекції архімандрита Кирила (Говоруна) «Після Томосу» оголосив ректор ВПУ протоієрей Георгій Коваленко: «Ми у Відкритому православному університеті вирішили розпочати ініціативу — постійний круглий стіл — живу, реальну дискусію про те, якою бути Православній Церкві України, яке її місце в суспільстві, як вона себе бачить, як себе ідентифікує, як буде розвиватись. Це визначити неможливо без академічних дискусій, видань, досліджень людей, які присвячують великий час свого життя вивченню тих чи інших тем».
Наступні два дні пройшли в презентаціях проектів і дискусіях щодо майбутнього православія в Україні.
21 серпня було «Днем мережі відкритого православ’я». Ректор Відкритого православного університету презентував учасникам семінару з Києва і багатьох регіонів України ідею відкритого православ’я як мережі людей і проектів.
Протоієрей Богдан Огульчанський представив свої роздуми про освіту як служіння Церкви у ХХІ столітті, а також дистанційну освітню програму «Премудрість-онлайн». В’ячеслав Горшков розповів про сенс на напрямки діяльності видавництва «Дух і Літера». Протоієрей Андрій Дудченко презентував концепцію «Молитовника православного вірянина». А відомий каліграф і дизайнер Олексій Чекаль презентував свою роботу з літерами і текстами в книгах, на стінах, на площах і у виставкових залах.
Художник Олександр Клименко представив проект «Ікони на ящиках з-під набоїв», який є волонтерським і збирає по всьому світу кошти на підтримку «Першого добровольчого мобільного шпиталю». Саме декілька таких ікон прикрашали стіни зали, де відбувалося засідання круглого столу. Володимир Романенко представив видавничу серію коментованих книг Біблії.
Всі учасники круглого столу мали можливість представити власні ідеї (Володимир Мельник «Відкрите православ’я — життя свободи») і проекти: освітні (Віталій Хромець), мистецькі та історико-краєзнавчі (о. Назарій Давидовський, о. Андрій Пономаренко), благодійні (Юрій Ліфансе), паломницькі (о. Павло Лисенко), молодіжні (о. Олександр Ярмольчик, о. Андрій Клюшев, о. Сергій Бережной, о. Віктор Мартиненко), катехізації людей із вадами слуху (о. Сергій Ярмула), волонтерські (о. Димитрій Долгий), книговидавничі (Ігор Усанов), роботи над богослужбовими текстами (архім. Арсеній Бочкарь, о. Андрій Пономаренко), викладацьку діяльність та роботу із сім’ями (о. Георгій Ходун), а також ділилися досвідом міжконфесійних відносин (о. Миколай Варивода, Наталя Безбородова) тощо.
Другий день, 22 серпня, роботи круглого столу був присвячений майбутньому православної Церкви України. Відбулися дискусії щодо теми соборності (модератор — прот. Георгій Коваленко), освіти і просвіти (модератор — прот. Богдан Огульчанський), літургіки та міжконфесійних відносин (модератор — прот. Андрій Дудченко).
Перед учасниками круглого столу виступив відповідальний секретар Українського християнського академічного товариства Тарас Дмитрик, який розповів про історію виникнення Української Греко-Православної Церкви в діаспорі та про історію відродження автокефального руху та львівського братства наприкінці ХХ століття. О. Ігор Савва презентував богослужбовий досвід своєї громади.
Релігієзнавець Олександр Саган розповів про проекти відновленого київського Богоявленського ставропігійного братства. У дискусіях активно брали участь завідувачка відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г.Сковороди НАН України Людмила Филипович та релігієзнавець Віта Титаренко. В рамках обговорення питань майбутнього православної Церкви України та державно-церковних відносин перед учасниками круглого столу виступив директор Національного інституту стратегічних досліджень Ростислав Павленко.
Окрім презентацій і дискусій, учасники побачили і почули моновиставу Петра Приступова на вірші Григорія Сковороди, а в останній день відвідали Музей Блаженнішого митрополита Володимира (Сабодана) та взяли участь у літургії в Спасо-Преображенському соборі УПЦ Києва, де богослужіння було звершено українською мовою.
Також учасники круглого столу взяли участь в обговоренні спільної заяви ініціаторів мережі відкритого православ’я.
Учаники заходу ухвалили 23 серпня "Заяву ініціативної групи мережі Відкритого Православ’я", в якій висловлюється прихильність ідеям української автокефалії та міститься заклик до міжюрисдикційного діалогу і відмови від мови ворожнечі і насильства. Подаємо текст заяви:
"Зібрані разом за ініціативи Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості, ми, духовенство і вірні Української Православної Церкви, розпочали діалог про те, якою бути Православній Церкві України та про її місце в суспільстві.
Більшість з нас є переконаними і послідовними прихильниками автокефалії Православної Церкви України. Ми відкриті до діалогу і закликаємо православних українців, які належать чи будуть належати до різних православних юрисдикцій, відмовитися від мови ворожнечі і насильства до будь-кого у вирішенні будь-яких питань, в т.ч. адміністративних та майнових.
Ми пропонуємо замість війни юрисдикцій - мирне співіснування, співпрацю і співслужіння.
Ми вітаємо бажання Константинопольського Патріарха та Вселенського Православ’я допомогти православним українцям вилікувати церковні розділення. Але й ми маємо бути не пасивними спостерігачами, а активними учасниками процесів примирення в Українському Православ’ї.
Надання Томосу про автокефалію Православної Церкви України - це лише початок процесу єднання православних українців і розбудови Української Церкви на засадах біблійної мудрості, євангельської відкритості та православної соборності.
Саме від нас, православного духовенства і віруючих, залежить, яким буде майбутнє Православної Церкви України.
Для того, щоб позбутися імперських, тоталітарних та радянських нашарувань в нашому церковному і суспільному житті, нам потрібен не тільки Томос, але й великий соборний процес із залученням найкращих православних богословів, який повернув би нас до справжніх традицій Київської Церкви і став би дороговказом.
Нам потрібна не тільки єдність Українського Православ’я, але й єдність народу України. Тому ми бачимо наше Православ’я відкритим до діалогу з суспільством і медіа, з наукою і освітою, з іншими релігіями і конфесіями, з віруючими та невіруючими.
Ми підтримуємо намагання Президента України та інших православних вірян, які обрані народом України на високі державні посади або є активними членами громадянського суспільства, сприяти процесові отримання Томосу про автокефалію Православної Церкви України. Одночасно ми закликаємо державну владу забезпечити неухильне дотримання українського законодавства та захищати конституційне право на свободу світогляду і віросповідання, унеможлививши насильство та забезпечивши мирне і правове вирішення усіх спірних питань. Політиків, експертів та журналістів, незалежно від їх ставлення до процесів, що відбуваються в українському Православ’ї, ми просимо утримуватися від агресивної риторики, не закликати до насильства і не погрожувати ним.
Як віруючі громадяни України, ми єдині у прагненні миру для нашої країни та відновлення її територіальної цілісності. Ми молимося за упокій тих, хто загинув, захищаючи нашу незалежність, та всіх жертв війни. Ми молимося за зцілення поранених, за добробут вимушених переселенців, за визволення полонених.
Ми віримо в те, що можлива єдність у різноманітності, бо нас об’єднує любов до Небесного Бога-Отця і земної матері-України та жертовне служіння ближньому.
Боже Великий Єдиний, нам Україну храни!"
Також додається, що "враховуючи, що Мережа Відкритого Православ’я вже сьогодні об’єднує вірних різних конфесій, ця заява відкрита для підписання не тільки духовенством і вірними УПЦ, але й представниками інших церков, як в Україні, так і за її межами".
Першими свої підписи під заявою поставили учасники круглого столу «Якою бути Православній Церкві України: місце в суспільстві».