В УГКЦ пояснили статус військового капелана

20.12.2017 17:54 9

В УГКЦ пояснили статус військового капелана

На ХІ Всеукраїнській конференції військових капеланів, яка відбувалася 11 - 15 грудня 2017 року у Києві, прийнято офіційне повідомлення, в якому пояснюють статус військового капелана, коли і як його набувають та за яких обставин священик перестає бути військовим капеланом.

Як ідеться в офіційному повідомленні Департаменту військового капеланства Патріаршої курії УГКЦ за підписом владики Михайла (Колтуна), керівника Департаменту військового капеланства УГКЦ, з початком бойових дій на Сході України військовослужбовці вирушили на війну, щоб захистити територіальну цілісність своєї Батьківщини. Разом зі своїми вірними пішли і священнослужителі, які ще до війни духовно опікувалися військовими під керівництвом цього Департаменту.

«Тоді, у 2014 році, особливо гостро постала потреба присутності священиків у війську. Тож на запит держави Церква почала офіційно скеровувати священнослужителів у військові формування для душпастирського служіння українським військовослужбовцям. Уже у 2016 році було опрацьовано нормативно-правове поле для регулювання взаємодії Церкви і війська, що, зокрема, передбачало надання офіційного статусу військовому капеланству. Тож військовий капелан став штатним працівником у військових формуваннях, навчальних та медичних закладах», – сказано у повідомленні.

Як зазначається в повідомленні Департаменту, капеланів – кандидатів на штатні посади у війську, обирає місцевий єпископ та скеровує їх до Департаменту військового капеланства Патріаршої курії УГКЦ. Керівництво Департаменту, взаємодіючи з військовим командуванням, працевлаштовує капелана в певну військову інституцію. Тож статусу військового капелана священнослужитель набуває після скерування Департаменту військового капеланства та отримання штатної посади у війську, безпосередньо здійснюючи в ньому капеланське служіння. На сьогодні скерування на капеланське служіння отримали 29 військових капеланів, із них 22 призначені на посади у військових інституціях за трудовим договором.

Автори повідомлення звертають увагу на те, що упродовж війни священики-волонтери об’єднувалися і створювали окремі спільноти для здійснення капеланського служіння військовослужбовцям. «Це, наприклад, Міжконфесійний батальйон капеланів, ГО «Перший міжконфесійний батальйон капеланів», ГО капеланів «Військові капелани» тощо. Питання щодо таких організацій було винесено на розгляд Ради у справах душпастирської опіки при Міністерстві оборони України. У результаті обговорень рішення про існування таких об’єднань було визнано негативним. Ці угрупування не координують свою діяльність із відповідальними за військове капеланство представниками від своїх єпархій чи Церков і не мають благословення від церковного уряду», − читаємо у тексті офіційного повідомлення.

Зокрема, згадуючи події, які відбувалися в м. Коломиї навколо храму Благовіщення Пресвятої Богородиці, представники Департаменту наголошують, що «вони діяли з ініціативи громадськості, зацікавлених осіб і священнослужителів, що не підпорядковані Департаменту військового капеланства Патріаршої курії УГКЦ».

За час війни священнослужителі УГКЦ здійснили близько 650 ротацій у зону бойових дій. У Департаменті просять про особливу опіку, духовну та молитовну підтримку тих священиків, які перебували та перебувають з українськими військовими на території проведення бойових дій. Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.

Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/faith_and_weapon/69445/

Следующая новость
Предыдущая новость

Промышленные фильтры обратного осмоса Папа Франциск передав особисту пожертву на побудову собору УГКЦ у Харкові Оптимизация работы переводчика Берите автомобили во временное пользование Индивидуальный трансфер из аэропорта «Суварнабхуми»

Публикации