Вулицями обласного центру Прикарпаття 14 квітня пройшла символічна Хресна дорога. Як зауважують організатори, одна з найвелелюдніших за увесь час проведення. Участь у ній взяли приблизно понад тридцять тисяч осіб.
Відбувається захід уже двадцять другий раз поспіль. Традиційно така хода проводиться у п’яту неділю Великого посту.
Запровадили таку традицію в Івано-Франківську отці-василіяни з ігуменом отцем Володимиром Палчинським і владика Софрон (Мудрий).
Цьогорічна Хресна Дорога присвячена християнським родинам.
«Всеукраїнська Рада Церков саме родину проголосила основою суспільства, — наголосив митрополит Івано-Франківський УГКЦ Володимир (Війтишин). – Адже родина – це і домашня церква, і держава. З неї починається усе живе».
«Хоча наша Хресна Дорога вулицями міста є духовним заходом, вона має культурний аспект, — додає ігумен монастиря отців-василіян Івано-Франківська отець Йосафат Хаймик. – Схожа до того, як відбуваються подібні заходи у різних країнах світу. Інший аспект нашої Хресної Дороги – об’єднавчий, бо до неї приєднуються різні люди з різними поглядами і вподобаннями – їх об’єднує хрест».
Зі слів отця Хаймика, символічний дерев’яний хрест, який несуть вулицями міста, виготовлений двадцять років тому на заміну того, який несли протягом двох перших років. Цей дещо легший. А перший зберігається на території монастиря отців-василіян, у парафії Царя Христа в Івано-Франківську.
Отже, в цю неділю, почергово по стаціях символічний хрест несли священики, семінаристи, сестри-монахині, викладачі та вчителі навчальних закладів, учні шкіл та студенти, молодіжні церковні спільноти, пластуни, скаути, «лицарі Колумба», правоохоронці, рятувальники, освітяни, медики, влада міста та області.
«Ми хотіли якнайширше представити соціум, принаймні, людей, які відіграють важливу роль у суспільстві», — пояснює отець Йосафат Хаймик.
Також новаторством цьогоріч, як каже отець Хаймик, стало те, що на проханням громадських організацій, які працюють з родинами вояків АТО, хрест несли саме родини загиблих героїв. Їх на Прикарпатті є більше сотні.
Поряд прямували ветерани, які прийняли хрест на наступній стації.
«Мій син загинув в Авдіївці 2014 року, захищаючи Донецький аеропорт, - ділиться, стримуючи сльози, пані Марія - мама загиблого героя Ярослава Костишина. – Я допомагаю Ісусові нести Його Хрест. Здається мені – свій несу і Йому допомагаю. Я мала єдиного сина, якому було тридцять три роки. Моїм двом онучкам уже по чотирнадцять років. В цій Хресній Дорозі прошу про мир, щоб вони жили щасливо. Хочу для них кращого майбутнього, яке стане підтвердженням того, що їх батько загинув недарма».
Учні ЗОШ №16 Івано-Франківська долучилися до цьогорічної Хресної Дороги і вважають це особливо почесним. «Це змусило мене досить серйозно задуматися про страждання людей, — ділиться десятикласник Ілля. – Тим більше зараз, коли складною є ситуація в нашій країні і світі загалом».
«Дуже вдячні, що саме ми маємо шанс долучитися до такого важливого заходу, — додає дев’ятикласниця Вікторія. – Мої відчуття? Якесь таке полегшення і світліше на душі».
«Як кожного християнина – переповнює відчуття доброти, єдності. Також розуміння того, що Господь з нами. В той же час – це місце добрих роздумів над тим - що зроблено, які помилки допущено і як бути кращими», - ділиться враженням від участі у Хресній Дорозі ректор Прикарпатського національного університету Ігор Цепенда.
Заступник начальника поліції в Івано-Франківській області Олег Йосипів прийшов на Хресну Дорогу з родиною. Символічного хреста правоохоронець ніс, тримаючи на руках річну донечку Полінку. «Маю трьох донечок, - каже він. – Відверто – мало буваю з родиною і саме на такому важливому дійстві я поруч. Вважаю, що у цей час посту потрібно віддати належне Богові і помолитися за майбутнє держави».
Хресна Дорога вулицями Івано-Франківська, яка стартувала від парафії Царя Христа, монастиря отців-василіян, завершилася біля кафедрального собору Святого Воскресіння УГКЦ. Всі, хто до неї долучився, після подячного слова і благословення митрополита Івано-Франківського УГКЦ Володимира (Війтишина), змогли відвідати храм, де для вшанування були виставлені мощі мучеників Станіславівських – Івана Слезюка і Симеона Лукача.
Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/exclusive/reportage/75426/