Гості з далеких світів

16.01.2019 7:30 0

ГОСТІ З ДАЛЕКИХ СВІТІВ

Як написано у Святому Письмі, в останні часи дуже примножаться знання. І ми бачимо: наука, техніка, різного роду дивовижні технології розвиваються небаченими темпами, це вражає, але ще більше вражає, коли абсолютно нова для нас інформація починає рясно надходити з поза меж людського замешкання.

Такого розмаху наукових досліджень історія ще не знала, але допитливість людська ніколи не завмирала, і це спричинялося до певної міри протистояння науки та теології. Варто лише згадати про великі труднощі з утвердженням геліоцентричної системи та нелегку долю її видатних творців та послідовників: Миколая Коперніка, Йоганна Кепплера, Джордано Бруно та ін.. Чому вчить нас історія? Напевно, в першу чергу, тому, що ні теологам, ні релігійним філософам не слід відмахуватись від новітніх знань та відкриттів науки, а ретельно досліджувати їх, аби віднайти їм належне місце в загальних принципах Божої світобудови.

Божий світ прекрасний! Чим ширше Господь відкриває нам духовні очі, тим більше, споглядаючи Його творіння, ми приходимо у захват. Скільки тварин, наприклад, наразі існує на планеті? Достеменно поки що ніхто не знає, і якщо фауну на суходолі більше-менше досліджено, то океани ховають від нас, як стверджують вчені, десь 70-80% своїх мешканців. Із тих тварин, котрі нам добре відомі, є просто унікальні за своїми можливостями. І серед них усім нам добре відома ящірка.

Цю маленьку істоту можна побачити де завгодно, зовні нічим особливим вона не вирізняється, але це направду дивовижне створіння. Ось лише деякі з її властивостей. Ящірки дуже жваві, швидко бігають, добре стрибають, лазять по деревах, плавають. Слух у ящірки дуже тонкий: слабенький шурхіт повзучої комахи вже привертає її увагу. Якщо схопити її за хвіст, то частина його відпаде. І це рятує її від ворога. Пізніше хвіст знову відростає.

Таких очей як у хамелеона, наприклад, напевно немає у жодної живої істоти. Рухи очей є незалежні один від одного. Праве око може оглядати панораму навколо себе під кутом 180 градусів у горизонтальній площині, ліве в той же час спостерігає простір на 90 градусів по вертикалі. Ящірки чудово бачать у темряві, мають великі очі, що не кліпають і покриті захисною прозорою плівкою. Їхні мініатюрні пальчики на лапках оздоблено мікроскопічними підпальцевими пластинками та щіточками, що дає змогу цим тваринкам легко утримуватися на гладеньких вертикальних поверхнях і навіть на стелі. Предмет великої заздрості наших конструкторів!

Той же хамелеон здатен змінювати колір своєї шкіри, маскуючись під навколишні умови у хвилини небезпеки: від білого та помаранчевого через жовтий та зелений до пурпурного, темно-коричневого й чорного. Це може відбуватися зі шкірою як на всьому тілі, так і в окремих частинах.

Ігуани однаково чудово почувають себе як на суходолі, так і в воді. Василіски, з гребенем на спині, здатні навіть бігти по поверхні води на задніх лапках, так швидко перебираючи ними, що навіть не встигають потонути. Найбільші ящірки сучасної фауни – варани. Велетенський комодський варан, інколи його називають дракон, може перевищувати у довжину три метри.

Це лише далеко не повний перелік вражаючих властивостей цієї тварини. Напевно читач уже здогадався, чому ми так уважно взялися її розглядати. Справа в тому, що серед численних знань, що ними так рясно обдаровується людство, є й повідомлення про так званих інопланетян. Нині сучасні дослідники все більше схиляються до переконання, що прибульці таки існують. І тут постає важливе питання: хто ці істоти, а як для нас християн, кому вони служать.

Дослідники виділяють серед гуманоїдів три основні раси. Найчисельніша популяція – рептилоїди, далі йдуть сірі та норди. Ми не будемо докладно характеризувати їх, є достатньо інформації в Інтернеті. Як віруючі люди, підійдемо до дослідження з позицій Слова Божого.

Почнемо з самого початку, з акту творення. День четвертий: «І створив Бог великі морські творіння й усяку душу живу плазуючу, щоб наповнились ними води, і всяке птаство пернате за родом їх» (Бут.1:21). Таким чином, на четвертий день Бог створив з з-поміж інших тварин – плазунів, по науковому – рептилій, середовищем існування яких мала бути вода. На п’ятий день Бог наказує: «Виведи, земле, душу живу за родом її: домашню скотину і плазунів, і диких звірів за родом їх» (Бут.1:21). І тут бачимо рептилій, але вже земних. Це, як на сьогодні, ті ж ящірки, змії, черепахи та крокодили, власне, все, що лишилося від Божого творіння після тривалої «еволюційної» діяльності людини. Найбільш цікавими серед них, як ми зазначали вище, є ящірки.

Далі. Сатана, прийнявши певний матеріальний вигляд, з’явився перед першими людьми. «З усіх же польових звірів, що їх створив Господь Бог, найхитріший був змій» (Бут.3:1). Ось тут ми вперше й зустрічаємо згадку про змія-рептилоїда. Очевидно, що він не був схожий на огидну гадюку, а мав цілком пристойний, привабливий людський вигляд. Це вже потім Богом йому було винесено суворий вирок: «За те, що ти вчинив… На череві твоїм будеш повзати…» (Бут.3:14).

Змій-сатана, поза будь-яким сумнівом, мав потужний інтелект, якщо зумів так тонко звабити на гріх досконалих, але ще досить наївних, не спокушених злом людей. «З усіх же польових звірів… найхитріший був змій». Отже, серед численного творіння Божого були й інші «хитрі», тобто мали непогано розвинений розум та свідомість.

Кажуть про рептилоїдів: то є біси. Це не зовсім вірно. Швидше за все, демони знайшли серед розмаїтого творіння Божого найбільш придатними для себе саме рептилій, з огляду на їхні величезні можливості, й оволоділи ними, як свого часу вони, вигнані з гадаринського одержимого, увійшли в стадо свиней (Лук.8:27). Ісус під час однієї з проповідей говорив про «безводні місця» (Мт.12:43) дуже некомфортні для існування нечистих духів. Звичайно, вода, в прямому розумінні, їх не вабить, і їжа людська їм не цікава. Що ж їм потрібно? Їм потрібна біологічна енергія нашого тіла, саме її вони і «п’ють». Особливо багато її виділяє плоть під час різного роду стресів, небезпечних сутичок і, взагалі, у часи важких переживань. Саме тому ці ворожі духи, якщо й не оволодівають людиною повністю, хоча й дуже прагнуть до цього, то стараються триматися поблизу людей, що потрапили в несприятливі умови, провокують чоловіків та жінок не захищених Богом на різні конфлікти, ворожнечу, намагаються увігнати їх у глибоку депресію, або в тяжкі переживання з приводу різних життєвих невдач.

Стосовно рептилоїдів логіка підказує: якщо ці тварини мають досить розвинений інтелект і тіла більше-менше придатні до виконання різних робіт, то вони очевидно можуть розробляти різні технології для створення досконалих машин, аби забезпечити собі необхідний комфорт на землі й надійні засоби пересування.

Тепер про людей. «Тож сказав Бог: «Сотворімо людину на Наш образ і Нашу подобу…» (Бут.1:26). Відзначимо: на момент появи Адама та Єви всі тварини вже існували, серед них напевно були й розумні (хитрі), але ніхто з них не мав ні образу, ні подоби Божої. І це не єдина відмінність людей від тварин. «Тоді Господь Бог утворив чоловіка з земного пороху та вдихнув йому ніздрі віддих життя, і чоловік став живою істотою» (Бут.2:7). Слово віддих має синоніми: дихання, подих, дух, душа. Отже, з повним правом можемо вибрати для дослідження два слова: дух і душа. Господь дав людям дух та душу, власне те, чого не отримали інші живі істоти. Можна сказати: Бог приділив людям якби частку Свого єства, аби Божа їхня подоба полягала не лише в зовнішніх рисах тіла, а, що найважливіше, у внутрішній духовній будові. Стосовно тварин Біблія теж вживає слово душа (Бут1:20 та ін..), але тут воно означає просто живу істоту.

Як знаємо, людина є триєдина і має дух, душу та тіло. Дух то є місце, що його Бог впровадив як інструмент Свого впливу. Вже з самого початку людина планувалася як храм Божий (1Кор.6:19), де згодом мав поселитися Дух Святий. Нічого подібного не передбачалося при створенні інших мешканців живого світу. Як знаємо, дух людини має три складові: совість, інтуїцію та бажання поклоніння. Нічого цього не має жодна з тих «хитрих» тварин. Напевно можна сказати, що у рептилоїдів, якщо вони справді живуть на землі десь поряд із нами, ні совісті, ні бажання поклонятися, нехай навіть якимось своїм ідолам, немає. Так само й інтуїція. Рептилоїди можуть мати здатність до підсвідомого розуміння речей, але їхня інтуїція не придатна для трансформації у надійне знаряддя для водіння Духом, як це є у людей.

Душа людини теж, умовно кажучи, має три складові. Це розум, почуття та воля. Всі три, звичайно, більшою чи меншою мірою присутні і в істотах різних тварин (Проп.3:21), тих же рептилоїдів, але згадаймо, як вони з’явилися: одні з води, інші з землі, так і живуть понині, не маючи від Бога якихось додаткових якостей. Воля їхня, вочевидь спрямована на задоволення потреб власного тіла, якщо якісь почуття й існують, то в найпростішому вигляді. Домашні тварини, наприклад, дуже прив’язуються до своїх господарів, люблять своїх нащадків і т.д., але це тільки бліда подоба складних людських почуттів. Безсумнівно відсутнє в них те, що люди називають мораллю, яка ґрунтується на заповідях Божих.

Сірі, якщо користуватися інформацією з І-нету, є просто досконалі біороботи, які служать тим же рептилоїдам.

Норди. Тутвсе виглядає дещо складніше. Зовні виглядають вони як люди, правда, дещо вищі на зріст, представляють їх як добрих, чуйних, надзвичайно мудрих гуманоїдів, які нібито тільки й мріють про те, як допомогти нерозумним людям.

Читаємо з книги Буття: «На початку створив Бог небо і землю» (Бут.1:1). У першому наближенні розуміємо, що земля – то є звична наша твердь під ногами, а небо – все, що ми можемо побачити у себе над головою, скажімо, у безхмарну ніч. Однак, якщо заглибитись у ці нібито прості поняття, то відкриється ще одне значення цих двох слів, що, звичайно ж, не суперечить значенню першому. Земля – то є матеріальний, фізичний світ, а небо – світ духовний. Про це ясно говорить ап. Павло: «Знаю чоловіка в Христі який… був підхоплений до третього неба» (2Кор.12:2) та інші численні місця Біблії. Ці світи розділено надійною духовною стіною, хоча, як здається, так було не завжди. «І виникла на небі війна: Михаїл та ангели його воювали проти дракона, а дракон і ангели його воювали проти них. Та не встояли, і не знайшлося вже місця для них на небі. І був скинутий дракон, древній змій на землю, і ангели його були скинуті з ним» (Об»явл.12:7). Дуже вірогідно, що того дракона було вигнано з духовного світу, з неба, і скинуто у світ матеріальний, фізичний. А його ангели розселилися по всесвіту, по різних планетах, прийняли різні образи, підкорили собі місцевих мешканці, аби ті служили їм. Не сумніваюся що серед них існують і так звані норди. Людська подоба їхня, очевидно, лише зовнішня. І якщо це нащадки тих бунтівних ангелів, то добра від них годі чекати, як би лагідно вони не говорили з людьми і які «цукерки» від свого технічно надзвичайно розвиненого світу вони не пропонували. Згадаємо лишень отих «синів божих» (Бут.6:2), які згубили людство, втопивши його у розпусті та тяжких гріхах.

Наука сьогодні розвивається дуже активно. Ми вже багато чого знаємо про зірки та інші планети, про технічні досягнення мешканців всесвіту. Ці досягнення нас вражають і в той же час дещо засліплюють, ховаючи від нас найголовніше. Опустившись ув океанські глибини, піднявшись вище хмар, чи стало людство морально чистіше, добріше, більше здатне на самопожертву за ради блага ближнього? На жаль, ні… І наші технічні завоювання здебільшого тільки розширили наші можливості творити зло.

За межами Царства Божого немає й не може бути ніякої моралі. Пишуть в і-неті: в космосі точиться війна. В цьому немає нічого дивного. Бо гордість, зажерливість, бажання володарювати, все це існує незалежно від того, які суперсучасні конструкції мають міжпланетні кораблі й куди на них можна долетіти. Власне, Земля є часткою всесвіту, і все, що діється на ній, є доволі точним віддзеркаленням тих процесів, що відбуваються в цілому у ближньому та дальньому космосі .

«Але день Господній прийде як злодій уночі; і тоді небеса з великим шумом перейдуть, а стихії, розпалившись, зруйнуються, земля і всі діла на ній згорять» (2Петр.3:10). Звичайно ж, тут мається на увазі матеріальний космос з його небесними тілами та живими істотами, що його населяють на різних планетах, духовні ж небеса, де живуть ангели і праведники, де живе Отець Небесний і «Христос сидить праворуч Бога» (Кол.3:1) надійно збережуться як місце, де вірні Його будуть насолоджуватися спокоєм і проводити вічність. «А нинішні небеса і земля, тим самим словом утримуються і зберігаються для вогню на день суду і погибелі нечестивих людей» (2Петр.3:6). І, звичайно ж не тільки людей. Будь-які розумні істоти, нехай би який високорозвинений інтелект вони не мали, раніше чи пізніше стають жертвами гордині, жорстокості й розпусти. Якщо вони не знають Бога. Доля допотопної цивілізації є зразком для всіх розумних істот, що необачно взялися будувати свої цивілізації на піску власної мудрості та сили.

Віктор Котовський

dobrezerno@i.ua

Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/blog/74308/

Следующая новость
Предыдущая новость

Булгары в Татарстане Кроссовки-сороконожки Автогражданка в электронном виде Ниндзя и самурай против гейши и сакуры в казино Колумбус Организация вывоза мусора контейнером

Публикации