В Ужгороді аналізували тему репресій тоталітарних режимів ХХ століття проти Церкви

02.11.2017 12:16 6

В Ужгороді аналізували тему репресій тоталітарних режимів ХХ століття проти Церкви

Конференція «Репресії тоталітарних режимів проти Церкви» з нагоди 70-ліття мученицької смерті мукачівського єпископа Теодора Ромжі 31 жовтня 2017 р. зібрала науковців України, Словаччини та Угорщини у греко-католицькій богословській академії на околиці Ужгорода.

У програмі були передбачені 16 доповідей, але частина учасників не змогла приїхати з тих чи інших причин. Примітно, що вже на початку роботи пролунав основний лейтмотив наукової події: «ми вивчаємо минуле, досвід тоталітарного переслідування Церкви, репресій проти неї, для того, щоб розуміти, щоб не допустити, аби таке знову повторилося».

В Ужгороді аналізували тему репресій тоталітарних режимів ХХ століття проти ЦерквиОтож, першим мав слово Мукачівський греко-католицький єпископ Мілан (Шашік), а після нього — ректор богословської академії ім. блаженного Теодора Ромжі Петро-Павло Береш.

Під час першої секції Володимир Фенич із Ужгорода вів мову на тему «Греко-католики ужгородської унійної традиції під тоталітарними ідеологіями націоналізму та комунізму: від адміністративних поділів єпархії до державної ліквідації Церкви». Отець Петер Борза із Кошіце проаналізував спробу відкликання владики Павла Петра Ґойдича (ЧСВВ) та переслідування духовенства у період 1939–1945 рр. — в час існування Словацького штату. Відтак Світлана Гуркіна з Інституту історії Церкви УКУ ділилася результатами своїх досліджень про репресії радянських каральних органів влади супроти греко-католицького духовенства між 1939–1945 рр., а отець Михайло Михайлець із Ужгорода представив доповідь на тему «Владика Теодор Ромжа як стримуючий фактор апостазії духовенства Мукачівської єпархії».

Під час другої панелі декан теологічного факультету Пряшівського університету о. Петер Штурак розкрив тему «Блаженний єромученик єпископ Павло Ґойдич як жертва тоталітарного режиму в колишній Чехословаччині». Далі науковий співробітник Інституту історії Церкви УКУ Володимир Мороз на основі маловідомих матеріалів із василіянських архівів, спогадів василіян та Галузевого державного архіву СБУ у Києві розповів про те, як владика Теодор Ромжа перед фактом намагань тоталітарного режиму зруйнувати Церкву, співпрацював з Василіянським Чином для її порятунку, у тому числі для порятунку монастирів. Про переслідування Церкви в Чехословаччині комуністичним режимом ішлося у представленій доповіді о. Ціріла Гішема із Ружомбероку. Продекан теологічного факультету Пряшівського університету Ярослав Цораніч розкрив тему «Василь Гопко (помічний Пряшівський єпископ) та його шлях до проголошення блаженним».

Юрій Данилець з Ужгородського університету дав можливість присутнім більше дізнатися про антикатолицькі публікації у закарпатській районній періодиці часів «хрущовської відлиги».

Третю і четверту секції конференції об’єднали. У їх рамках Віктор Кічера з Ужгородського університету проаналізував віднайдені в архівах листи владики Теодора Ромжі до уповноваженого в справах культів за 1947 р. Дослідниця Маріанна Рішко із Будапешта вела мову про вірність Церкві, яку підпільний єпископ Олександр Хіра зберіг, попри репресії, ув’язнення та заслання у Казахстані. Результати дослідження про підпільну діяльність греко-католицького духовенства Мукачівської греко-католицької єпархії подала Марія Майороші з Ужгородського університету.

Наостанок учасники конференції переглянули документальний фільм про владику Ромжу, а в катедральному соборі єпархії відслужили архиєрейську Літургію та панахиду за репресованим духовенством.

В Ужгороді аналізували тему репресій тоталітарних режимів ХХ століття проти Церкви

Як повідомляє власкор РІСУ, під час дебатів учасники конференції висловлювали розуміння досвіду трагічного і кривавого своїми численними жертвами тоталітарних режимів ХХ ст. На прикладах історії нагадували про те, куди можуть дійти суспільства і держави, які заперечують або інструменталізують релігію, послуговуючись вузькими рамками радикальних ідеологій. Очевидно, що для того, аби подібні гоніння не повторилися і люди не гинули, слід вивчати минуле, чітко розуміти його контекст.

Одного словесного таврування загальних термінів-назв ідеологій явно недостатньо; банальна демонізація слів — не шлях до вирішення проблеми. Адже не секрет, що не завжди прихильники тоталітаризму називають себе такими відкрито: недарма сер Вінстон Черчіль сказав, що фашисти майбутнього назвуть себе антифашистами. Сучасні події, у тому числі в Україна, демонструють, що ті, хто намагається породити конфлікт, розділити суспільство й державу за мовною чи релігійною ознакою, часто на словах виступають за «права меншин» і «мультикультуралізм»… Церква ж покликана постійно нагадувати людині про її гідність як образу і подоби Божої, відштовхуючись від глибокого прийняття і поцінування культури того чи іншого народу, у тому числі українського. Не слід забувати, що біблійна заповідь шанувати батька і матір — це ще й заклик шанувати культуру, носіями якої вони є. Адже Церква — це спільнота, що єднає вірних і з Богом, і між собою, а не протиставляє їх одні іншим, не накидує їм ту чи іншу штучну ідентичність, як це роблять радикальні ідеології. Важливим результатом описаної конференції був діалог, а тому є сподівання, що й плоди обговорення будуть добрими.

Організатори конференції «Репресії тоталітарних режимів проти Церкви» — Ужгородська греко-католицька богословська академія, Мукачівська греко-католицька єпархія, Науково-дослідний центр історично-релігійних студій «Логос» та Ужгородський університет — планують видати збірник робіт учасників цієї наукової події.

Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/conferences/68837/

Следующая новость
Предыдущая новость

Где остановиться в Текирове: выбираем отель На берегу Киевского водохранилища пройдет христианский палаточный лагерь Меджліс кримськотатарського народу проведе у Києві святкування “Qırım akşami” Высококачественный гемблинг и хорошая прибыль У Львові стартував семінар ОБСЄ по міжконфесійному діалогу

Публикации