Археологи очікують на цікаві знахідки з території Софії Київської

05.07.2018 12:23 3

Фрагмент бронзового хоросу, освітлювального приладу кінця XVIII ст., та куля часів Другої світової — це перші знахідки, які вже вдалося відкопати співробітникам Національного заповідника «Софія Київська» від початку нових спелео-археологічних досліджень, інформує "Вголос".

Розкопки поновилися після чергового провалу ґрунту, що стався у квітні цього року на місці підземелля усього за 25 метрів від стін собору. Такі проблеми існували й упродовж ХІХ—ХХ ст. Активізувалися руйнівні процеси з 2015 року — утворилася низка нових провалів та просідань ґрунту.

Учені-археологи, зокрема кандидат історичних наук Тимур Бобровський, який нині керує роботами, ще тоді привертали увагу керівництва заповідника та громадськості до проблем із провалами, що можуть призвести до непоправного, якщо дістануться споруди собору. Тому головне завдання керівництво Національного заповідника «Софія Київська», Тимур Бобровський з колегами вбачають не тільки у розкритті свіжого провалу. Найважливіше — з’ясувати причини руйнування монастирського підземелля й укріпити його.

Коментуючи події, заступник генерального директора з наукової роботи заповідника, доктор історичних наук В’ячеслав Корнієнко розповів, що за планами Києва Федора Ушакова 1695 року на місці сучасного провалу й просідання ґрунту була монастирська трапезна, відповідно біля неї — господарські льохи.

«Споруда трапезної й льохи функціонували приблизно до середини XVIII ст., а потім через розбудову монастиря підземні ходи частково засипали, а трапезна під час величезної пожежі, що сталася у Софії у кінці XVIII ст., згоріла разом з іншими з іншими дерев’яними спорудами. Пізніше її відбудували на тому місці, де вона стоїть зараз. Цей хід розташований на глибині від 4 до 5 метрів. До собору він не доходить, а трішки звертає у бік Митрополичого будинку і закінчується за 3—4 метри від нинішнього розкопу. Це господарська споруда, і не було сенсу вести її кудись далеко», — уточнює В’ячеслав Корнієнко.

Усе це вдалося з’ясувати у результаті дослідження, що проводилося на території заповідника протягом 2016—2017 років і котре мало показати, в який бік копати. «Для цих робіт ми запрошували відповідні інститути, зокрема Інститут геофізики імені Субботіна. Їхні дослідження встановили приблизні координати цього давнього ходу, показали ділянки, які перебувають під загрозою подальшого просідання.

Визначившись із ділянками, цього року ми підтримали ініціативу Тимура Анатолійовича й забезпечили необхідним для проведення розкопок саме у тому місці, де геосканування та сейсмологічні дослідження показали загрозу подальших провалів. Це доволі тривалі роботи. Перший етап — безпосередні розкопки, другий — виконання подальших дослідницьких і консерваційних робіт. Залежно від того, який стан тих підземних споруд, ми зможемо запланувати відповідні кошти для цього. Фінансування здійснюється за рахунок заповідника», — підсумовує заступник генерального директора з наукової роботи.

Паралельно триває дослідження культурного шару, що утворився довкола Софійського собору завдяки життєдіяльності киян упродовж останнього тисячоліття. І результати можуть бути дуже цікавими, обіцяє на своїй сторінці у Фейсбуці Тимур Бобровський.

Ссылка на первоисточник: https://risu.org.ua/ua/index/all_news/culture/inheritance/71714/

Следующая новость
Предыдущая новость

Стильная одежда Queen Лучший игровой портал для роскошного азартного отдыха В Одессе выступит христианская группа "NLM" из Амстердама Видання про священиків з родини Гузарів презентували в Коломиї Де відпочивати на Закарпатті?

Публикации