Впродовж 4 днів учасниці ділилися особистими свідченнями, дискутували про роль жінок у важливих суспільно-політичних процесах, обговорювали значення релігійних та духовних ресурсів у період конфліктів, а також аналізували теми релігійних та духовних практик, які стали відповіддю жінок у час (пост)конфліктів.
Від жінок очікують доброчесності та невинності, а під час війни жінок асоціюють з країною ворога. Тому вони першими стають мішенню під час війни, зазначає д-р Надія Фурлан Штанте зі Словенії, професорка богослов’я, наукова співробітниця у Науково-дослідницькому центрі Приморського університету.
Церкви пішли на зустріч виклику, замінюючи поширену концепцію справедливої війни на концепцію справедливого миру, зауважила Ізабел Апаво Фірі, заступниця генерального секретаря Всесвітньої ради Церков (World Council of Churches) з питань свідчення та дияконії Всесвітньої ради Церков (World Council of Churches). Ізабел розповіла про роль жінок у процесах миротворення у Південному Судані. У 2013 році Рада церков звернулася з екуменічним закликом для розбудови миру у цій африканській державі. Власне, жінки відгукнулися на цю ініціативу і в умовах жорстокої війни і небезпеки власному життю працюють над примиренням сторін конфлікту. Щомісячно вони організовували жіночі молитви, які стали інструментом в налагодженні мостів між людьми, розділених за політичними поглядами і налаштованих вороже одне до одного.
Щоб подолати насильство, варто створювати альтернативні образи влади, лідерства і порядку, вважає професорка з Центру сталого розвитку Даугавпілського університету д-р Дзінтра Ілішко (Латвія).
Не може бути розбудови миру без розуміння ролі жінки і її впливу у вирішенні конфліктних ситуацій. Адже жінки зазвичай поділяють спільні перспективи і досвіди, які вони виношують через спільні ситуації неспокою і конфлікту, зауважила професорка богословського факультету Університету Арістотеля в Салоніках д-р Екатеріні Цалампуні з Греції. У своїй доповіді вона показала, як зображена роль жінок у біблійному контексті.
Про біблійних героїнь з проекцією на сучасність розповідала Галина Теслюк, доцентка кафедри біблійних наук ФБФ УКУ.
Професорка Протестантського богословського університету в Амстердамі Гелен Зордрагер проаналізувала різні види суспільної активності українських жінок у час війни на сході України на прикладі успішних проектів. По-перше, це материнський активізм через створення відповідних організацій на підтримку або спротиву війні. По-друге, патріотично громадський активізм через участь у різних медійних і громадських проектах, як до прикладу, проект українського військового капелана Олесі Доліної «Серце горлиці». По-третє, це активізм через промоцію ідей діалогу і примирення, як до прикладу, проект «Діалог в дії». По-четверте, це екуменічна активність, коли жінки через свою миротворчу діяльність роблять релігію публічною.
«Екуменічний діалог у ХХІ ст. вже складно уявити без ролі жінок. За мир і справедливість вони моляться, виступають із заявами у публічному просторі, беруть участь у громадських акціях і стають учасницями правозахисних організацій. Жінок треба надихати до такої діяльності», – наголосила російська дисидентка, професор, гостьова лекторка УКУ Єлена Волкова. Вона висловила жаль з того приводу, що російське диктаторство живить себе радянськими і репресивними практиками через театр гендерної рівності. «Вони витягнули традицію лялькового театру жіночих організацій, які працюють заради імітації соціального і релігійного аткивізму – і Церква, і Кремль тягнуть за нитку цих ляльок, які приховують контроль. Деякі російські жінки сьогодні вважають, що можуть йти і воювати проти українців. Це банальність зла. Вони не виражають моральної огиди чи шоку з того приводу, що їхніх чоловіків вбивають на роботі на Донбасі. Втративши чоловіка чи сина, вони мовчать. Не здіймають свого голосу супроти війни», – наголосила д-р Волкова.
В останній день конференції учасниці мали нагоду дізнатися про українських жінок та стратегії їх виживання у складних політичних обставинах ХХ-століття. Зокрема, д-р Оксана Кісь розповіла про важливість віри та збереження духовних практик для жінок політичних в’язнів радянського Гулагу, а д-р Світлана Гуркіна розповіла про участь жінок в житті підпілля УГКЦ.
Учасниці конференції планують вже наступні зустрічі, на яких вони будуть заохочувати жінок до діалогу, до пошуку рішень.