Біля Гроба Господнього

02.07.2019 19:42 0

Біля Гроба Господнього

Майкл Бініон

"Український тиждень", 30 червня 2019

Фото: REUTERS

Християнські церкви об’єднуються заради діалогу щодо їхнього статусу в Єрусалимі

Минулого місяця стало відомо про рішення трьох церков, які опікуються Гробом Господнім, провести капітальний ремонт каналізації, електромережі та інфраструктури. Уперше за багато століть християни в Єрусалимі дійшли згоди в питанні збереження місця поховання Христа.
Реставрація з кошторисом у мільйони доларів стане другим етапом термінових робіт для збереження Гробу Господнього. Землетруси, натовпи прочан, кіптява від свічок, бруд і сліди багатьох віків залишили свої відбитки на стародавній мармуровій будівлі й перетворили її на загрозу для відвідувачів. У 2015-му ізраїльська влада на короткий час уже закривала весь комплекс, оголосивши його небезпечним, і пригрозила домогтися обов’язкового ремонту.

Мармурова капличка, відома як Кувуклія, що була відбудована в Османський період, є частиною спільних зон комплексу Гробу Господнього. Століттями він перебуває в руках трьох церков: Грецької православної, Вірменської та Латинської (так у давнину називали Римо-католицьку церкву). Але їхнє суперництво було таким запеклим і вони так ревно охороняли свої привілеї, що рідко доходили згоди в питанні будь-яких змін чи реставрації, хоч би якими незначними вони були. Як наслідок — після сильного землетрусу 1927 року споруда стала небезпечно хиткою. Роками її підтримували аварійні риштування, зведені британцями в часи їхнього мандату в Палестині.

Суперечки щодо охорони комплексу Гробу Господнього відіграли велику роль і в початку Кримської війни в середині ХІХ століття, коли Москва заявила про своє право захищати християнську спадщину в Єрусалимі. Цар забажав називатися охоронцем святих місць і вимагав, щоб ключ не віддавали французам, як запропонував султан Османської імперії.

Згода трьох церков на проведення капітального ремонту й спільне його фінансування — рідкісний вияв єдності серед єрусалимських церков. Ще 20 років тому було зовсім не так. Тоді прочани, прийшовши до храму Гробу Господнього, заставали там ченців різних конфесій, які лупцювали один одного ручками від мітли за «порушення кордону» під час підмітання. А 1810-го суперництво було таким гарячим, що коли найняті Грецькою церквою робітники розпочали ремонт Кувуклії, то озброєні вірменські ченці відкрили по них вогонь і вбили вісьмох.
Палке бажання церков співпрацювати виникло під тиском спільної загрози: величезного відпливу християн із міста, запровадження Ізраїлем високих податків на всю церковну власність і скандалу з махінаціями довкола ліцензій на головні місця паломництва християн у Старому місті, виданих групі єврейських поселенців-екстремістів, які прагнуть «юдеїфікації» Єрусалима.

У результаті церкви, які майже не спілкувалися між собою й століттями вели богословські суперечки, 15 років тому створили раду, щоб узгоджувати свої погляди. Англіканці забезпечують роботу секретаріату, який скликає її кожні два місяці, щоб спільно шукати способи вирішення проблем.
Один із найгостріших викликів постав два роки тому, коли тодішній мер міста Нір Баркат раптом оголосив про запровадження нового податку на церковні землі, який мав бути зібраний заднім числом за останні 27 років і в сумі сягав близько $200 млн. Злякавшись невідворотного банкрутства, церкви миттєво відреагували. У лютому 2018-го вони зробили щось небачене за останні п’ять століть: закрили Гроб Господній на три дні. Це привернуло увагу громадськості у всьому світі, особливо в Америці, й налякало прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу, який прагнув заручитися підтримкою Білого дому. За кілька днів новий податок було скасовано. Але церкви бояться, що через великий дефіцит будівельних ділянок у Єрусалимі спроби оподаткувати їхні багаті володіння незабаром поновляться.

З огляду на помітний правий дрейф ізраїльської політики та широку підтримку організації «Атерет Коанім» ключовими ізраїльськими інститутами (судами, мерією та Кнесетом) церкви бояться стати мішенню нової політичної кампанії

А от Російська православна церква, яка має величезні земельні володіння в Єрусалимі, може розраховувати на тісні зв’язки між президентом Владіміром Путіним та Нітаньягу і загалом не відчуває на собі ізраїльського тиску. До того ж це одна з найважливіших тут церков. Патріарх Кірілл відвідав Гріб Господній під час свого резонансного візиту до Єрусалима у 2015 році.

Ще один гігантський виклик, який постав перед іншими церквами, — наслідки скандалу з махінаціями довкола продажу Грецькою православною церквою фальшивих ліцензій на оренду землі 15 років тому правій організації єврейських поселенців «Атерет Коанім». Метою останньої було викупити землі в Єрусалимі й після цього вигнати всіх містян-неєвреїв. Новина про таємну угоду просочилася в одну ізраїльську газету й здійняла хвилю обурення та занепокоєння в Грецькій православній церкві та серед решти християнських конфесій Єрусалима, що складаються переважно з арабів-палестинців. Патріарха (який заявив, що не знав подробиць угоди) за кілька тижнів понизили до простого ченця. Ключові документи, що стосувалися контракту, зникли.

Новий патріарх Феофіл ІІІ швидко оголосив оренду недійсною: як таку, що була оформлена шахрайським чином і без згоди Священного синоду чи підпису колишнього патріарха Іринея. Перемовини вів 29-річний дрібний клерк при патріархаті за суму, вдвічі меншу від ринкової вартості. Після того він утік до Греції, де його й заарештували з понад сотнею тисяч євро готівкою й годинниками та ювелірними виробами на таку саму суму, а згодом до Панами.

Цей випадок вплинув і на решту християн, адже Грецька православна церква, що веде свою історію ще з візантійських часів, найстаріша в місті. Вона володіє величезними земельними наділами і є однією з трьох церков, відповідальних за Гріб Господній. У 2008 році представники організації «Атерет Коанім» звернулися до суду, щоб вступити у володіння чотирма об’єктами в стратегічних місцях у Християнському кварталі: великим готелем біля Яффських воріт у Старому місті, меншим готелем поблизу, нерухомістю в районі Іродових воріт і заїздом Святого Іоанна — великою спорудою просто поруч із Гробом Господнім, яку потім зайняли єврейські самосели після того, як «Атерет Коанім» заплатила попередньому орендареві за звільнення приміщення.

Перший суд визнав угоду законною, тож Грецький патріархат подав апеляцію. Остаточне рішення винесли днями, знову на користь згаданої вище організації, хоча й визнали, що остання підкупила представника патріархату, і висловили критику на адресу групи самоселів, які не з’явилися в суд із поясненнями про хабар у розмірі $35 тис. Якщо не знайдуться нові свідчення, нових апеляцій наразі не буде.

Церкви сприйняли це як величезний удар. Вони бояться, що це посилить тиск на їхніх парафіян, кількість яких постійно зменшується, і заохотить ізраїльських політиків запроваджувати нові податки чи ухвалювати закони, які змусять церкви віддати землю, необхідну для житлового будівництва. Кажуть, що їм потрібен дохід від орендарів, щоб платити за лікарні, соціальну роботу та церковні школи.

Найбільше непокоїть те, що в цьому рішенні є загроза такому важливому статус-кво, за яким церковні права і майно (значна частина і того, й іншого тягнеться ще з османських часів) перебувають під надійним захистом. Існує неформальна згода між мерією Єрусалима та урядом Ізраїлю, що таке становище церков у місті не мінятиметься, доки політичний статус Єрусалима загалом не буде врегульовано ізраїльсько-палестинською мирною угодою.

Більшість церков складається переважно з християн-палестинців, які регулярно тиснуть на керівництво з вимогою стати на відвертішу пропалестинську політичну позицію. Церковні ієрархи роблять це неохоче, бо побоюються погіршення відносин з ізраїльською владою й не бажають вплутуватися в політичні диспути. З огляду на помітний правий дрейф ізраїльської політики та широку підтримку організації «Атерет Коанім» ключовими ізраїльськими інститутами (судами, мерією та Кнесетом) церкви бояться стати мішенню нової політичної кампанії проти їхнього привілейованого становища. «Вони хочуть зробити з церков музеї для туристів зовсім без місцевих християн», — висловив типові побоювання один стурбований палестинець.

Утім, спільна загроза, як і нагальна потреба реконструкції Гробу Господнього, зробила для церковної єдності в Єрусалимі більше, ніж 500 років крижаного співіснування. Духівництво та єпископи вітають цю єдність, вважаючи її важливішою у своїй повсякденній роботі зі зміцнення хиткого становища християн на Святій Землі, ніж конференції з екуменізму або публікацію доктрин. А для натовпів прочан, яких до Єрусалима прибуває дедалі більше, нова й привітна атмосфера відремонтованого Гробу Господнього посилює захоплення й побожний трепет перед історичною колискою їхньої віри.

Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/monitoring/religious_digest/76360/

Следующая новость
Предыдущая новость

Утепление фасада дома пенопластовыми листами – самый оптимальный способ Країна чудових краєвидів, тюльпанів та сирів запрошує вас на навчання Любовная магия и привороты Сибирского мага Особенности грузоперевозки на Газели Избавьтесь от скуки раз и навсегда!

Публикации