Вперше за 85 років у Львові представили найбільшу колекцію юдаїки

29.03.2018 19:28 6

Вперше за 85 років у Львові представили найбільшу колекцію юдаїки

Єврейські старожитності XVII – початку ХХ століть представлено у Львівському музеї етнографії на виставці «Реліквії єврейського світу Галичини». Востаннє ці предмети презентували у місті Лева у 1933 році.

До Другої світової війни більшість цих експонатів належали колекціонеру, юристу, етнографу Максиміліану Гольдштайну, який збирав пам’ятки XVIII століття. А врятувати збірку в роки німецької окупації вдалось завдяки відомим українським діячам.

Понад 400 експонатів ледь помістились у п’ятьох залах Музею етнографії, повідомляє Радіо Свобода. Споглядаючи предмети, посуд, одяг, фотографії, витинанки, графіку, екслібриси, підсвічники, прикраси на молитовних покривалах, можна уявити життя звичайної єврейської родини в Галичині у період ХVII – початку ХХ століття. Більшість дерев’яних, металевих виробів, а також із тканини змайстрували єврейські ремісники. У кожної єврейської родини був посуд для свята Песах. Серед них спеціальна тарілка для маци і пасхальна тареля.

Фарфор, фаянс, бронза, срібло. Таких речей у світі обмаль, є дехто, хто зберіг дещо у приватній колекції. Коли євреї святкують Песах, вони весь посуд у хаті закривають і кладуть на горище, щоб не користуватись тим, чого торкалось щось квасне. Для Песаху потрібні інші речі, які можна відкошерувати, тобто зробити дотичними для використання на це свято. На посуді написано – «Свято Песах», «Щасливого свята Песах». Тут також на виставці є унікальна річ. Я такого ніде у світі не бачив. Це могло народитись лише в Галичині: пляшка, а у ній яйце. По-перше, цікаво, як воно туди потрапило, а по-друге – це єврейська писанка з текстом вірша «Гатіква» («Надія»), а це гімн Ізраїлю. Ось так загнати «надію» у пляшку могли зробити в Галичині», – каже співорганізатор виставки, професор із Чикаго, дослідник єврейської культури Йохаган Петровський-Штерн.

Вперше за 85 років у Львові представили найбільшу колекцію юдаїки

Максиміліан Гольдштейн ще у 1910 році разом із друзями хотів відкрити єврейський музей у Львові. Але ідеї завадила Перша світова війна.

Лише у 1934 році у місті з’явився такий музей, але він не базувався на збірці Гольдштейна, який у 1935 році відкрив приватний музей. Львів до війни мав два єврейські музеї. А ось виставка експонатів єврейської культури відбулась у Львівському музеї художньої промисловості у 1933 році. Тоді представили колекції Максиміліана Гольдштейна, лікаря Марка Райхенштейна, а також були експонати з синагог Галичини.

30 серпня 1941 року, у час німецької окупації, Максиміліан Гольдштейн, розуміючи небезпеку, передав Музею художнього промислу власну колекцію юдаїки. А у грудні 1941 року Максиміліан Гольдштейн із дружиною Нусею-Фанні та молодшою донькою Іреною змушено переселився у гетто. У 1942 році родина «зникла безвісти», невідома і доля старшої доньки – Лілії. Є припущення, що Гольдштейнів вбили у гетто або в Янівському концтаборі.

Вперше за 85 років у Львові представили найбільшу колекцію юдаїки

Колекціонер загинув, а його велика збірка збереглася завдяки відомим львівським діячам – Іларіонові Свєнціцькому, Ярославові Пастернаку, Олександрові Чоловському, які розуміли цінність збірки єврейського колекціонера Максиміліана Гольдштейна для наступних поколінь.

Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/all_news/culture/inheritance/70628/

Следующая новость
Предыдущая новость

Сварочные инверторы Edon Склады и ангары от ЮгАгроСоюзПром Митрополит Онуфрій відвідав Православну спартакіаду з греко-римської боротьби Крымская епархия УПЦ подготовила фотовыставку о патриархах РПЦ Б/у сервера с запада

Публикации